| dbo:abstract
|
- Els Vosges (en alemany Vogesen) són una serralada de l'est de França paral·lela al Rin per la seva riba esquerra. Té uns 250 km en direcció sud-oest a nord-est, entre la Vall de Saverne (Tabernae) al nord, el pas de Belfort al sud, l'altiplà triàsic de la Lorena i els turons de les Faucilles a l'oest, i la plana d'Alsàcia a l'est. El punt culminant és el Ballon de Gebweiler de 1.424 metres, al sud de la serralada (cap al nord l'altura és molt inferior i ronda els 400 metres). El seu nom antic fou Vosegus (també Vogesus) Juli Cèsar va entaular combat amb Ariovist el 58 aC entre el sud dels Vosges i el Rin. La regió fou poblada pels sèquans; els leucs i mediomàtrics eren al nord d'aquestos i a l'est dels Vosges; i entre els Vosges i el Rin vivien també els rauracs, tribocs, nèmetes, vangíons i ceracates. La taula de Peutinger marca la regió com a Silva Vosagus. La seva carena marca la frontera entre els les regions de la Lorena (a l'oest) i l'Alsàcia (a l'est). (ca)
- Vosges (88) és un departament francès situat a la regió del Gran Est. Pren el seu nom del massís dels Vosges, que ocupa bona part del seu territori (ca)
- جبال الفوج (بالفرنسية: Vosges؛ بالألمانية: Vogesen) هي مجموعة من الجبال المنخفضة في شمال شرق فرنسا، بالقرب من الحدود مع ألمانيا. وهي تمتد على طول الجانب الغربي من في وتأخذ اتجاهاً شمالياً وشمالياً شرقياً، وبشكل عام من بلفور إلى . (ar)
- فوج (بالفرنسية: Vosges): هو إقليم فرنسي تابع لمنطقة اللورين . يبلغ عدد سكانه 383000 نسمة. و قد أخذ اسمه من .
* إبينال (ar)
- Vogézy, francouzsky Vosges [voːʒ]IPA, jsou horské pásmo ve východní Francii, rozprostírající se podél západní strany údolí Rýna v severoseverovýchodním směru, od Belfortu po Saverne. Geograficky se pohoří Vogézy nachází celé ve Francii s tím, že je průsmyk odděluje od Falckého lesa, který z geologického pohledu částečně patří k masívu Vogéz. Vogézy jsou ve své jižní části tvořeny hlavně žulou, s některými vyvřelinami a druhem červeného pískovce (až do 500 m tloušťky), což přineslo francouzské jméno grés Vosgien. Nízké Vogézy jsou pískovcovou plošinou o nadmořské výšce 300–600 m n. m. (cs)
- Vosges je francouzský departement ležící v regionu Grand Est. Název je odvozen od pohoří Vogézy (fr. Vosges). Hlavní město je Épinal. U obce Vioménil pramení řeka Saôna, v Domrémy-la-Pucelle se roku 1412 narodila Jana z Arku. (cs)
- Τα Βοζ (γαλλικά: Vosges), γνωστός στα ελληνικά ως "Βόσγια" από τα ομώνυμα γαλλικά όρη, είναι γαλλικός νομός ο οποίος αποτελεί τμήμα της περιοχής της Λωρραίνης. Η ονομασία του προέρχεται απ�� την οροσειρά των Βοζ που καταλαμβάνει το μεγαλύτερο τμήμα των εδαφών του. Πρωτεύουσά του είναι το Επινάλ. Το και η του αποδίδουν τον κωδικό 88. (el)
- Τα Βόσγια όρη, γαλλ. Vosges, είναι οροσειρά της ΒΑ Γαλλίας μεταξύ της περιοχής της Λωρραίνης και της πεδιάδας της Αλσατίας. Υψηλότερη κορυφή είναι το Γκρεμπβιλλέ (1.423 μ.). Έχουν μήκος 160 χλμ. και διακρίνονται στα Μεγάλα, Κεντρικά και Κάτω Βόσγια. Αποτελούν τη μια πλευρά παλιάς οροσειράς, της οποίας η άλλη πλευρά είναι ο Μέλας Δρυμός της Γερμανίας. Από το κέντρο της οροσειράς διέρχεται ο Ρήνος ποταμός. Τα Βόσγια έγιναν πεδία μαχών κατά τους Α' και Β' Παγκοσμίους Πολέμους. (el)
- Por la franca departemento, vidu la paĝon Vosges. Vogezoj estas mezalta montaro en orienta nordfrancio. Ĝia ĉefmonto estas "le grand ballon" (la granda pilko), antaŭe nomita "Ballon de Guebwiller". Ĝi altas 1424 metrojn. La montĉeno situas de la okcidenta flanko de la Rejnovalo nordorienten, kaj etendiĝas de Bazelo ĝis Mainz, trans distanco de 250 km. Tiu montaro donis ĝian nomon al la franca departemento Vosges. De 1871 ĝis 1918 tra ĝia suda parto pasis la limo inter Francio kaj Germanio. Estas diversaj geologiaj similaĵoj inter la Vogezoj kaj la Nigra Arbaro. La Vogezoj plejparte konsistas el granito kaj ruĝa grejso aŭ sabloŝtono. La ĉeno estas dividita en tri partoj: Grandaj Vogezoj, de Belfort ĝis ; Centraj Vogezoj, inter Bruche kaj ; Malaltaj Vogezoj, inter Col de Saverne kaj fonto de Lauter; kaj la Hardt. La rondaj pintoj de Grandaj Vogezoj estas nomataj ballons (pilkoj en la franca). Departementoj Vosges kaj Haute-Saône estas separitaj de Alzaco kaj Belfort per la Ballon d'Alsace, aŭ la St Maurice. La plej alta pinto, atingas alton de 1424 m. La fervojo de Parizo al Strasburgo iras trans Col de Saverne. Neniu fervojo transpasas Vogezojn inter Saverne kaj Belfort, sed estas diversaj vojoj trans la montpasejoj, ekzemple Col du Bonhomme; Col de la Schlucht kaj Col du Bussang. Estas diversaj meteorologiaj diferencoj inter la orientaj kaj okcidentaj regionoj de la montĉeno. La jara pluvado estas multe pli granda kaj la averaĝa temperaturo multe pli malalta en la oriento ol en la okcidento. (eo)
- Vosges [voʒ], esperante Vogezoj, estas franca departemento en la regiono Grand Est. Grandan parton de ĝia tereno okupas montaro Vogezoj, kiuj donis al ĝi sian nomon. La departemento entute havas 510 komunumojn. (eo)
