| dbo:abstract
|
- Música programàtica és la música que té per objectiu evocar idees o imatges extra-musicals en la ment de l'oient, representant musicalment una escena, imatge o estat d'ànim. Al contrari, s'entén per música absoluta aquella que s'aprecia per ella mateixa, sense cap referència particular al món exterior a la mateixa música. El terme s'aplica exclusivament en la tradició de la música clàssica europea, particularment en la música del període romàntic del segle xix, durant el qual el concepte va atènyer gran popularitat, tot i que abans ja hi havien existit peces de caràcter descriptiu. Habitualment el terme es reserva a les obres purament orquestrals (peces sense cantants ni lletra) i per tant no escau utilitzar-lo per a l'òpera i els lieder. (ca)
- Programní hudba (též programová hudba) je druh hudby, která usiluje o vyjádření určitého děje či jevu hudebními prostředky. Protikladem programní hudby je hudba absolutní. Významným protagonistou koncepce programní hudby byl skladatel Richard Wagner. Klasickým příkladem programní hudby je Smetanova symfonická báseň Má vlast, která hudebně zachycuje české legendy, krajinu a historii. První programní symfonií byla Fantastická symfonie francouzského skladatele Hectora Berlioze z roku 1830. (cs)
- Η προγραμματική μουσική είναι μουσική αφηγηματικού, περιγραφικού ή αναπαραστατικού είδους. Η ύπαρξη εξωμουσικών ιδεών και περιεχομένων σε μια μουσική σύνθεση, που προέρχονται από άλλες μορφές, όπως την ποίηση, την ζωγραφική και την λογοτεχνία, ή από προσωπικά βιώματα του συνθέτη, δίχως να γίνεται χρήση τραγουδιού, δημιουργεί τον όρο προγραμματική μουσική.Ο συνθέτης προσπαθεί να περιγράψει κάτι συγκεκριμένο, π.χ. ένα ιστορικό συμβάν, ένα φιλολογικό κείμενο, μια εικόνα ή μια καθορισμένη ψυχική κατάσταση. Συνήθης, αλλά όχι αναγκαία, είναι η παρουσίαση του προγράμματος στην έναρξη της συνθέσεως, προκειμένου αυτό να καθοδηγήσει τον ακροατή στην ορθή ερμηνεία της εξωμουσικής ιδέας.Η προγραμματική μουσική ήκμασε και κατέστη εξαιρετικά δημοφιλής κατά το δεύτερο ήμισυ του 19ου αιώνος, παρ’ ότι ίχνη της μπορούν να εντοπισθούν ήδη στα τέλη του 15ου και στις αρχές του 16ου αιώνος. Μετά την λήξη του ρομαντικού κινήματος παρήκμασε μάλλον γρήγορα, πρωτίστως επειδή το στοιχείο της αναπαράστασης αντικαταστάθηκε από εκείνο της έκφρασης και, κατά συνέπειαν, οι συνθέτες επέλεξαν να εκθέσουν την έμπνευσή τους κατά τρόπον πιο εσωτερικό και αφηρημένο.Θεωρείται το αντίθετο της Απόλυτης Μουσικής . (el)
- Programmuziko (programo de gr. prógramma, publika, skriba diskonigo) signifas , kiu sekvas programon el ekstermuzika sfero kiel , poezio, pentrarto, skulptarto, naturo, tekniko, historio, filozofio, politiko, sporto kaj similaj, kiu kutime estas antaŭmetita kiel titolo al la komponaĵo. Ĝi malas per tio la absolutan muzikon.La nocio programmuziko rilatas esence instrumenta muziko por orkestro resp. por soloinstrumentoj. Ne al programmuziko apartenas muziko, kiu portas titolon ne laŭsence de programo, sed nur kiel nomo aŭ por klarigo de muzikaj apartaĵoj. Ekzemplo por tio estas la simfonio no. 5 de Arthur Honegger, kies itala titolo Di tre ree neniel rilatas kun tri regoj aŭ programo. „Re“ ĉikaze signifas nur la mallaŭtajn timbalofrapojn sur la tono „re“ (= D), per kiuj ĉiu el la tri movimentoj finiĝas. Pluaj ekzemploj estas kelkaj simfonioj de Josef Haydn, ekz. la