Вікіпедія

Nissan

Nissan Motor Co., Ltd. (яп. 日産自動車株式会社, ніссан дзідо: ся кабусікігайся) — японська автомобільна компанія, одна з найбільших у світі. Компанія заснована в 1933 році. Штаб-квартира до 2010 року була в Токіо, потім перенесли в Йокогаму.

Nissan Motor Co., Ltd.
яп. 日産自動車株式会社
англ. Nissan Motor Co., Ltd.
ТипКабусікі-ґайся
Правова формакабусікі-ґайся[1]
ГалузьАвтомобілебудування
Лістинг на біржіTYO: 7201[2] і NASDAQ: NSANY
ISINJP3672400003
Засновано1931 (як Datsun)
Засновник(и)Аїкава Йосісуке, Ден Кендзіро і William R. Gorhamd
Штаб-квартираЙокогама Японія
Територія діяльностіувесь світd
Очільник(и)Makoto Uchidad[3]
Ключові особиХірото Сайкава (СЕО)
Продукціявантажний автомобіль
автомобіль
Виторг▼$93,07 млрд. USD (2008)
Операційний прибуток (EBIT)▼574 760 000 000 ¥ (2018)[1]
Чистий прибуток▼$2,58 млрд. USD (2008)
Активи▲18 746 901 000 000 ¥ (31 березня 2018)[1]
Власник(и)Renault[4] і Mercedes-Benz Group[4]
Співробітники▼136 134 осіб (2020)[5]
Холдингова компаніяRenault і Альянс Renault–Nissan–Mitsubishi
Дочірні компаніїJatco[4], Nissan Motor Car Carrierd, Calsonic Kanseid[4], Renault Nissan Automotive India Private Limitedd[4], Nissan z 24 jarvari 1986d[4], Nissan (США)d[4], Nismo, Nissan Shataid[4], Nissan Motor Kyushud[4], Aichi Machine Industryd, Nissan Kohkid[4], Automotive Energy Supply Corporationd[4], NISSAN TRADING CO., LTD.d[4], Nissan Financial Servicesd[4], AutoTechnicJapan CO.,LTDd[4], Nissan Network Holdingsd[4], Nissan Car Rental Solutionsd[4], Nissan Motor Ibéricad[4], Nissan New Zealandd[4], Nissan Motor Indonesiad[4], Infiniti, Nissan Franced, Альянс Renault–Nissan–Mitsubishi і Datsun
Структурні підрозділиInfiniti[1], Nismo і Datsun
nissan-global.com
Мапа
CMNS: Nissan у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ніссан.

2012 року Nissan займала 6-те (8 у 2010) місце в світі за кількістю вироблених авто після Toyota, General Motors, Volkswagen Group, Hyundai Motor Group та Ford.[6] Разом, Renault-Nissan займають четверте місце у світі. Nissan — найбільший японський виробник в Китаї, Росії та Мексиці.[7]

2018 року компанія заявила про поступове повне припинення продажу своїх дизельних автомобілів в Європі. Це зокрема обумовлено падінням попиту на цей вид двигунів у світі. [8]

Власники і керівництво

ред.

44,4% акцій компанії належать французькій компанії Renault S.A.. Президент і старший виконавчий директор — Хірото Сайкава.

Історія

ред.
 
Перший президент компанії — Аікава Йосісукі (鮎川義介), 1939 рік.

Датою заснування корпорації вважається 26 грудня 1933 року, коли в результаті злиття компаній «Тобата імоно» та «Ніхон санге» була створена нова компанія, яка з 1 червня 1934 року носить назву «Ніссан мотор» (за першими складами назви компанії «Ніхон санге» - "Японська промисловість"). Найстаріший попередник був заснований в 1911 Масудзіро Насімото, який побудував перший японський автомобіль DAT, наступні моделі називалися Datsun. Перший інтегрований автозавод компанії був побудований в 1935 в Йокогамі за участю американських фахівців.[9]

У травні 1935 року компанія прийняла рішення про розвиток торгової марки «Ніссан», але практично до 1980-х років обличчям компанії були різні модифікації автомобілів Datsun, що випускалися ще до створення компанії (1986 року ця марка перестала існувати, а в 2013 році виробництво автомобілів Datsun було відновлено).