- Das Département Vosges [voːʒ] ist das französische Département mit der Ordnungsnummer 88. Es liegt im Osten des Landes in der Region Grand Est und ist nach dem Mittelgebirge Vogesen (französisch: Vosges) benannt. Seine Präfektur ist in Épinal, Unterpräfekturen sind Neufchâteau und Saint-Dié-des-Vosges. (de)
- Die Vogesen ([voˈgeːzən], Pluraletantum; frz. les Vosges [voːʒ], dt. früher auch Wasgauen, Wasgenwald oder Wasigenwald) sind ein Mittelgebirge in Ostfrankreich mit der höchsten Erhebung von 1424 m. Sie sind gemeinsam mit dem Pfälzerwald, der sich nördlich des Gebirges ohne morphologische Trennung anschließt, Teil eines einheitlichen Mittelgebirgsraumes von etwa 8000 km² Gesamtfläche, der sich von der Burgundischen Pforte (Linie Belfort–Ronchamp–Lure) bis zur (Linie Winnweiler–Börrstadt–Göllheim) erstreckt und die westliche Begrenzung der Oberrheinischen Tiefebene bildet. Der Name leitet sich vermutlich von dem ursprünglich keltischen, später von den Römern in Gallien übernommenen Berg- und Waldgott Vosegus (auch Vosagus, Vosacius) ab. (de)
- El departamento francés de Vosgos (88) está emplazado al noreste de Francia. Recibe su nombre de la cadena montañosa de los Vosgos. Sus habitantes reciben, en francés, el nombre de vosgiens. (es)
- Vosgeak (frantsesez Vosges) Ekialde Handia eskualdeko departamendua da (88), gehiengoa Vosge mendiguneak hartua. Prefektura Épinal hirian dago. Mugakide ditu Meuse eta Meurthe eta Mosela iparraldean, Rhin Beherea eta Rhin Garaia ekialdean, Belfort Herrialdea eta Saona Garaia hegoaldean eta Marne Garaia mendebaldean. (eu)
- La cordillera de los Vosgos o macizo de los Vosgos (en francés, Massif des Vosges; en alemán, Vogesen) es un sistema montañoso en el noreste de Francia, frontera natural entre las regiones de Alsacia y de Lorena. Su cúspide es el monte del Gran Ballon o Ballon de Guebwiller, con 1424 m, situado al sur del macizo. Hacia el norte las alturas son inferiores, alrededor de los 400 m s. n. m. (metros sobre el nivel del mar). Su origen se encuentra en un horst debido a la escisión en dos de un sistema montañoso anterior, por la falla que forma la fosa (graben) renana, por la que discurre el Rin, dando origen al oeste a los Vosgos y al este a la Selva Negra que es el horst paralelo. Este sistema montañoso incluye dos parques naturales regionales: al sur, el , y al norte, el Parque natural regional de los Vosgos del Norte. Este último forma, junto con el Parque natural del Bosque del Palatinado en Alemania, la reserva de la biosfera de la Unesco Bosque del Palatinado-Vosgos del Norte. (es)
- Vosgeak edo Vosge mendiak (voːʒ ahoskatua; frantsesez: Massif des Vosges; alsazieraz: Vogese) ekialdeko Frantziako mendilerroa da, Rhin haranatik gertu daudenak. (eu)
- Les Vosges (/voʒ/ ) sont un département français de la région Grand Est, situé dans la région historique de Lorraine. Elles tirent leur nom du massif des Vosges, qui occupe une grande partie de son territoire. Son chef-lieu est Épinal. L'Insee et la Poste lui attribuent le code 88. (fr)
- Le massif des Vosges ou les Vosges [voːʒ] est un massif de moyennes montagnes du Nord-Est de la France qui sépare le plateau lorrain de la plaine d'Alsace. D'origine varisque et majoritairement constituées de grès et de granite, il atteint des altitudes culminant à 1 424 mètres au Grand Ballon. On en distingue généralement — sur des bases géologiques et morphologiques — trois parties :
* les Basses Vosges gréseuses — communément appelées « Vosges du Nord » — se situent au nord du seuil de Saverne et se poursuivent au-delà de la frontière allemande par la Forêt palatine avec laquelle elles forment la réserve de biosphère transfrontalière des Vosges du Nord-Pfälzerwald. Les principaux sommets sont le Grand Wintersberg (581 m), le Petit Wintersberg (573 m), le Mohnenberg (547 m) et le Maimont (513 m) ;
* les Hautes Vosges gréseuses — communément appelées « Vosges gréseuses » ou « Vosges moyennes » — s'étendent entre le seuil de Saverne au nord, Saint-Dié-des-Vosges au sud et la vallée de la Bruche à l'est. Les principaux sommets sont le rocher de Mutzig (1 008 m), le Donon (1 008 m), le Narion (998 m), le Noll (991 m) et le Grossmann (986 m) ;