simfonio no. 82, kiu dankas sian titolon L’Ours [la urso] nure al la komenco de la finmovimento, kiu memorigas pri plumpa danco de urso, aŭ la simfonio no. 83, kiu dankas sian titolon La Poule [la kokino] al la kluka dua temo de la unua movimento, kiun ludas la unuaj violonoj kun ripetema akompano de la hobojo. Ambaŭ titoloj ne estas de Haydn; tiujn ili ricevis pro siaj muzikaj apartaĵoj de la publiko. Temas do pri nuraj nomoj, kiuj neniel rilatas kun iaspeca programo. Fluantan trairon de absoluta al programa muziko formas la t.n. tonpentrado, kiu per muzikaj rimedoj priskribas ekstermuzikajn bruetojn, ekz. en la renesancmuziko kaj kiu povas trovi uzadon kaj en absoluta kaj ankaŭ en programmuziko. Krom la programmuziko en malvasta senco ankaŭ ekzistas muziko kun poeziaj programoj, kiuj distingiĝas per malfiksa ligo inter programo kaj muziko, ekz. en la 3-a simfonio (Eroica) kaj 6-a simfonio (Pastorale) de Ludwig van Beethoven. Profitiga kampo por interpretado estas sektretaj programoj, kiuj estus la kaŭzo por kelkaj simfonioj de Gustav Mahler. Dum kiam Mahler donis por siaj unuaj tri simfonioj klarajn programojn, pro ataketo de memdubo kaj skeptiko dum sia verkado je sia 4-a simfonio oktobre 1900 li donis publikan deklaron kontraŭ la programmuziko kaj rifuzis programecajn klarigojn por siaj antaŭaj kaj estontaj simfonioj. Tio ĉi tamen ne malhelpis lin bazigi ankaŭ siajn sekvajn simfoniojn sur sekretajn programojn, kies malĉifrado estas dankema kampo por muziksciencistoj. Filmmuziko, militmuziko aŭ naciaj himnoj, kantoj, popolkantoj, oratorioj, operoj, mesoj, sakralaj himnoj aŭ la komleta popmuziko de ĉiuj stiloj apartenas al la utilmuziko. Kvankam ofte troviĝas muzika tekstinterpretado, parte ankaŭ kun metodoj de la tonpentrado, oni kalkulas ilin ne al programmuziko. Muzikhistorie disputata estas, ĉu la nocio evoluis el la nocio symphonie à programme, ekestinta ĉ. 1800 en Francio, trans musique à programme aŭ ĉu ĝi sendepende de tio formiĝis en 1850 kiel Programmmusik en Germanio kaj poste trafis sur akceptemon en i.a. la italan (musica a programma) kaj la anglan (program[me] music). (eo)
- Programmmusik (von griechisch prógramma, öffentliche schriftliche Bekanntmachung) ist in der Regel Instrumentalmusik, die einem außermusikalischen Programm folgt, das eine bestimmte Vorstellung von Bildern oder Geschichten schaffen soll und beispielsweise durch beigegebene Überschriften und Titel verdeutlicht wird. Damit unterscheidet sie sich von der absoluten Musik, die keine außermusikalischen Inhalte darstellt. Beispiele für Programmmusik sind die Bilder einer Ausstellung von Modest Petrowitsch Mussorgski, wo jeder Satz eine neue Überschrift, den Titel eines Bildes, trägt, oder Die Moldau von Bedřich Smetana, ein Satz aus dem programmatischen Zyklus Mein Vaterland, in dem der tschechische Komponist unter anderem die Entwicklung der Quelle zum Fluss tonmalerisch umsetzt. (de)
- Musika programatikoa musika klasikoaren barnean dagoen generoetako bat da. Musikalanaren zati bakoitzak, bere izenburu propioa izaten du, eta natura edo beste edozein gairi buruzkoa izan daiteke azken hau. Musika programatikoaren aitzindaritza, Beethoveni dagokio Pastorala ere deitua den bere Seigarren Sinfonia, programatikoa baita. Bost mugimenduetako bakoitzak, naturarekin zerikusia duen azpi-izenburu bat darama. Ondoren, Hector Berlioz konposatzaile frantsesa izango zen arlo honetan Beethovenen lekukoa hartuko zuena. (eu)
