Українська

ф І

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ф	ф
Р.	ф	ф
Д.	ф	ф
З.	ф	ф
Ор.	ф	ф
М.	ф	ф
Кл.	ф*	ф*

ф

Іменник, неістота, середній рід, незмінний (тип відмінювання 0 за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ф-.

Вимова

Семантичні властивості

Значення

третя літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «ф» (вимовляється «фе») ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені словосполучення, фразеологізми

Споріднені слова

зменш.-пестливі форми:
іменники:
прикметники:
дієслова:
прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Джерела

Словник УЛІФ: ф

ф ІІ

Морфосинтаксичні ознаки

Прийменник.

Вимова

Семантичні властивості

Паралельно вживаються форми у, ув

Значення

просторові відношення:

із знах. і місц. відмінками уживається при означенні предмета, місця, простору:
1. всередину якого, куди спрямована дія (знах. відмінок) ◆ Увійшли вони в хатку — мати й Галя вже спали Марко Вовчок
2. в якому, де відбувається дія чи хто-, що-небудь міститься, перебуває (місц. відмінок) ◆ Так дитинча мале всміхається в колисці, коли над ним пливуть якісь неясні сни Сосюра
із знах. і місц. відмінками уживається при означенні місця, предмета і т. ін., в бік до якого спрямована дія, предмет, або при означенні напряму ◆ З незвичайною спритністю [Рудий] зірвав з плеча рушницю, клацнув затвором і спрямував її мені в голову Збанацький
із знах. відмінком уживається при означенні місця, предмета, через які проходить, проникає хто-, що-небудь; крізь, чер��з ◆ Велике діло — проженуть! Не можна в двері — я в кватирку Або пролізу в іншу дірку — І зась усім! Глібов
1. уживається при означенні предметів, поміж які спрямована дія ◆ Не клади псові пальців в зуби, бо вкусить Номис
з родовим відмінком уживається при вказівці на кого-небудь, в межах проживання, перебування чи діяльності якого (яких) відбувається дія ◆ Останніми днями у нас погана погода Коцюбинський
1. уживається при вказівці на господаря місця, приміщення, де відбувається дія ◆ Коли у Маринки збирались сусідки на посиденьки, діти йшли до кухні Гжицький
2. уживається при вказівці на автора, про твори якого йде мова ◆ У Івана Франка — мотив сили духу проходить геть через усю його творчість Тичина
з родовим відмінком, заст. уживається при означенні предмета, поблизу, біля якого відбувається дія або хто-, що-небудь перебуває ◆ Два брати, грізні ісполини стояли у ворот Котляревський
об'єктні відношення
із знах. і місц. відмінками уживається при означенні дії:
1. в яку хто-небудь включається, втручається (знах. відмінок) ◆ В наскок яряться вороги Котляревський
2. в якій хто-небудь бере участь (місц. відмінок) ◆ У святкуванні шевченківського ювілею беруть участь усі народи Радянського Союзу Тичина
із знах. і місц. в. уживається при означенні сфери діяльності, організації, установи і т. ін.:
1. до якої вступає, приступає, куди переходить або приймається хто-небудь (знах. в.) ◆ Піду в найми, піду в люди, А за сотником не буду! Шевченко
2. в якій бере участь, де працює, вчиться хто-небудь (місц. в.) ◆ Д. Грінченка я добре знаю, бо ми разом з ним служимо в земстві Коцюбинський
із знах. (у давній формі, яка збігається з сучасним називним множини) і місц. в. уживається при означенні професійного, соціального середовища, вікової групи:
1. до якого (якої) хтось переходить, вступає, куди кого-небудь приймають (знах. в.) ◆ Звісно, вона не піде до Січі у братчики Коцюбинський
2. до якого (якої) хто-небудь належить (місцевий відмінок) ◆ Забув про школу Шевченко, думав за нове: яка то доля буде в малярах! Васильченко
із знах. і місц. в. уживається при означенні істоти, предмета, стану:
1. в яку (який) перетворюється, переходить хто-, що-небудь (знах. в.) ◆ Таку Юнона зливши кулю, Перевернувшися в зозулю, Махнула., навпростець Котляревський
2. в образі якої (якого) перебуває або ким є хто-небудь (місц. в.) (звичайно із словами подоба, роль і т. ін.) ◆ [Л і с о в и к:] Хіба ж то не по правді, що дізнав він самотнього несвітського одчаю, блукаючи в подобі вовчій лісом? Леся Українка
із знах. і місц. в. уживається при означенні предмета, маси:
1. 1. в який одягається хто-, що-небудь, яким (якою) покривається (знах. в.) ◆ Убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту Леся Українка
  2. яким (якою) що-небудь покрите, в який хтось одягнений (місц. в.) ◆ По двору тихо похожае Старий веселий Рогволод; Дружина, отроки, народ Кругом його во златі сяють Шевченко
2. уживається при означенні предмета, який перебуває на кому-, чому-небудь під час певної дії ◆ Я в сій каблучці і купаюсь і сплю Ганна Барвінок
із знах. і місц. в. уживається при вказівці на область прояву якої-небудь дії або ознаки, якості ◆ Нараз корч хопив мене в обі ноги Франко
із знах. і місц. в. уживається при означенні області, сфери психічної діяльності ◆ Він аж скрипнув зубами і таки не дав прорватися в свідомість отій жахливій думці Головко
із знах. і місц. в. уживається при означенні кого-, чого-небудь, що є об'єктом зацікавлення, прояву того чи іншого ставлення, оцінки і т. ін. ◆ — Чи знаєш, він який парнище? На світі трохи єсть таких, Сивуху так, як брагу, хлище, Я в парубках кохаюсь сих Котляревський