Після Другої світової війни компанія розвивалася за технічної підтримки зарубіжних автовиробників, таких як Renault, Hillman і Willys-Overland, а в 1952 році Nissan уклав ліцензійну угоду з британською Austin Motor Company. З початку 1950-х років компанія активно та успішно стала займатися розробкою та виробництвом ракетних двигунів, установок для запуску ракет, а потім вирішила розширити виробничу сферу, зайнявшись також виробництвом двигунів для кораблебудівної галузі. За допомогою побудованої компанією ракети Лямбда-4S в 1970 році був запущений перший японський супутник Осумі.

У 1958 році почалися постачання автомобілів до США, а в 1964 році стала першою японською компанією, що увійшла до десятки найбільших автоімпортерів у США. У 1962 році почалися постачання автомобілів до Європи. Перше закордонне складальне виробництво Nissan було відкрито в 1959 році на Тайвані, в 1960-х роках заводи компанії з'явилися в Мексиці, Перу та Австралії.

У 1976 році, завдяки власному флоту, Nissan став найбільшим експортером автомобілів у світі, а наступного року сукупна кількість проданих автомобілів (за всі роки функціонування) перевищила 20 мільйонів. У 1981 році корпорація підписала угоду з Volkswagen про виробництво та продаж легкових автомобілів у Японії. У 1992 році на частку «Ніссана» припадало 17% автомобілів, що належать японському населенню. У 1989 році почалися продажі автомобілів під брендом Infiniti.

У середині 1990-х років компанія зазнавала суттєвих фінансових труднощів, вже в 1992 році Nissan вперше у своїй історії показав збитки, які почали наростати; борг компанії становив 32 млрд. доларів. У 1994 році Nissan першим з японських автовиробників закрив завод у Японії, також було проведено скорочення персоналу в інших країнах. Коли 1999 року до банкрутства залишалося кілька тижнів, 36,8% акцій компанії було куплено за 5,4 млрд доларів французької Renault ; в 2002 році французька компанія збільшила свою частку до 44,4% акцій, а Nissan, у свою чергу, придбала 15% акцій Renault.

Поставлений "Рено" на чолі "Нісан" Карлос Гон зумів втілити програму відродження фірми (англ.  Nissan Revival Plan, NRP) і вивів компанію з кризи, внаслідок чого набув великої популярності в Японії. Програма включала продаж неосновних активів, таких як підрозділи аерокосмічних технологій та мобільного зв'язку, частки в компанії Fuji Heavy Industries, а також закриття 5 заводів у Японії та подальші скорочення робітників  .

У червні 2003 року було створено спільне підприємство з китайською групою Dongfeng.

Внаслідок найсильнішого землетрусу японські заводи корпорації були закриті з 11 по 23 березня 2011 року, підприємство з виробництва двигунів Nissan Iwaki простоювало до 17 квітня, не вдалося виробити близько 55 тис. автомобілів.

12 травня 2016 стало відомо, що Ніссан набуває 34% акцій іншого виробника з Японії — Mitsubishi Motors Corporation  — і створює з ним новий альянс. 19 листопада 2018 року Карлос Гон, колишній президент і виконавчий директор був арештований.[10][11] Його звинувачують у привласненні $44 млн корпоративних коштів, переведення $1,7 млн своїй сестрі у Бразилію, проживання у шести розкішних будинках у Токіо, Нью-Йорку, Ріо, Бейруті, Парижі та Амстердамі.[12][13] Разом з ним був також арештований директор Renault Грег Келлі.[14] Із 22 листопада 2018 року компанію очолив японець Хірото Сайкава. У 2018 році компанія припинила розробку дизельних двигунів. Легкові автомобілі з дизельними двигунами вже заборонені в США і Японії. В Європі вже також діють обмеження на рух дизельних легкових автомобілів у великих містах. Партнер японської компанії Renault також планує припинити розробку дизельних двигунів (трохи раніше про відмову від розробки дизелів повідомило Volvo). Японська компанія поки що (до 2020) буде випускати такі авто, але замість того, щоб розробляти нові, буде використовувати дизельні двигуни інших компаній.[15]