- Música programática es la música que tiene por objetivo evocar ideas e imágenes en la mente del oyente, representando musicalmente una escena, imagen o estado de ánimo. Al contrario, se entiende por música absoluta aquella que se aprecia por ella misma, sin ninguna referencia particular al mundo exterior a la propia música. El término se aplica exclusivamente en la tradición de la música clásica europea, particularmente en la música del periodo romántico del siglo XIX, durante el cual el concepto va a tomar gran popularidad, llegando a convertirse en una forma musical autónoma, a pesar de que antes ya habían existido piezas de carácter descriptivo. (es)
- La notion de musique à programme s'applique généralement à des œuvres instrumentales (parfois avec parties chorales ou voix solistes), sur un sujet évoqué ou précisé à l'aide d'un programme plus ou moins détaillé. Celui-ci peut prendre la forme d'un titre, susceptible d'évoquer à lui seul une narration, ou celle d'un texte complémentaire. Les principaux genres de la musique à programme sont la symphonie à programme, le poème symphonique et l'ouverture à programme. Mais il convient également de définir des cas limites de la musique à programme comme le cycle de pièces de caractère ou la suite d'orchestre avec titres descriptifs. (fr)
- Program music or programatic music is a type of instrumental art music that attempts to musically render an extramusical narrative. The narrative itself might be offered to the audience through the piece's title, or in the form of program notes, inviting imaginative correlations with the music. A well-known example is Sergei Prokofiev's Peter and the Wolf. The genre culminates in the symphonic works of Richard Strauss that include narrations of the adventures of Don Quixote, Till Eulenspiegel, the composer's domestic life, and an interpretation of Nietzsche's philosophy of the Übermensch. Following Strauss, the genre declined and new works with explicitly narrative content are rare. Nevertheless the genre continues to exert an influence on film music, especially where this draws upon the techniques of 19th-century late romantic music. Similar compositional forms also exist within popular music, including the concept album and rock opera. The term is almost exclusively applied to works in the European classical music tradition, particularly those from the Romantic music period of the 19th century, during which the concept was popular, but pieces which fit the description have long been a part of music. The term is usually reserved for purely instrumental works (pieces without singers and lyrics), and not used, for example for opera or lieder. Single-movement orchestral pieces of program music are often called symphonic poems. Absolute music, in contrast, is intended to be appreciated without any particular reference to the outside world. (en)