із знах. в. уживається при означенні предмета, на який спрямована дія, з яким стикається, до якого дотикається хто-, що-небудь ◆ У двері стукав [Еней], добувався, Хотів був хатку з ніжки спхнуть Котляревський
із знах. в. уживається при означенні установи, організації і т. ін., до якої хто-небудь звертається ◆ Лисичка подала у суд таку бомагу Гребінка
із знах. в. уживається при означенні групування кого-, чого-небудь у щось ціле, якийсь загал ◆ Еней Троянців в гурт ззиває Котляревський
із знах. в. уживається при означенні предмета, з допомогою якого відбувається дія (звичайно про музичні інструменти) ◆ [Мавка:] Заграй мені, коханий, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! Леся Українка
з род. в. уживається при означенні особи (осіб), якій (яким) що-небудь належить чи якої (яких) щось стосується ◆ У няньки був біленький цуцик, її він завжди забавляв Котляревський
1. уживається пря вказівці на особу, предмет, у якої (якого) виявляється та чи інша ознака ◆ Хороші в неї очі, і темні, мов одчай Леся Українка
з род. в. уживається при вказівці на особу, яку про що-небудь просять, від якої щось вимагають, запозичають у той чи інший спосіб ◆ Не позичай у сусіда розуму Номис
із знах. і місц. в. уживається при означенні часу, в який відбувається дія або коли наявний який-небудь стан ◆ У суботу білю хату, коли біжить моя Марусенька Марко Вовчок
1. уживається при означенні чийогось віку, коли відбулася, відбувається дія ◆ В свої двадцять п'ять років він уже встиг і теслярувати на далекому Заполяр'ї, і ходив до Монгольської Народної Республіки за гуртами худоби, і гасав по горах Уралу, шукаючи самоцвітів Гончар
2. уживається при означенні явища, одночасно з яким відбувається дія ◆ Охляли [троянці], ніби в дощ щеня! Котляревський
із знах. в. уживається при означенні проміжку часу, протягом якого відбувається дія ◆ Часом бійку забудеш у годину, а якесь там слово гіркеє вразить тебе до самого серця,— місяці, роки пам'ятатимеш Марко Вовчок
1. уживається при означепні проміжку часу, за який щось одержується або дається ◆ Давала [нянька] чиншу до двора: Ковбас десятків з три Латину, Лавинії к Петру мандрик, Аматі в тиждень по алтину Котляревський
із знах. в., заст. уживається при означенні проміжку часу, після закінчення якого відбувається дія ◆ У тиждень по тому весіллю були у нас молоді і запрошали [запрошували] до себе Марко Вовчок
кількісні відношення
із знах. і місц. в. уживається при означенні міри, ваги, розміру і взагалі кількісної ознаки кого-, чого-небудь чи вартості чогось ◆ Старший стріля з лука: як попужне у п'ять пуд стрілою, то, неначе вогнем, палить військо Стороженко
із знах. в. уживається при означенні кратності ◆ Тут ростуть цілі ліси кактусів, що вищі од чоловіка разів у 3 Коцюбинський
з місц. в. уживається при означенні кількості частин, з яких складається ціле ◆ «Блакитна троянда» - Драма в 5 діях Леся Українка
з місц. в. уживається при означенні віддалі від кого-, чого-небудь ◆ Мешкали вони там з братом серед чарівної тиші лісу, в кількох кілометрах від найближчого села Гжицький
означально-обставинні відношення
із знах. і місц. в. уживається при означенні стану (фізичного чи психічного):
1. у який хто-небудь переходить (знах. в.) ◆ Раз якось я вдалась у таку тугу, що вже хотіла заподіяти собі смерть Нечуй-Левицький
2. в якому хто-небудь перебуває (місц. в.) ◆ Пробув [Орест] здійнятись на ліктях над кріслом, щоб глянути на дорогу, але не може і в безсиллі опускається Леся Українка
із знах. і місц. в. уживається нри означенні обставин, умов:
1. в які хто-, що-небудь потрапляє (знах. в.) ◆ Нищено міста красні, чимало козацтва зведено з світу, багато дівчат і жінок у полон забрато Марко Вовчок
в яких хто-, що-небудь перебуває (місц. в.) ◆ Гине безславно Самсон в самотині, Серцем же рветься свій люд визволять Леся Українка
із знах. і місц. в. уживається при означенні способу дії ◆ Еней від неї одступався, З двора в собачу ристь побіг Котляревський
1. уживається при означенні взаємовідносин між ким-небудь ◆ Вони вговорювали Гната помиритися з жінкою та жити з нею в злагоді Коцюбинський
із знах. і місц. в. уживається при вказівці на вигляд, форму, зовнішність або якусь ознаку кого-, чого-небудь ◆ Свитина вся була в латках Котляревський
із знах. в. уживається при означенні схожості, подібності кого-, чого-небудь до когось, чогось ◆ На виріст, і на силу, й на личко у батька удавсь [Андрій] Вовчок
1. при повторенні іменника означає цілковиту схожість, точність ◆ Вродилися ті дев'ять синів, як дев'ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос Марко Вовчок
із знах. в. уживається при означенні відповідності однієї дії до іншої (звичайно у сполученнях у т а к т, у ногу) ◆ Устя любила веселе, приспівувала стиха і стукала каблучками у такт Коцюбинський
із знах. в. уживається при означенні того, ради чого, з якою метою здійснюється або існує що-небудь ◆ Жреці молитви зачитали, Олімпським в жертву убивали Цапів, баранів, поросят Котляревський
із знах. в., у сполуч. з сл. г р а т и, г у л я т и. уживається при означенні гри ◆ Гуляли часто до півночі В ніска, в пари, у лави, в жгут Котляревський