У березні 2019 року компанія «Нісан» представила нову модель продажу автомобілів, назва якої City Hub. Творці цього проекту об'єднали концептуальний магазин та електронну торгівлю за допомогою нових технологій.[16]

8 квітня 2019 року акціонери японського автоконцерну на позачергових зборах виключили з ради директорів Карлоса Гона, звинуваченого у фінансових махінаціях, і того ж дня акціонери вирішили включити до складу ради директорів «Нісан» нового президента «Рено», Жана-Домініка Cенара. У червні 2020 року компанія Nissan оголосила про припинення використання бренду Datsun. Моделі для російського ринку (on-DO та mi-DO) вироблялися на заводі АвтоВАЗ до грудня 2020 року, після чого випуск моделей припинився.

У серпні 2020 року Financial Times повідомила з посиланням на свої джерела, що наприкінці 2019 року радники прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе запропонували Nissan об'єднатися з Honda, щоб покращити позиції японського автопрому, який знаходиться під натиском виробників з інших країн, особливо з Китаю. Однак, як повідомляється, обидві компанії відхилили цю пропозицію ще до того, як вибухнула пандемія COVID-19.

Моделі

ред.
 
Nissan Micra (2007)
 
Nissan Figaro (1991)

Легкові автомобілі

ред.

дивись також Infiniti

Міні автомобілі

ред.

Компактний клас

ред.
 
Datsun Cherry (1972)
 
Nissan Tiida (2004)

Авто середнього класу

ред.
 
Nissan Bluebird SSS (1992)

Автомобілі вищого середнього класу

ред.
 
Nissan Maxima (2001)
 
Nissan Cefiro (1988)

Електромобілі

ред.

Люксові авто

ред.
 
Nissan Cima (2001)

Мінівени

ред.
 
Nissan Serena (1991)
 
Nissan S-Cargo (1989)

Позашляховики/SUV/Пікапи

ред.
 
Nissan Qashqai (2007)

Спортивні автомобілі

ред.
 
Datsun DC-3 (1953)
 
Nissan Silvia (1964)
 
Nissan Atleon і Buddy Bear

Транспортери

ред.

Вантажні авто

ред.
 
Nissan Civilian

Автобуси

ред.

Гоночні суперкари

ред.

Концепти

ред.
 
