dieu
Французька
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| однина | множина |
|---|---|
| dieu | dieux |
dieu
Іменник чоловічого роду.
Корінь: -dieu-
Вимова
[ред.]- МФА: одн. [djø], мн. [djø]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- Бог ◆ немає прикладів застосування.
- бог, божество; кумир ◆ Jupiter est le maître des dieux, le père des hommes et des dieux. Mars, dieu de la guerre.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від лат. deus.