- 標題音楽（ひょうだいおんがく、英語: program music, ドイツ語: Programmmusik）とは、音楽以外のや心象風景を聴き手に喚起させることを意図して、情景やイメージ、気分や雰囲気といったものを描写した器楽曲のことをいう。対義語の「絶対音楽」は、音楽外の世界を特に参照せずとも鑑賞できるように作曲された音楽作品（またはそのような意図で創られた楽曲）のことをいう。 標題音楽という語は、リストが書いた論文「ベルリオーズの『イタリアのハロルド』」中で定義されたものであるが、この語はほとんど専ら19世紀の欧米のロマン派音楽について使われている。この概念はそのころ開花したからである。ただし標題音楽の歴史は深く、19世紀の作品群はそのごく一部に過ぎない。また標題音楽という概念は、純粋な器楽曲の用語とするのが通例であり、歌劇や歌曲のような声楽作品に使うことは滅多にない。もっとも、例外もある。たとえば「シューベルトの歌曲におけるピアノや、ワーグナー以降の楽劇におけるオーケストラは、しばしば標題音楽的な重い役割を担っている」といった表現がまったく出来ないわけではない。それにクレマン・ジャヌカンの『鳥の歌』のように、描写的・暗示的な声楽曲も存在する。 なお、「標題音楽の標題」と「音楽作品の表題」は、とかく混同しやすいが、この二つは峻別しなければならない。標題とは、単に題名であるだけでなく、楽曲の表現内容や物語的な展開を聴き手に対して誘導し、場合によっては聴き手の想像力に働きかける役割も果たしているからである。そして表題は作曲者自身でなくても付けられるのに対して、標題は作曲者の同意なしに他人が付けることはできない。この意味において、「標題」は「表題」に含まれうるが、その反対はあり得ないのである。 (ja)
- La musica a programma è un tipo di composizione musicale che consiste nel descrivere o nel narrare una storia con mezzi puramente musicali. La funzione descrittiva è stata sempre uno degli scopi principali del linguaggio musicale, molto usata soprattutto agli inizi, prima che la musica acquisisse una propria autonomia attorno al Cinquecento. Tuttavia la musica a programma vera e propria si sviluppò agli inizi dell'Ottocento, in epoca romantica. Uno dei primi esempi di questa tipologia musicale sono Le quattro stagioni del compositore italiano Antonio Vivaldi. Un tipo particolarmente usato di musica a programma fu il poema sinfonico, ovvero musica a programma per orchestra. Tra i maggiori compositori di poemi sinfonici, si annoverano Franz Liszt che ne compose tredici, fra i quali Les préludes, Mazeppa e Prometheus e Richard Strauss che ne compose nove fra i quali I tiri burloni di Till Eulenspiegel, Morte e Trasfigurazione e Così parlò Zaratustra. Altri compositori attivi nel genere della musica a programma furono Hector Berlioz, del quale si ricorda la Sinfonia Fantastica, Pëtr Il'ič Čajkovskij, Bedřich Smetana, Camille Saint-Saëns e Claude Debussy. Nel XX secolo, Ottorino Respighi scrisse 4 poemi sinfonici fra cui Le fontane di Roma, I pini di Roma e Feste romane. Il suo allievo Ennio Porrino comporrà più tardi il poema sinfonico Sardegna. Mentre di George Gershwin si segnala Un americano a Parigi. (it)
- 표제 음악 (標題音樂, program music)이란 음악 외적인 이야기를 음악적으로 묘사하는 의 한 종류이며, 절대 음악과는 반대되는 개념이다. 이야기와 음악의 상관 관계를 프로그램의 해설문을 통해 청중들에게 소개할 수 있다. 표제음악이라고 하는 경우에는 보통 기악곡을 말하며, 순음악과 대립적 입장에 있는 음악을 말한다. 다만 본질적으로는 기악곡이면서 필요상의 수단으로 성악을 도입한 것도 표제음악이라 하기도 한다. 그런 뜻에서 표제음악과 순음악과의 경계는 반드시 명확하게 되어 있다고 할 수 없다. 표제 음악의 대표적인 예로 베를리오즈의 환상 교향곡이 있는데, 이 곡은 살인, 사형, 그리고 지옥에서의 고통과 결부된 감성적인 시인의 짝사랑에 관한 몽환적이고 병적인 환상에 대해 이야기하고 있다. (ko)
- Programmatische muziek, in het Nederlands doorgaans programmamuziek genoemd, is een vorm van muziek die een verhaal vertelt of iets uitbeeldt dat op literatuur, geschiedenis of natuur betrekking heeft. Het is muziek waarin zich een 'programma' of 'vertelling' ontvouwt. Dit in tegenstelling tot abstracte muziek, ook wel 'absolute muziek' genoemd. Overigens kan de meeste programmamuziek ook als absolute muziek genoten worden: kennis van het programma is niet per se noodzakelijk om deze muziek te begrijpen en waarderen. (nl)
- Muzyka programowa – rodzaj muzyki o treści pozamuzycznej, która wskazana jest przez tytuł lub program utworu programowego (pobudzający wyobraźnię kompozytora); jej przeciwieństwem jest muzyka absolutna. Treścią muzyki może być ciąg zdarzeń, sytuacji obrazów lub myśli. Muzyka taka ma za zadanie wywołać pewne skojarzenia i wyobrażenia - fantazje słuchaczy prowadzone są w określonym kierunku. Termin ten jest stosowany niemal wyłącznie do dzieł muzyki poważnej (zwłaszcza w muzyce romantycznej powstałej w XIX wieku). Do utworów muzyki programowej zalicza się m.in.:
* uwertury do oper, oratoriów i dramatów muzycznych (jeśli odzwierciedlają ich treść),
* uwertury koncertowe (jeśli posiadają treść programową),
* Niektóre utwory charakterystyczne
* poematy symfoniczne (przy uporządkowaniu części tego typu kompozycji ujawnia się formotwórcza rola programu) – należy pamiętać, że poszczególne części poematów symfonicznych mogą być tworzone według praw muzyki absolutnej (np. forma pieśni w Chłopskim weselu z Bedřicha Smetany). Poematami symfonicznymi często nazywa się jednoczęściowe utwory programowe przeznaczone dla orkiestry. (pl)
- Programmusik är en beteckning för instrumental klassisk musik som avser att skildra en berättelse som jag sa . Programmusiken uppkom under den romantiska epoken. Den är påverkad av renässansens tonmåleri. En typisk form av programmusik är symfonisk dikt. Denna musikrelaterade artikel saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
- Música programática, música de programa ou música descritiva é a música que tem por objetivo evocar ideias ou imagens extra-musicais na mente do ouvinte, representando musicalmente uma cena, imagem ou estado de ânimo. Pelo contrário, entende-se por aquela que se aprecia por si mesma, sem nenhuma referência particular ao mundo exterior à própria música. O termo é aplicado exclusivamente na tradição da música clássica europeia, particularmente na música do período romântico do século XIX, durante o qual o conceito teve grande popularidade, chegando a converter-se numa forma musical autónoma, apesar de antes já existirem peças de carácter descritivo. Habitualmente o termo é reservado para as obras puramente orquestrais (peças sem cantores nem letra) e portanto não é correcto utilizá-lo para a ópera e os lieder. (pt)
- Программная музыка — академическая музыка, не включающая в себя словесный текст, то есть инструментальная, однако сопровождаемая словесным указанием на своё содержание. (ru)
- 标题音乐，是指来源于非音乐因素的音乐，其主题可来自于电影、诗歌、绘画、雕塑、自然、技术等。 相对于绝对音乐，标题音乐是由非音乐因素激发创作而成的，作曲家会以标题，大纲或提要的形式著明其含义。广义来说，电影配乐也是一种标题音乐。 (zh)
- Програмна музика — інструментальна музика, написана на певну тему (сюжет), викладену в словесній, часто поетичній, програмі. Відома з давніх часів. Розвиток її в XIX столітті пов'язаний з романтизмом, що обстоював принцип оновлення музики шляхом її поєднання з поезією. Програма може бути оригінальною — «Прощальна симфонія» Гайдна, «Партизанські картини» Штогаренка, або ґрунтуватись на літературному чи мистецькому творі — симфонічна фантазія «Франческа да Ріміні» Чайковського на сюжет з «Божественної комедії» Данте, симфонічна поема «Лілея» Г. Майбороди на сюжет однойменної балади Шевченка, симфонічна картина «Запорожці» Р. М. Глієра за картиною Рєпіна. Програмним змістом можуть бути історичні події, образи героїв, картини природи, народні казки, легенди тощо; часом він розкривається у назві — «Ніч у Мадриді» Глінки, «Картинки з виставки» Мусоргського, а в циклічному творі — в назвах окремих частин. Іноді композитор дає змогу слухачеві самому побудувати програмну концепцію відповідно до загального настрою твору — 6-а «Патетична» симфонія Чайковського, «Святкова увертюра» Борисова. Типовим зразком програмної музики є симфонічна поема, якій властива сюжетно-драматична побудова наприклад симфонічні поеми Ф. Ліста. Твори програмної музики пишуть у різноманітних музичних формах: від великих циклічних — до мініатюр. Окремі програмні номери є у великих музично-драматичних творах, наприклад «Полтавський бій» в опері «Мазепа» Чайковського. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Música programàtica és la música que té per objectiu evocar idees o imatges extra-musicals en la ment de l'oient, representant musicalment una escena, imatge o estat d'ànim. Al contrari, s'entén per música absoluta aquella que s'aprecia per ella mateixa, sense cap referència particular al món exterior a la mateixa música. El terme s'aplica exclusivament en la tradició de la música clàssica europea, particularment en la música del període romàntic del segle xix, durant el qual el concepte va atènyer gran popularitat, tot i que abans ja hi havien existit peces de caràcter descriptiu. Habitualment el terme es reserva a les obres purament orquestrals (peces sense cantants ni lletra) i per tant no escau utilitzar-lo per a l'òpera i els lieder. (ca)
- Programní hudba (též programová hudba) je druh hudby, která usiluje o vyjádření určitého děje či jevu hudebními prostředky. Protikladem programní hudby je hudba absolutní. Významným protagonistou koncepce programní hudby byl skladatel Richard Wagner. Klasickým příkladem programní hudby je Smetanova symfonická báseň Má vlast, která hudebně zachycuje české legendy, krajinu a historii. První programní symfonií byla Fantastická symfonie francouzského skladatele Hectora Berlioze z roku 1830. (cs)
- Musika programatikoa musika klasikoaren barnean dagoen generoetako bat da. Musikalanaren zati bakoitzak, bere izenburu propioa izaten du, eta natura edo beste edozein gairi buruzkoa izan daiteke azken hau. Musika programatikoaren aitzindaritza, Beethoveni dagokio Pastorala ere deitua den bere Seigarren Sinfonia, programatikoa baita. Bost mugimenduetako bakoitzak, naturarekin zerikusia duen azpi-izenburu bat darama. Ondoren, Hector Berlioz konposatzaile frantsesa izango zen arlo honetan Beethovenen lekukoa hartuko zuena. (eu)
- Música programática es la música que tiene por objetivo evocar ideas e imágenes en la mente del oyente, representando musicalmente una escena, imagen o estado de ánimo. Al contrario, se entiende por música absoluta aquella que se aprecia por ella misma, sin ninguna referencia particular al mundo exterior a la propia música. El término se aplica exclusivamente en la tradición de la música clásica europea, particularmente en la música del periodo romántico del siglo XIX, durante el cual el concepto va a tomar gran popularidad, llegando a convertirse en una forma musical autónoma, a pesar de que antes ya habían existido piezas de carácter descriptivo. (es)
- La notion de musique à programme s'applique généralement à des œuvres instrumentales (parfois avec parties chorales ou voix solistes), sur un sujet évoqué ou précisé à l'aide d'un programme plus ou moins détaillé. Celui-ci peut prendre la forme d'un titre, susceptible d'évoquer à lui seul une narration, ou celle d'un texte complémentaire. Les principaux genres de la musique à programme sont la symphonie à programme, le poème symphonique et l'ouverture à programme. Mais il convient également de définir des cas limites de la musique à programme comme le cycle de pièces de caractère ou la suite d'orchestre avec titres descriptifs. (fr)