* les Hautes Vosges cristallines — communément appelées « Hautes Vosges » — au sud-est du massif regroupent les sommets les plus élevés majoritairement constitués de roches granitiques. Elles abritent le parc naturel régional des Ballons des Vosges. Le point culminant de tout le massif se situe au Grand Ballon (1 424 m) suivi du Storkenkopf (1 366 m), du Hohneck (1 363 m), du Kastelberg (1 350 m) et du Klintzkopf (1 329 m). Seules les Hautes Vosges, cristallines et gréseuses, forment la « montagne vosgienne » à proprement parler alors que les Vosges du Nord constituent une zone boisée de basse montagne. L'ensemble du massif se caractérise par des pentes abruptes sur le versant alsacien alors que le versant lorrain connait une déclivité plus douce. Cette géomorphologie entraîne un effet de foehn qui fait bénéficier la plaine alsacienne d'un climat plus ensoleillé et plus sec que le Plateau lorrain et qui a notamment permis le développement du vignoble alsacien. Par ailleurs, les Vosges restent un massif très boisé où subsistent quelques pâturages d'altitude — les chaumes — essentiellement d'origine anthropique du fait du défrichement des sommets débuté à l'âge du bronze. Les crêtes vosgiennes, du Donon au ballon d'Alsace, comportent encore les bornes de l'ancienne frontière entre l'Allemagne et la France (frontière de 1871), marquées D pour Deutschland d'un côté et F de l'autre. Cette limite est aujourd'hui celle entre l'Alsace-Moselle et la Franche-Comté au sud ainsi que le reste de l'ancienne région Lorraine sur le reste de son tracé. (fr)
- Vosges adalah sebuah departemen yang terletak di region Lorraine, Prancis. Beribu kota di Épinal, departemen ini memiliki 380.952 penduduk (1999). Ada 3 arrondissement, 31 kanton, dan 515 kotamadya di Vosges. (in)
- Pegunungan Vosges (/voʊʒ/ vohzh, bahasa Prancis: [voʒ]; bahasa Jerman: Vogesen [voˈɡeːzn̩]; adalah deretan pegunungan rendah di Prancis Timur, dekat dengan Jerman. Bersama dengan di utara di sisi perbatasan Jerman, mereka membentuk satu unit geomorfologi dan pegunungan rendah sekitar 8.000 km2 (3.100 sq mi). Membentang ke arah utara-timur laut dari (Belfort–Ronchamp–Lure) ke Cekungan Börrstadt (––), dan membentuk batas barat . adalah puncak tertinggi di 1.424 m (4.672 ft), diikuti oleh (1.366 m, 4.482 ft), dan (1.364 m, 4.475 ft). (in)
- I Vosgi (in francese Vosges /voːʒ/, in tedesco Vogesen, D'Vogese nel locale dialetto alsaziano) sono una catena montuosa dell'Europa centro-occidentale, che si estende lungo il lato occidentale della valle del Reno in direzione nord-ovest, da Belfort a Magonza (Germania). Dal punto di vista geografico i Vosgi sono compresi completamente nel territorio francese, con il Col de Saverne che li separa dal Pfälzer Wald, la . Tuttavia, se si considera l'aspetto geologico, alcune sezioni della Foresta Palatina appartengono ai Vosgi e infatti la sezione francese del Pfälzer Wald è comunemente vista come parte del gruppo settentrionale dei Vosgi. (it)
- Il dipartimento dei Vosgi (Vosges) è un dipartimento francese della regione Grand Est. Il territorio del dipartimento confina con i dipartimenti della Mosa (Meuse) e della Meurthe e Mosella a nord, del Basso Reno (Bas-Rhin) e dell'Alto Reno (Haut-Rhin) a est, del Territorio di Belfort (Territoire de Belfort) e dell'Alta Saona a sud, e dell'Alta Marna (Haute-Marne) a ovest. Le principali città, oltre al capoluogo Épinal, sono Neufchâteau, Saint-Dié-des-Vosges, Remiremont, Gérardmer, Mirecourt e Vittel. (it)
- 보주(Vosges /voʒ/)는 프랑스 그랑테스트 레지옹에 위치한 데파르트망으로, 역사적으로는 로렌 지방에 속했다. 주도는 에피날이며 인구는 380,952명(1999년 기준), 면적은 5,874km2, 인구밀도는 64.9명/km2이다. 보주 주는 보주 산맥에서 유래된 이름이다. (ko)
- The Vosges (/voʊʒ/ VOHZH, French: [voʒ]; German: Vogesen [voˈɡeːzn̩]; Franconian and Alemannic German: Vogese) are a range of low mountains in Eastern France, near its border with Germany. Together with the Palatine Forest to the north on the German side of the border, they form a single geomorphological unit and low mountain range of around 8,000 km2 (3,100 sq mi) in area. It runs in a north-northeast direction from the Burgundian Gate (the Belfort–Ronchamp–Lure line) to the Börrstadt Basin (the Winnweiler–Börrstadt–Göllheim line), and forms the western boundary of the Upper Rhine Plain. The Grand Ballon is the highest peak at 1,424 m (4,672 ft), followed by the Storkenkopf (1,366 m, 4,482 ft), and the Hohneck (1,364 m, 4,475 ft). (en)
- 보주 산맥(Vosges Mountains)은 프랑스 동부의 산맥으로, 알자스-로렌 지방에 걸쳐 있다. 이 산맥은 역사적으로 그리고 현재 독일과 프랑스의 경계에 위치하고 있다. (ko)
- ヴォージュ県 (ヴォージュけん、Vosges) は、フランス北東部、グラン・テスト地域圏の県。名称は県面積の大部分を占めるヴォージュ山脈に由来する。 (ja)
- ヴォージュ山脈（フランス語: Massif des Vosges, ドイツ語: Vogesen）は、フランス北東部にある山脈。アルザス＝ロレーヌ両地方にまたがる。 (ja)
- Vosges (88) is een Frans departement in de regio Grand Est. De naam is ontleend aan de Franse naam voor het gelijknamige gebergte. (nl)
- De Vogezen (Frans: Vosges, Alemannisch: Vogesen) zijn een middelhoge bergketen in het noordoosten van Frankrijk. De bergketen begint aan de grens met Zwitserland en strekt zich naar het noorden uit over de westelijke zijde van het Rijndal. De ronde toppen van de Grote Vogezen worden ballons genoemd, Frans voor bolvormige bergen. Van 1871 tot 1918 liep door het zuidelijk gedeelte de grens tussen Frankrijk en Duitsland. Er zijn diverse geologische overeenkomsten tussen de Vogezen en het Zwarte Woud. De Vogezen bestaan voornamelijk uit graniet en rode zandsteen. (nl)