Nissan Pivo
 
Nissan e-NT400 Concept

Моделі автомобілів за роками

ред.
  • 1950---- Nissan Patrol/Safari
  • 1957---- Nissan Bluebird
  • 1957---- Nissan Skyline
  • 1959–1970 Nissan Fairlady
  • 1960---- Nissan Cedric/Gloria
  • 1965–1997 Nissan Homy
  • 1965---- Nissan President
  • 1965---- Nissan Sunny
  • 1968---- Nissan R380
  • 1968–2002 Nissan Laurel
  • 1969---- Nissan R381
  • 1969–1977, 1989–2002 Nissan Skyline GT-R
  • 1970---- Nissan R382
  • 1970---- Nissan R383
  • 1970–1986 Nissan Cherry
  • 1977–1992 Nissan Stanza
  • 1977–2002 Nissan 200SX (Silvia)
  • 1978---- Nissan Pulsar
  • 1979–1988 Nissan Gazelle
  • 1980–1999 Nissan Leopard
  • 1981---- Nissan Maxima
  • 1981---- Nissan Prairie
  • 1981---- Nissan Van C22 (Vanette)
  • 1982–1986 Nissan Violet
  • 1982---- Nissan Micra (Nissan March in Japan and Taiwan)
  • 1982---- Nissan Sentra
  • 1984–1987 Nissan 300C
  • 1984–1989 Nissan 300ZX Z31 (Fairlady Z in Japan)
  • 1984–1989 Nissan Auster
  • 1984---- Nissan Multi
  • 1985---- Nissan Pathfinder
  • 19865-1997 Nissan Hardbody Truck
  • 1986–1988 Nissan Stanza Wagon
  • 1986–1990 Nissan T12 / T72
  • 1986–1991 Nissan Sunny/B12
  • 1986–1992 Nissan Pintara
  • 1986---- Nissan Navara
  • 1986---- Nissan Terrano
  • 1986---- Nissan Urvan
  • 1987–1992 Nissan Bluebird U12
  • 1988–1998 Nissan Largo
  • 1988–2002 Nissan Silvia/180SX/200SX/240SX
  • 1988–2003 Nissan Cefiro
  • 1988---- Nissan Cima
  • 1989---- Nissan Be-1
  • 1989---- Nissan Pao
  • 1989---- Nissan R89C
  • 1989–1992 Nissan S-Cargo
  • 1989–1998 Nissan 180SX (branded as 200SX in Europe)
  • 1989–1998 Nissan 240SX (JPN S13 and S14)
  • 1990---- Nissan Axxess
  • 1990–1992 Nissan Presea R10
  • 1990–1999 Nissan 300ZX Z32 (Fairlady Z in Japan)
  • 1990–2003 Nissan Avenir (Expert)
  • 1990---- Nissan Primera
  • 1991---- Nissan Figaro
  • 1991---- Nissan Saurus Jr.
  • 1991–1994 Nissan NX1600/NX2000
  • 1991–1996 Nissan 100NX
  • 1991–1997 Nissan Bluebird U13
  • 1991---- Nissan Serena (originally Vanette Serena in Japan)
  • 1993–2002, 2004-present Nissan Quest
  • 1993–2006 Nissan Terrano II
  • 1993---- Nissan Altima
  • 1994–1996 Nissan Presea R11
  • 1994–1999 Nissan Rasheen
  • 1994–2005 Nissan Wingroad
  • 1995–1998 Nissan 200SX (US 2-door Sentra coupe)
  • 1995–2006 Nissan Almera
  • 1995–2007 Nissan Winner (SUV based on the D22, UAE)
  • 1996–2001 Nissan Bluebird U14
  • 1996–2007 Nissan Stagea
  • 1997–1998 Nissan R390 GT1
  • 1997–2001 Nissan R'nessa
  • 1997---- Nissan Kubistar (rebadged Renault Kangoo)
  • 1998---- Nissan Crew
  • 1998---- Nissan Cube
  • 1998---- Nissan Elgrand
  • 1998---- Nissan Frontier
  • 1999---- Nissan R391
  • 1999–2003 Nissan Bassara
  • 1999---- Nissan Interstar (medium-size van based on Renault Master)
  • 2000---- Nissan Bluebird Sylphy
  • 2000---- Nissan Platina
  • 2000---- Nissan Xterra
  • 2001---- Nissan Moco, a Keicar
  • 2001---- Nissan X-Trail
  • 2003–2008 Nissan 350Z Z33 (Fairlady Z in Japan)
  • 2003---- Nissan Murano
  • 2003---- Nissan Teana
  • 2004---- Nissan Armada
  • 2004---- Nissan Fuga
  • 2004---- Nissan Lafesta
  • 2004---- Nissan Note
  • 2004---- Nissan Pixo
  • 2004---- Nissan Titan
  • 2005---- Nissan Otti (rebadged Mitsubishi eK)
  • 2006---- Nissan Terranaut
  • 2007---- Nissan Latio
  • 2007---- Nissan Qashqai (Nissan Dualis in Japan and Australia)
  • 2007---- Nissan Rogue
  • 2007---- Nissan Versa
  • 2008---- Nissan GT-R
  • 2009---- Nissan 370Z Z34 (Fairlady Z in Japan)
  • 2009---- Nissan NV200
  • 2010---- Nissan LEAF
  • очікується 2011 Nissan Juke

Розташування заводів-виробників

ред.