- 표제 음악 (標題音樂, program music)이란 음악 외적인 이야기를 음악적으로 묘사하는 의 한 종류이며, 절대 음악과는 반대되는 개념이다. 이야기와 음악의 상관 관계를 프로그램의 해설문을 통해 청중들에게 소개할 수 있다. 표제음악이라고 하는 경우에는 보통 기악곡을 말하며, 순음악과 대립적 입장에 있는 음악을 말한다. 다만 본질적으로는 기악곡이면서 필요상의 수단으로 성악을 도입한 것도 표제음악이라 하기도 한다. 그런 뜻에서 표제음악과 순음악과의 경계는 반드시 명확하게 되어 있다고 할 수 없다. 표제 음악의 대표적인 예로 베를리오즈의 환상 교향곡이 있는데, 이 곡은 살인, 사형, 그리고 지옥에서의 고통과 결부된 감성적인 시인의 짝사랑에 관한 몽환적이고 병적인 환상에 대해 이야기하고 있다. (ko)
- Programmatische muziek, in het Nederlands doorgaans programmamuziek genoemd, is een vorm van muziek die een verhaal vertelt of iets uitbeeldt dat op literatuur, geschiedenis of natuur betrekking heeft. Het is muziek waarin zich een 'programma' of 'vertelling' ontvouwt. Dit in tegenstelling tot abstracte muziek, ook wel 'absolute muziek' genoemd. Overigens kan de meeste programmamuziek ook als absolute muziek genoten worden: kennis van het programma is niet per se noodzakelijk om deze muziek te begrijpen en waarderen. (nl)
- Programmusik är en beteckning för instrumental klassisk musik som avser att skildra en berättelse som jag sa . Programmusiken uppkom under den romantiska epoken. Den är påverkad av renässansens tonmåleri. En typisk form av programmusik är symfonisk dikt. Denna musikrelaterade artikel saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
- Программная музыка — академическая музыка, не включающая в себя словесный текст, то есть инструментальная, однако сопровождаемая словесным указанием на своё содержание. (ru)
- 标题音乐，是指来源于非音乐因素的音乐，其主题可来自于电影、诗歌、绘画、雕塑、自然、技术等。 相对于绝对音乐，标题音乐是由非音乐因素激发创作而成的，作曲家会以标题，大纲或提要的形式著明其含义。广义来说，电影配乐也是一种标题音乐。 (zh)
- Η προγραμματική μουσική είναι μουσική αφηγηματικού, περιγραφικού ή αναπαραστατικού είδους. Η ύπαρξη εξωμουσικών ιδεών και περιεχομένων σε μια μουσική σύνθεση, που προέρχονται από άλλες μορφές, όπως την ποίηση, την ζωγραφική και την λογοτεχνία, ή από προσωπικά βιώματα του συνθέτη, δίχως να γίνεται χρήση τραγουδιού, δημιουργεί τον όρο προγραμματική μουσική.Ο συνθέτης προσπαθεί να περιγράψει κάτι συγκεκριμένο, π.χ. ένα ιστορικό συμβάν, ένα φιλολογικό κείμενο, μια εικόνα ή μια καθορισμένη ψυχική κατάσταση. Συνήθης, αλλά όχι αναγκαία, είναι η παρουσίαση του προγράμματος στην έναρξη της συνθέσεως, προκειμένου αυτό να καθοδηγήσει τον ακροατή στην ορθή ερμηνεία της εξωμουσικής ιδέας.Η προγραμματική μουσική ήκμασε και κατέστη εξαιρετικά δημοφιλής κατά το δεύτερο ήμισυ του 19ου αιώνος, παρ’ ότι ίχνη (el)
- Programmmusik (von griechisch prógramma, öffentliche schriftliche Bekanntmachung) ist in der Regel Instrumentalmusik, die einem außermusikalischen Programm folgt, das eine bestimmte Vorstellung von Bildern oder Geschichten schaffen soll und beispielsweise durch beigegebene Überschriften und Titel verdeutlicht wird. Damit unterscheidet sie sich von der absoluten Musik, die keine außermusikalischen Inhalte darstellt. (de)
- Programmuziko (programo de gr. prógramma, publika, skriba diskonigo) signifas , kiu sekvas programon el ekstermuzika sfero kiel , poezio, pentrarto, skulptarto, naturo, tekniko, historio, filozofio, politiko, sporto kaj similaj, kiu kutime estas antaŭmetita kiel titolo al la komponaĵo. Ĝi malas per tio la absolutan muzikon.La nocio programmuziko rilatas esence instrumenta muziko por orkestro resp. por soloinstrumentoj. (eo)