- Wogezy (fr. Vosges [ˈvoːʒ]) – francuski departament, położony w regionie Grand Est. Departament oznaczony jest liczbą 88. Departament został utworzony 4 marca 1790 roku. Według danych na rok 2010 liczba zamieszkującej departament ludności wynosi 379 724 os. (64 os./km²); powierzchnia departamentu to 5874 km². Prefekturą departamentu Wogezy jest miasto Épinal. Prezydentem departamentu jest Christian Poncelet. Liczba gmin w departamencie: 515 (pl)
- Wogezy (fr. Vosges, niem. Vogesen) – pasmo górskie we wschodniej Francji, oddzielone Bramą Burgundzką od gór Jura. Stromo opadają ku Nizinie Górnoreńskiej. Nazwa pochodzi prawdopodobnie od celtyckiego boga gór i lasów Vosegusa (również Vosagusa, Vosaciusa), później została przejęta przez Rzymian w Galii. (pl)
- Vosgos (em francês: Vosges; em alemão: Vogesen) são uma cadeia de montanhas na Europa centro-ocidental, estendendo-se ao longo da margem oeste do Vale do Reno na direção nor-nordeste, da Basileia a Mainz, por uma distância de aproximadamente 250 km. De 1871 a 1918 a parte sul, do Ballon d'Alsace ao , estabeleceu a fronteira entre a França e a Alemanha. Nota-se uma importante semelhança entre os Vosgos e a cadeia de montanhas do lado oposto do Reno, que forma a Floresta Negra no lado alemão: ambas as cordilheiras situam-se aproximadamente nas mesmas longitude e latitude e têm a mesma formação geológica; ambas são caracterizadas por florestas de coníferas nas suas altitudes mais baixas e apresentam regiões adaptadas ao pasto e picos arredondados em altitudes um pouco mais elevadas; ambas têm uma caída abrupta em direção ao Reno e uma descida gradual do lado oposto. (pt)
- Воге́зы (фр. les Vosges, нем. Vogesen) — горный массив на северо-востоке Франции, составляющий западную границу Верхнерейнской низменности. Горная цепь, параллельная Рейну на западном его берегу. Начинается на юге от Бельфора, около источников Мозеля, прямо высокими обрывистыми горами, без соединительных отрогов с Юрой, и тянется на север до истоков Лаутера; северные отроги (в Пфальце) носят название Пфальцский Лес, доходят до Вормса и отделяются Наэ, притоком Рейна, от Хунсрюка. В общем длина Вогезской цепи равняется 174 км при ширине 151 км; она замечательно соответствует цепи Шварцвальда (на восточном берегу Рейна) по геологическому строению, возрасту и направлению. Как и Шварцвальд, Вогезы круто обрываются к долине Рейна, с другой же стороны — медленно понижаются к Лотарингскому плоскогорью, пересечённому многочисленными цепями холмов. Цепь состоит из гранита, гнейса, пестрого триасового песчаника, красного пермского лежня, порфиров, мелафира и раковистого известняка. Вогезский хребет можно разделить на две части: более высокую южную и северную. Средняя высота южных Вогезов 950 м. Недалеко от начала цепи, на север от Бельфорского прохода, возвышается гора (1005 м). Высшая точка Вогезов — Гран-Баллон (1424 м). Чуть ниже — вершины (1366 м), Онек (1363 м), Кастельберг (Катльбер) (1350 м), (1330 м) и (1316 м). В долинах, прилегающих к этой горе, находятся истоки Мёрты, Валони и Мозелотта и прелестные озера Жерармер, Бланшемер. Горы почти сплошь покрыты лесом, на восточных и южных склонах виноградники, развалины замков. Замечательны: Жироманская долина, обильная лугами, по реке Савурез, долина Доллера, Блументаль у Гебвиллера, по реке Лаух, Амаринская долина по реке Тур. Северные Вогезы ниже южных: главная вершина Донон (1009 м). Горы постепенно понижаются, у широкого Савернского (Saverne) прохода имеют всего 380 м высоты, а далее на север они переходят в Лотарингское плоскогорье высотой от 220—320 метров. В Пфальце находящаяся там часть Вогезов называется Гардом и несколько повышается: конечная вершина, Доннерсберг, достигает 780 м. На всём своём протяжении цепь имеет один и тот же геологический и ботанический характер. Вогезы питают много рек; с восточного склона стекают , , Брюш, , Зорн, , , , Лаутер, , Цейц — притоки Мозеля; с западного склона: , Саар, — притоки Мозеля; с южных склонов стекают притоки Ду. Вогезские горы содержат большие минеральные богатства, из которых наиболее важны железные, медные, свинцовые, серебряные руды, мраморные и гипсовые ломки, каменный и бурый уголь, в некоторых местах соляные и нефтяные источники. (ru)
- Vosges är ett franskt departement som fått sitt namn efter bergsmassivet Vogeserna, och ligger i regionen Grand Est. I den tidigare regionindelningen som gällde till och med 2015 tillhörde Vosges regionen Lorraine. Huvudort är Épinal. (sv)
- Vogeserna (franska: Vosges, tyska: Vogesen eller Wasgenwald) är ett bergsmassiv, geologiskt en horst, i Frankrike. Området ligger utmed Rhen-dalen i regionerna Grand Est och Bourgogne-Franche-Comté. Gränsen mot Pfalzskogen bildas av Col de Saverne. Geologiskt hör dock den södra delen av Pfalzskogen till Vogeserna. (sv)