Дані вебсайту Nissan's international corporate.[17]

 
Розташування заводів-виробників Nissan Motor Company

Дизайнерські центри та студії

ред.

Дані вебсайту Nissan USA[23]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д https://www.nissan-global.com/EN/DOCUMENT/PDF/FR/2017/fr2017.pdf
  2. ↑ TOKYO STOCK EXCHANGE　Listed company search
  3. ↑ https://news.yahoo.com/crisis-hit-nissan-names-china-unit-head-makoto-005939897.html
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х https://www.nissan-global.com/EN/DOCUMENT/PDF/FR/2016/fr2016.pdf
  5. ↑ https://web.archive.org/web/20211217021823/https://www.nissan-global.com/EN/COMPANY/PROFILE/
  6. ↑ World Motor Vehicle Production – OICA correspondents survey – World Ranking of Manufacturers – Year 2012 (PDF). OICA. 2013. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2013.
  7. ↑ Message from CEO. Nissan. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 29 січня 2014.
  8. ↑ Nissan припиняє випуск та продаж дизельних авто в Європі. Tokar.ua (укр.). 23 травня 2018. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
  9. ↑ History of Nissan Motor Co., Ltd. – FundingUniverse. www.fundinguniverse.com. Процитовано 9 вересня 2024.
  10. ↑ В Японии арестовали главу Nissan Карлоса Гона
  11. ↑ В Японії заарештували главу концерну Renault-Nissan-Mitsubishi: що трапилося [Архівовано 23 листопада 2018 у Wayback Machine.], Обозреватель, 19 листопада 2018
  12. ↑ «Скандал, що сколихнув Японію»: як глава Nissan обкрадав свою корпорацію [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.], MIND UA, 23 листопада 2018
  13. ↑ Nissan Chair Carlos Ghosn Arrested, Dismissed From Job Over Misconduct Allegations [Архівовано 20 листопада 2018 у Wayback Machine.], 19 листопада 2018
  14. ↑ Викрита в шахрайстві Renault SA змінює керівництво корпорації і своїх дилерів в Україні [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.], Народна правда, 21 листопада 2018
  15. ↑ Nissan откажется от дизелей [Архівовано 8 червня 2018 у Wayback Machine.], autosite.ua, 5 червня 2018
  16. ↑ Nissan Unveils City Hub Store In Paris, Reminds Us Of Tesla Stores: Video. InsideEVs (англ.). Процитовано 9 вересня 2024.
  17. ↑ Nissan Facilities Overseas. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 1 липня 2008.
  18. ↑ Nissan Decides to Establish New Company Based on its Kyushu Plant [Архівовано 6 червня 2011 у Wayback Machine.]. Retrieved May 28, 2012.
  19. ↑ NISSAN SHATAI: Company History(1990—2009) [Архівовано 10 травня 2012 у Wayback Machine.]. Retrieved April 16, 2010.
  20. ↑ Завод Баттона остаточно припинив виробництво та ребейджинґ автомобілів марки «Nissan» у 1994 році.
  21. ↑ Завод у промисловій зоні Вірі остаточно припинив виробництво та ребейджинґ автомобілів марки «Nissan» у 1998 році.
  22. ↑ Ohnsman, Alan (6 жовтня 2011). Nissan Plans $1.4 Billion Plant in Brazil to Boost Sales. Bloomberg. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 12 березня 2023. (англ.)
  23. ↑ Nissan USA. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 6 квітня 2016.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Nissan


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Nissan&oldid=43908224