- Program music or programatic music is a type of instrumental art music that attempts to musically render an extramusical narrative. The narrative itself might be offered to the audience through the piece's title, or in the form of program notes, inviting imaginative correlations with the music. A well-known example is Sergei Prokofiev's Peter and the Wolf. (en)
- La musica a programma è un tipo di composizione musicale che consiste nel descrivere o nel narrare una storia con mezzi puramente musicali. La funzione descrittiva è stata sempre uno degli scopi principali del linguaggio musicale, molto usata soprattutto agli inizi, prima che la musica acquisisse una propria autonomia attorno al Cinquecento. Tuttavia la musica a programma vera e propria si sviluppò agli inizi dell'Ottocento, in epoca romantica. Uno dei primi esempi di questa tipologia musicale sono Le quattro stagioni del compositore italiano Antonio Vivaldi. (it)
- 標題音楽（ひょうだいおんがく、英語: program music, ドイツ語: Programmmusik）とは、音楽以外のや心象風景を聴き手に喚起させることを意図して、情景やイメージ、気分や雰囲気といったものを描写した器楽曲のことをいう。対義語の「絶対音楽」は、音楽外の世界を特に参照せずとも鑑賞できるように作曲された音楽作品（またはそのような意図で創られた楽曲）のことをいう。 標題音楽という語は、リストが書いた論文「ベルリオーズの『イタリアのハロルド』」中で定義されたものであるが、この語はほとんど専ら19世紀の欧米のロマン派音楽について使われている。この概念はそのころ開花したからである。ただし標題音楽の歴史は深く、19世紀の作品群はそのごく一部に過ぎない。また標題音楽という概念は、純粋な器楽曲の用語とするのが通例であり、歌劇や歌曲のような声楽作品に使うことは滅多にない。もっとも、例外もある。たとえば「シューベルトの歌曲におけるピアノや、ワーグナー以降の楽劇におけるオーケストラは、しばしば標題音楽的な重い役割を担っている」といった表現がまったく出来ないわけではない。それにクレマン・ジャヌカンの『鳥の歌』のように、描写的・暗示的な声楽曲も存在する。 (ja)
- Muzyka programowa – rodzaj muzyki o treści pozamuzycznej, która wskazana jest przez tytuł lub program utworu programowego (pobudzający wyobraźnię kompozytora); jej przeciwieństwem jest muzyka absolutna. Treścią muzyki może być ciąg zdarzeń, sytuacji obrazów lub myśli. Muzyka taka ma za zadanie wywołać pewne skojarzenia i wyobrażenia - fantazje słuchaczy prowadzone są w określonym kierunku. Termin ten jest stosowany niemal wyłącznie do dzieł muzyki poważnej (zwłaszcza w muzyce romantycznej powstałej w XIX wieku). Do utworów muzyki programowej zalicza się m.in.: (pl)
- Música programática, música de programa ou música descritiva é a música que tem por objetivo evocar ideias ou imagens extra-musicais na mente do ouvinte, representando musicalmente uma cena, imagem ou estado de ânimo. Pelo contrário, entende-se por aquela que se aprecia por si mesma, sem nenhuma referência particular ao mundo exterior à própria música. O termo é aplicado exclusivamente na tradição da música clássica europeia, particularmente na música do período romântico do século XIX, durante o qual o conceito teve grande popularidade, chegando a converter-se numa forma musical autónoma, apesar de antes já existirem peças de carácter descritivo. Habitualmente o termo é reservado para as obras puramente orquestrais (peças sem cantores nem letra) e portanto não é correcto utilizá-lo para (pt)
- Програмна музика — інструментальна музика, написана на певну тему (сюжет), викладену в словесній, часто поетичній, програмі. Відома з давніх часів. Розвиток її в XIX столітті пов'язаний з романтизмом, що обстоював принцип оновлення музики шляхом її поєднання з поезією. Програма може бути оригінальною — «Прощальна симфонія» Гайдна, «Партизанські картини» Штогаренка, або ґрунтуватись на літературному чи мистецькому творі — симфонічна фантазія «Франческа да Ріміні» Чайковського на сюжет з «Божественної комедії» Данте, симфонічна поема «Лілея» Г. Майбороди на сюжет однойменної балади Шевченка, симфонічна картина «Запорожці» Р. М. Глієра за картиною Рєпіна. (uk)
|