- Vosgos (em francês: Vosges; em alemão: Vogesen) é um departamento da França localizado na região do Grande Leste. Sua capital é a cidade de Épinal. O nome do departamento vem da cordilheira dos Vosgos, onde se situa. Na lista dos departamentos franceses tem o número 88. Uma das aldeias de maior interesse nos Vosgos é Domrémy, local onde nasceu Joana D'arc. (pt)
- 孚日山脉（法語：Vosges，法语：[voʒ] （）；德語：Vogesen，德语：[voˈɡeːzn̩] （）；阿勒曼尼語：Vogese）是法國東北部的山脉。跨越阿尔萨斯、洛林兩地。 由北北東向南南西，和法國、德國國境的萊茵河並行。東邊是沿萊茵河的阿爾薩斯平原（），西邊是洛林台地。海抜約1千公尺，北邊至德國是丘陵。南邊隔貝爾福附近的低地和汝拉山脉北部相對。 盛行農業和，特別是阿爾薩斯的葡萄栽培和葡萄酒相當有名。 (zh)
- 孚日省（法語：Vosges，法语：[voʒ] （））是法國大東部大區所轄的省份，因境内的孚日山而得名。該省編號為88。 (zh)
- Вогези (фр. Vosges) — департамент на сході Франції, один з департаментів регіону Гранд-Ест. Порядковий номер 88. Адміністративний центр — Епіналь. Населення 381 тис. чоловік (60-е місце серед департаментів, дані 1999 р.). (uk)
- Воге́зы (фр. Vosges) — департамент на востоке Франции, один из департаментов региона Гранд-Эст. Порядковый номер — 88. Административный центр — Эпиналь. Население — 392 846 человек (61-е место среди департаментов, данные 2010 года). (ru)
- Вогези (фр. les Vosges, нім. Vogesen) — гірський хребет невисоких гір на північному сході Франції біля кордону з Німеччиною. Разом з Пфальцським лісом, що розміщений північніше, на німецькому боці кордону, утворюють єдину геоморфологічну одиницю, що займає площу 8000 км². Умовною межею Вогез і Пфальцського лісу є Цабернський перевал. Вогези є західною межею Верхньорейнської низовини. Вогези тягнуться на 160 км паралельне до Рейну. Найвища гора Гранд Бальон (Grand Ballon), має висоту 1424 м над рівнем моря. Хребет відокремлений Бургундською брамою від гір Юра. Він круто спускається у бік Верхньорейнської долини. Починається на півночі від Бельфора, біля джерел Мозеля, прямо високими урвистими горами, без сполучних відрогів з Юрою, і тягнеться на північ до витоків ; північні відроги (у Пфальці) мають назву , доходять до Вормсу і відділяються притокою Рейну Нае (Nahe) від . Загалом довжина Вогезського пасма дорівнює 830 км при ширині 40-60 км; вона чудово відповідає пасму Шварцвальда (на східному березі Рейну) за геологічною будовою, висотою і напрямом. Як і Шварцвальд, Вогези круто уриваються до долини Рейну, з іншого ж боку — поволі знижуються до , перетнутого численними пасмами пагорбів. Пасмо складається з граніту, гнейсу, строкатих тріасових пісковиків, червоного пермського лежня, порфірів, мелафіра і раковістого вапняку. Схожість ґрунтується на тому що і Вогези і Шварцвальд були сформовані ізостатичним підняттям, під час рифтогенезу Рейнського грабену і є . Вогезький хребет можна розділити на дві частини: південну, вищу, і північну. Середня висота південних Вогезів 950 м. Недалеко від початку пасма, на північ від Бургундської брами, підноситься гора Беренкопф (1005 м), баньоподібні вершини Жироман'ї, або Ельзасськал (1290 м), і Серванс (1189 м). До цієї групи примикає пасмо (серпоподібна — monts Faucilles), назване так за своєю загальною формою, що тягнеться на захід і сполучає Вогези з . Далі, пасмо піднімається у куполоподібної вершини Гебвіллера, велетня Вогезів (1426 м), потім, при середній висоті 900 м, піднімаються Ротенбах (1319 м) і Гогепек (1366); у долинах, прилеглих до цієї гори, знаходяться витоки Мерти, Валоні і і чарівні озера , . Гори майже суцільно покриті лісом, на східних і південних схилах виноградники, руїни замків. Чудові: , рясна лугами, по річці , , у Гебвіллера, по річці , по річці Тур. Північні Вогези нижчі південних: головна вершина Донон (1113 м). Гори поступово знижуються, біля широкого (Saverne) мають всього 380 м висоти, а далі на північ вони переходять в заввишки від 220—320 метрів. У Пфальці частина Вогезів, що знаходиться там, називається Гардом і дещо підвищується: кінцева вершина, Доннерсберг, досягає 780 м. На всьому своєму протязі пасмо має один і той же геологічний і ботанічний характер. Вогези живлять багато річок; з східного схилу стікають Тур, , , , , , Модер,, , , — притоки Мозеля; із західного схилу: Мерта, Заар, — притоки Мозеля; з південних схилів стікають притоки Дуба. Вогезські гори містять великі мінеральні багатства, з яких найважливіші залізні, мідні, свинцеві, срібні руди, мармурові і гіпсові ломки, кам'яне і буре вугілля, в деяких місцях соляні і нафтові родовища. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Vosges (88) és un departament francès situat a la regió del Gran Est. Pren el seu nom del massís dels Vosges, que ocupa bona part del seu territori (ca)
- جبال الفوج (بالفرنسية: Vosges؛ بالألمانية: Vogesen) هي مجموعة من الجبال المنخفضة في شمال شرق فرنسا، بالقرب من الحدود مع ألمانيا. وهي تمتد على طول الجانب الغربي من في وتأخذ اتجاهاً شمالياً وشمالياً شرقياً، وبشكل عام من بلفور إلى . (ar)
- فوج (بالفرنسية: Vosges): هو إقليم فرنسي تابع لمنطقة اللورين . يبلغ عدد سكانه 383000 نسمة. و قد أخذ اسمه من .
