contract

Англійська. Англійська мова

однина	множина
contract	contracts

contract

Іменник.

Корінь: --

• МФА : [́kɒntrækt] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}

1. договір, контракт, угода; підряд ^{[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. заручини, заручення ^{[≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. розм. сезонний квиток ^{[≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. розм. підприємство (будівельне) ^{[≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
5. лінгв. скорочене слово ^{[≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

• labour contract
• labor contract
• penalty for non-performance of contract
• reciprocal contract
• verbal contract

Найтісніша спорідненість

Від контра́кт «письмова угода про взаємні зобов'язання», контракта́ція, контракта́нт, контра́кти «вибір парубками дівчат на водохрещі» Я, контра́ктний, контрактува́ти; — рос. болг. контра́кт, білор. кантра́кт, пол. чеськ. словац. sb. kontrakt, мак. контракт, сербохорв. ко̀нтракт, словен. kontrákt; — запозичення з німецької мови; нім. Kontrakt походить від лат. contractus «стягання; здійснення; угода, договір, контракт», пов'язаного з contraho «стягаю; спричиняю; викликаю» утвореним за допомогою префікса com-|con- «з-» від traho «тягну; викликаю» .— СІС 356; Фасмер II 314; Sławski II 437; Michejda JP 37/2, 159; БЕР II 600.— Див. ще абстрагува́ти, коалі́ція

Англ. contract — з XIV ст. (Використані матеріали словника Online Etymology Dictionary Дугласа Гарпера.)

3-я ос. однини	contracts
минулий час	contracted
дієприкм. мин. ч.	contracted
герундій	contracting

contract

Дієслово, правильне.

Корінь: --

1. контрактува́ти, укладати договір (угоду, контракт) (for; with); брати на себе зобов’язання; зобов’язуватися ^{[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. набувати (звичку) ^{[≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. робити (борги), залазити в борги ^{[≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. стискати(ся), стиснути; звужувати(ся); скорочувати(ся); стягувати(ся) ^{[≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
5. лінгв. стягувати, скорочувати ^{[≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
6. хмурити, насуплювати; морщити ^{[≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
7. техн. збігатися; спікатися ^{[≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
8. вступати (в шлюб, в союз) ^{[≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
9. заводити (дружбу); зав’язувати (знайомство) ^{[≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
10. підхоплювати (хворобу) ^{[≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
11. судомити ^{[≈ 11][≠ 11][▲ 11][▼ 11]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
12. згорта́ти(ся)/згорну́ти(ся) ^{[≈ 12][≠ 12][▲ 12][▼ 12]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
13. коро́тшати//покоро́тшати (самочинно); вкоро́чувати//вкороти́ти (примусово) ^{[≈ 13][≠ 13][▲ 13][▼ 13]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
14. зсіда́ти(ся)//зсі́сти(ся) ^{[≈ 14][≠ 14][▲ 14][▼ 14]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
15. матем. згорта́ти//згорну́ти (тензора) ^{[≈ 15][≠ 15][▲ 15][▼ 15]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від контра́кт «письмова угода про взаємні зобов'язання», контракта́ція, контракта́нт, контра́кти «вибір парубками дівчат на водохрещі» Я, контра́ктний, контрактува́ти; — рос. болг. контра́кт, білор. кантра́кт, пол. чеськ. словац. sb. kontrakt, мак. контракт, сербохорв. ко̀нтракт, словен. kontrákt; — запозичення з німецької мови; нім. Kontrakt походить від лат. contractus «стягання; здійснення; угода, договір, контракт», пов'язаного з contraho «стягаю; спричиняю; викликаю» утвореним за допомогою префікса com-|con- «з-» від traho «тягну; викликаю» .— СІС 356; Фасмер II 314; Sławski II 437; Michejda JP 37/2, 159; БЕР II 600.— Див. ще абстрагува́ти, коалі́ція

Англ. contract — з XIV ст. (Використані матеріали словника Online Etymology Dictionary Дугласа Гарпера.)

contract

Прикметник.

1. контракто́вий, догові́рний, угодо́вий ^{[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).