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

іменники:
прикметники:
дієслова:
прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

напрям
Іспанська_es: a ^(es); en ^(es) Італійська_it: a ^(it); in ^(it) Англійська_en: to ^(en); into ^(en) Болгарська_bg: в ^(bg) Грецька_el: προς ^(el), σε ^(el) Данська_da: til ^(da); i ^(da), på ^(da) Естонська_et: -sse, sisse ^(et) Латиська_lv: uz ^(lv) Литовська_lt: į ^(lt) Норвезька_no: til ^(no); i ^(no) Нідерландська_nl: naar ^(nl) Німецька_de: nach ^(de); in ^(de) Польська_pl: do ^(pl); w ^(pl) Португальська_pt: a ^(pt) Російська_ru: в ^(ru) Румунська_ro: la ^(ro); în ^(ro) Французька_fr: à ^(fr); dans ^(fr) Фінська_fi: -lla ^(fi) / -llä, jollakin ^(fi); -ssa ^(fi) / -ssä, jossakin ^(fi) Чеська_cs: do ^(cs) Шведська_sv: till ^(sv); i ^(sv)

мисце
Іспанська_es: en ^(es) Італійська_it: in ^(it) Англійська_en: in ^(en), at ^(en) Болгарська_bg: в ^(bg) Грецька_el: σε ^(el) Данська_da: i ^(da) Естонська_et: sees ^(et) Нідерландська_nl: in ^(nl) Німецька_de: in ^(de) Польська_pl: w ^(pl) Португальська_pt: em ^(pt) Російська_ru: в ^(ru) Румунська_ro: în ^(ro) Французька_fr: dans ^(fr), en ^(fr) Фінська_fi: -ssa ^(fi) / -ssä, jossakin ^(fi) Хорватська_hr: u ^(hr) Чеська_cs: v ^(cs) Шведська_sv: i ^(sv)

час
Іспанська_es: en ^(es); a ^(es) Італійська_it: in ^(it) Англійська_en: in ^(en), at ^(en), on ^(en) Болгарська_bg: в ^(bg), през ^(bg) Грецька_el: σε ^(el) Данська_da: i ^(da) Німецька_de: in ^(de), um ^(de) Польська_pl: w ^(pl) Португальська_pt: em ^(pt) Російська_ru: в ^(ru) Румунська_ro: în ^(ro), la ^(ro) Французька_fr: dans ^(fr), en ^(fr) Чеська_cs: v ^(cs) Шведська_sv: i ^(sv)

Джерела

Болгарська

Морфосинтаксичні ознаки

Прийменник.

Вимова

МФА: [f]

Значення

ф (аналог укр. слову)

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Прийменник.

Вимова

МФА: [f]

Значення

ф (аналог укр. слову)