* إبينال (ar)
- Vogézy, francouzsky Vosges [voːʒ]IPA, jsou horské pásmo ve východní Francii, rozprostírající se podél západní strany údolí Rýna v severoseverovýchodním směru, od Belfortu po Saverne. Geograficky se pohoří Vogézy nachází celé ve Francii s tím, že je průsmyk odděluje od Falckého lesa, který z geologického pohledu částečně patří k masívu Vogéz. Vogézy jsou ve své jižní části tvořeny hlavně žulou, s některými vyvřelinami a druhem červeného pískovce (až do 500 m tloušťky), což přineslo francouzské jméno grés Vosgien. Nízké Vogézy jsou pískovcovou plošinou o nadmořské výšce 300–600 m n. m. (cs)
- Vosges je francouzský departement ležící v regionu Grand Est. Název je odvozen od pohoří Vogézy (fr. Vosges). Hlavní město je Épinal. U obce Vioménil pramení řeka Saôna, v Domrémy-la-Pucelle se roku 1412 narodila Jana z Arku. (cs)
- Τα Βοζ (γαλλικά: Vosges), γνωστός στα ελληνικά ως "Βόσγια" από τα ομώνυμα γαλλικά όρη, είναι γαλλικός νομός ο οποίος αποτελεί τμήμα της περιοχής της Λωρραίνης. Η ονομασία του προέρχεται από την οροσειρά των Βοζ που καταλαμβάνει το μεγαλύτερο τμήμα των εδαφών του. Πρωτεύουσά του είναι το Επινάλ. Το και η του αποδίδουν τον κωδικό 88. (el)
- Τα Βόσγια όρη, γαλλ. Vosges, είναι οροσειρά της ΒΑ Γαλλίας μεταξύ της περιοχής της Λωρραίνης και της πεδιάδας της Αλσατίας. Υψηλότερη κορυφή είναι το Γκρεμπβιλλέ (1.423 μ.). Έχουν μήκος 160 χλμ. και διακρίνονται στα Μεγάλα, Κεντρικά και Κάτω Βόσγια. Αποτελούν τη μια πλευρά παλιάς οροσειράς, της οποίας η άλλη πλευρά είναι ο Μέλας Δρυμός της Γερμανίας. Από το κέντρο της οροσειράς διέρχεται ο Ρήνος ποταμός. Τα Βόσγια έγιναν πεδία μαχών κατά τους Α' και Β' Παγκοσμίους Πολέμους. (el)
- Vosges [voʒ], esperante Vogezoj, estas franca departemento en la regiono Grand Est. Grandan parton de ĝia tereno okupas montaro Vogezoj, kiuj donis al ĝi sian nomon. La departemento entute havas 510 komunumojn. (eo)
- Das Département Vosges [voːʒ] ist das französische Département mit der Ordnungsnummer 88. Es liegt im Osten des Landes in der Region Grand Est und ist nach dem Mittelgebirge Vogesen (französisch: Vosges) benannt. Seine Präfektur ist in Épinal, Unterpräfekturen sind Neufchâteau und Saint-Dié-des-Vosges. (de)
- El departamento francés de Vosgos (88) está emplazado al noreste de Francia. Recibe su nombre de la cadena montañosa de los Vosgos. Sus habitantes reciben, en francés, el nombre de vosgiens. (es)
- Vosgeak (frantsesez Vosges) Ekialde Handia eskualdeko departamendua da (88), gehiengoa Vosge mendiguneak hartua. Prefektura Épinal hirian dago. Mugakide ditu Meuse eta Meurthe eta Mosela iparraldean, Rhin Beherea eta Rhin Garaia ekialdean, Belfort Herrialdea eta Saona Garaia hegoaldean eta Marne Garaia mendebaldean. (eu)
- Vosgeak edo Vosge mendiak (voːʒ ahoskatua; frantsesez: Massif des Vosges; alsazieraz: Vogese) ekialdeko Frantziako mendilerroa da, Rhin haranatik gertu daudenak. (eu)
- Les Vosges (/voʒ/ ) sont un département français de la région Grand Est, situé dans la région historique de Lorraine. Elles tirent leur nom du massif des Vosges, qui occupe une grande partie de son territoire. Son chef-lieu est Épinal. L'Insee et la Poste lui attribuent le code 88. (fr)
- Vosges adalah sebuah departemen yang terletak di region Lorraine, Prancis. Beribu kota di Épinal, departemen ini memiliki 380.952 penduduk (1999). Ada 3 arrondissement, 31 kanton, dan 515 kotamadya di Vosges. (in)
- Pegunungan Vosges (/voʊʒ/ vohzh, bahasa Prancis: [voʒ]; bahasa Jerman: Vogesen [voˈɡeːzn̩]; adalah deretan pegunungan rendah di Prancis Timur, dekat dengan Jerman. Bersama dengan di utara di sisi perbatasan Jerman, mereka membentuk satu unit geomorfologi dan pegunungan rendah sekitar 8.000 km2 (3.100 sq mi). Membentang ke arah utara-timur laut dari (Belfort–Ronchamp–Lure) ke Cekungan Börrstadt (––), dan membentuk batas barat . adalah puncak tertinggi di 1.424 m (4.672 ft), diikuti oleh (1.366 m, 4.482 ft), dan (1.364 m, 4.475 ft). (in)
- Il dipartimento dei Vosgi (Vosges) è un dipartimento francese della regione Grand Est. Il territorio del dipartimento confina con i dipartimenti della Mosa (Meuse) e della Meurthe e Mosella a nord, del Basso Reno (Bas-Rhin) e dell'Alto Reno (Haut-Rhin) a est, del Territorio di Belfort (Territoire de Belfort) e dell'Alta Saona a sud, e dell'Alta Marna (Haute-Marne) a ovest. Le principali città, oltre al capoluogo Épinal, sono Neufchâteau, Saint-Dié-des-Vosges, Remiremont, Gérardmer, Mirecourt e Vittel. (it)
