Аґурі Судзукі

Судзукі почав брати участь у гонках на картах у 1972 році у віці 12 років.^[1] У 1978 році він виграв чемпіонат Японії з картингу, а в 1979 роц�� дебютував у японському чемпіонаті Формули-3. Він продовжив займатися картингом і в 1981 році знову став чемпіоном Японії з картингу. У 1983 році він фінішував другим в чеміонаті японської Формули-3 з командою Hayashi-Toyota. Потім він перейшов до перегонів турингових автомобілів і, виступаючи за заводську команду Nissan, став чемпіоном Японії в 1986 році. Того ж року він дебютував у японській Формулі-2 і взяв участь у перегонах 24 години Ле-Мана. У 1987 році він посів друге місце в японській серії Формули-3000, вигравши одну гонку (Судзука). У 1988 році за кермом March-Yamaha він виграв титул, здобувши три перемоги (Фуджі, Ніші-Ніпон і Судзука).^[1]

У 1988 році Судзукі брав участь у європейській Формулі-3000 з Footwork, перш ніж він дебютував у Формулі-1 30 жовтня на своїй домашній гонці, замінивши хворого Янніка Далмаса в Larrousse-Lola.^[2] Команда Zakspeed, яка використовувала двигуни Yamaha, найняла Судзукі на 1989 рік, але він не зміг пройти попередню кваліфікацію в усіх 16 гонках.

У 1990 і 1991 роках він знову їздив за Larrousse. Він тричі фінішував шостим, перш ніж дістатись третього місця на Судзуці – першому в історії подіумі для азійського гонщика у Формулі-1.^[3] Він також встановив друге найшвидше коло в цій гонці.^[4]

У 1992 і 1993 роках він провів з командою Footwork разом з Мікеле Альборето, а потім Дереком Ворвіком, але обидва напарники зазвичай перевершували його в гонках. У 1995 році він ділив місце в Ligier разом з Мартіном Брандлом, але зміг набрати лише одне очко. Його гострой критикував Міка Сало після того, як вони зіткнулися в Буенос-Айресі. Масштабна аварія під час практики на Гран-прі Японії 1995 року призвела до травми шиї Судзукі, через що він був змушений пропустити гонку.^[5] Одразу після цього він оголосив про завершення кар'єри в Формулі-1.

Судзукі набрав вісім очко за свою кар'єру в Формулі-1. На момент завершення кар'єри він був другим за успіхом японським пілотом Формули-1 після Сатору Накаджіми, але Такума Сато та Камуї Кобаяші згодом обійшли їх обох.

Судзукі пізніше взяв участь в All Japan Grand Touring Car Championship і продовжував займатись підтримкою японських гонщиків. У 2000 році разом із довгостроковим спонсором Autobacs він керував командою Autobacs Racing Team Aguri, яка виграла титул GT300 у 2002 році, а в наступному сезоні приєдналась до Deutsche Tourenwagen Masters. Він також створив команду Super Aguri Fernandez Racing разом з Адріаном Фернандесом для виступів в Indy Racing League.

З 2006 року Судзукі керував командою Формули-1 Super Aguri F1 за підтримки Honda. Він зібрав свою нову команду за чотири з половиною місяці після першого оголошення 1 листопада 2005 року.^[6] Початкова заявка команди була відхилена FIA через те, що вони не змогли забезпечити фінансові гарантії до крайнього терміну заявки, і їх прийняття було офіційно підтверджено лише 26 Січень 2006. Команда дебютувала на Гран-прі Бахрейну 12 березня 2006. 6 травня 2008 року, після участі в перших чотирьох гонках сезону, команда покинула Формулу-1 через фінансові проблеми.

В 2013 році Аґурі Судзукі в партнерстві з Марком Престоном заснували команду Team Aguri для змагань у чемпіонат Формула E для електрокарів.^[7] Команда базувалася в Токіо, Японія та була технічним партнером McLaren. В дебютному сезоні чемпіонату пілот команди Антоніо Фелікс да Кошта приніс команді першу та єдину перемогу на е-Прі Буенос Айреса 2015 року. Team Aguri завершила свій перший сезон на 7-му місці в чемпіонаті серед команд.^[8] На наступний сезон команда вирішила залишитись з минулорічними силовими агрегатами McLaren. У зв'язку з цим, команді було важко конкурувати з суперниками, які використовували нові силові агрегати. Вони не здобули жодного подіуму та опустились до восьмого місця в чемпіонаті.^[9] Наприкінці сезону команда була продана China Media Capital та була перейменована в Techeetah.^[10] Декілька ключових керівників залишилися, але Аґурі Судзукі покинув команду.^[11]

• Офіційний сайт
• Статистика в Формулі-1
• Коротка біографія Судзукі