- 보주(Vosges /voʒ/)는 프랑스 그랑테스트 레지옹에 위치한 데파르트망으로, 역사적으로는 로렌 지방에 속했다. 주도는 에피날이며 인구는 380,952명(1999년 기준), 면적은 5,874km2, 인구밀도는 64.9명/km2이다. 보주 주는 보주 산맥에서 유래된 이름이다. (ko)
- 보주 산맥(Vosges Mountains)은 프랑스 동부의 산맥으로, 알자스-로렌 지방에 걸쳐 있다. 이 산맥은 역사적으로 그리고 현재 독일과 프랑스의 경계에 위치하고 있다. (ko)
- ヴォージュ県 (ヴォージュけん、Vosges) は、フランス北東部、グラン・テスト地域圏の県。名称は県面積の大部分を占めるヴォージュ山脈に由来する。 (ja)
- ヴォージュ山脈（フランス語: Massif des Vosges, ドイツ語: Vogesen）は、フランス北東部にある山脈。アルザス＝ロレーヌ両地方にまたがる。 (ja)
- Vosges (88) is een Frans departement in de regio Grand Est. De naam is ontleend aan de Franse naam voor het gelijknamige gebergte. (nl)
- De Vogezen (Frans: Vosges, Alemannisch: Vogesen) zijn een middelhoge bergketen in het noordoosten van Frankrijk. De bergketen begint aan de grens met Zwitserland en strekt zich naar het noorden uit over de westelijke zijde van het Rijndal. De ronde toppen van de Grote Vogezen worden ballons genoemd, Frans voor bolvormige bergen. Van 1871 tot 1918 liep door het zuidelijk gedeelte de grens tussen Frankrijk en Duitsland. Er zijn diverse geologische overeenkomsten tussen de Vogezen en het Zwarte Woud. De Vogezen bestaan voornamelijk uit graniet en rode zandsteen. (nl)
- Wogezy (fr. Vosges [ˈvoːʒ]) – francuski departament, położony w regionie Grand Est. Departament oznaczony jest liczbą 88. Departament został utworzony 4 marca 1790 roku. Według danych na rok 2010 liczba zamieszkującej departament ludności wynosi 379 724 os. (64 os./km²); powierzchnia departamentu to 5874 km². Prefekturą departamentu Wogezy jest miasto Épinal. Prezydentem departamentu jest Christian Poncelet. Liczba gmin w departamencie: 515 (pl)
- Wogezy (fr. Vosges, niem. Vogesen) – pasmo górskie we wschodniej Francji, oddzielone Bramą Burgundzką od gór Jura. Stromo opadają ku Nizinie Górnoreńskiej. Nazwa pochodzi prawdopodobnie od celtyckiego boga gór i lasów Vosegusa (również Vosagusa, Vosaciusa), później została przejęta przez Rzymian w Galii. (pl)
- Vosges är ett franskt departement som fått sitt namn efter bergsmassivet Vogeserna, och ligger i regionen Grand Est. I den tidigare regionindelningen som gällde till och med 2015 tillhörde Vosges regionen Lorraine. Huvudort är Épinal. (sv)
- Vogeserna (franska: Vosges, tyska: Vogesen eller Wasgenwald) är ett bergsmassiv, geologiskt en horst, i Frankrike. Området ligger utmed Rhen-dalen i regionerna Grand Est och Bourgogne-Franche-Comté. Gränsen mot Pfalzskogen bildas av Col de Saverne. Geologiskt hör dock den södra delen av Pfalzskogen till Vogeserna. (sv)
- Vosgos (em francês: Vosges; em alemão: Vogesen) é um departamento da França localizado na região do Grande Leste. Sua capital é a cidade de Épinal. O nome do departamento vem da cordilheira dos Vosgos, onde se situa. Na lista dos departamentos franceses tem o número 88. Uma das aldeias de maior interesse nos Vosgos é Domrémy, local onde nasceu Joana D'arc. (pt)
- 孚日山脉（法語：Vosges，法语：[voʒ] （）；德語：Vogesen，德语：[voˈɡeːzn̩] （）；阿勒曼尼語：Vogese）是法國東北部的山脉。跨越阿尔萨斯、洛林兩地。 由北北東向南南西，和法國、德國國境的萊茵河並行。東邊是沿萊茵河的阿爾薩斯平原（），西邊是洛林台地。海抜約1千公尺，北邊至德國是丘陵。南邊隔貝爾福附近的低地和汝拉山脉北部相對。 盛行農業和，特別是阿爾薩斯的葡萄栽培和葡萄酒相當有名。 (zh)
- 孚日省（法語：Vosges，法语：[voʒ] （））是法國大東部大區所轄的省份，因境内的孚日山而得名。該省編號為88。 (zh)
- Вогези (фр. Vosges) — департамент на сході Франції, один з департаментів регіону Гранд-Ест. Порядковий номер 88. Адміністративний центр — Епіналь. Населення 381 тис. чоловік (60-е місце серед департаментів, дані 1999 р.). (uk)
- Воге́зы (фр. Vosges) — департамент на востоке Франции, один из департаментов региона Гранд-Эст. Порядковый номер — 88. Административный центр — Эпиналь. Население — 392 846 человек (61-е место среди департаментов, данные 2010 года). (ru)
- Els Vosges (en alemany Vogesen) són una serralada de l'est de França paral·lela al Rin per la seva riba esquerra. Té uns 250 km en direcció sud-oest a nord-est, entre la Vall de Saverne (Tabernae) al nord, el pas de Belfort al sud, l'altiplà triàsic de la Lorena i els turons de les Faucilles a l'oest, i la plana d'Alsàcia a l'est. El punt culminant és el Ballon de Gebweiler de 1.424 metres, al sud de la serralada (cap al nord l'altura és molt inferior i ronda els 400 metres). El seu nom antic fou Vosegus (també Vogesus) (ca)
- Die Vogesen ([voˈgeːzən], Pluraletantum; frz. les Vosges [voːʒ], dt. früher auch Wasgauen, Wasgenwald oder Wasigenwald) sind ein Mittelgebirge in Ostfrankreich mit der höchsten Erhebung von 1424 m. Sie sind gemeinsam mit dem Pfälzerwald, der sich nördlich des Gebirges ohne morphologische Trennung anschließt, Teil eines einheitlichen Mittelgebirgsraumes von etwa 8000 km² Gesamtfläche, der sich von der Burgundischen Pforte (Linie Belfort–Ronchamp–Lure) bis zur (Linie Winnweiler–Börrstadt–Göllheim) erstreckt und die westliche Begrenzung der Oberrheinischen Tiefebene bildet. (de)
- Por la franca departemento, vidu la paĝon Vosges. Vogezoj estas mezalta montaro en orienta nordfrancio. Ĝia ĉefmonto estas "le grand ballon" (la granda pilko), antaŭe nomita "Ballon de Guebwiller". Ĝi altas 1424 metrojn. La montĉeno situas de la okcidenta flanko de la Rejnovalo nordorienten, kaj etendiĝas de Bazelo ĝis Mainz, trans distanco de 250 km. Tiu montaro donis ĝian nomon al la franca departemento Vosges. Departementoj Vosges kaj Haute-Saône estas separitaj de Alzaco kaj Belfort per la Ballon d'Alsace, aŭ la St Maurice. La plej alta pinto, atingas alton de 1424 m. (eo)
- La cordillera de los Vosgos o macizo de los Vosgos (en francés, Massif des Vosges; en alemán, Vogesen) es un sistema montañoso en el noreste de Francia, frontera natural entre las regiones de Alsacia y de Lorena. Su cúspide es el monte del Gran Ballon o Ballon de Guebwiller, con 1424 m, situado al sur del macizo. Hacia el norte las alturas son inferiores, alrededor de los 400 m s. n. m. (metros sobre el nivel del mar). (es)
- Le massif des Vosges ou les Vosges [voːʒ] est un massif de moyennes montagnes du Nord-Est de la France qui sépare le plateau lorrain de la plaine d'Alsace. D'origine varisque et majoritairement constituées de grès et de granite, il atteint des altitudes culminant à 1 424 mètres au Grand Ballon. On en distingue généralement — sur des bases géologiques et morphologiques — trois parties : Seules les Hautes Vosges, cristallines et gréseuses, forment la « montagne vosgienne » à proprement parler alors que les Vosges du Nord constituent une zone boisée de basse montagne. (fr)
- The Vosges (/voʊʒ/ VOHZH, French: [voʒ]; German: Vogesen [voˈɡeːzn̩]; Franconian and Alemannic German: Vogese) are a range of low mountains in Eastern France, near its border with Germany. Together with the Palatine Forest to the north on the German side of the border, they form a single geomorphological unit and low mountain range of around 8,000 km2 (3,100 sq mi) in area. It runs in a north-northeast direction from the Burgundian Gate (the Belfort–Ronchamp–Lure line) to the Börrstadt Basin (the Winnweiler–Börrstadt–Göllheim line), and forms the western boundary of the Upper Rhine Plain. (en)
- I Vosgi (in francese Vosges /voːʒ/, in tedesco Vogesen, D'Vogese nel locale dialetto alsaziano) sono una catena montuosa dell'Europa centro-occidentale, che si estende lungo il lato occidentale della valle del Reno in direzione nord-ovest, da Belfort a Magonza (Germania). (it)
- Vosgos (em francês: Vosges; em alemão: Vogesen) são uma cadeia de montanhas na Europa centro-ocidental, estendendo-se ao longo da margem oeste do Vale do Reno na direção nor-nordeste, da Basileia a Mainz, por uma distância de aproximadamente 250 km. (pt)
- Воге́зы (фр. les Vosges, нем. Vogesen) — горный массив на северо-востоке Франции, составляющий западную границу Верхнерейнской низменности. Горная цепь, параллельная Рейну на западном его берегу. Начинается на юге от Бельфора, около источников Мозеля, прямо высокими обрывистыми горами, без соединительных отрогов с Юрой, и тянется на север до истоков Лаутера; северные отроги (в Пфальце) носят название Пфальцский Лес, доходят до Вормса и отделяются Наэ, притоком Рейна, от Хунсрюка. (ru)
- Вогези (фр. les Vosges, нім. Vogesen) — гірський хребет невисоких гір на північному сході Франції біля кордону з Німеччиною. Разом з Пфальцським лісом, що розміщений північніше, на німецькому боці кордону, утворюють єдину геоморфологічну одиницю, що займає площу 8000 км². Умовною межею Вогез і Пфальцського лісу є Цабернський перевал. Вогези є західною межею Верхньорейнської низовини. Вогезький хребет можна розділити на дві частини: південну, вищу, і північну. (uk)
|
_-_panoramio.jpg){kind=link}
_-_panoramio.jpg){kind=link}
