Маклярський Михайло Борисович

Маклярський Михайло Борисович
рос. Михаил Борисович Маклярский
Дата народження	3 (16) листопада 1909 або листопад 1909[1]
Місце народження	Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті	2 червня 1978(1978-06-02) (68 років) або червень 1978[1] (68 років)
Місце смерті	Москва, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Громадянство	СРСР
Alma mater	Літературний інститут імені Горького (1956) і Національний університет Узбекистану (1932)
Професія	сценарист
Заклад	Держфільмофонд СРСР
Членство	СП СРСР
Нагороди
IMDb	ID 0538677
Маклярський Михайло Борисович у Вікісховищі

Маклярський Михайло (Ісидор) Борисович (1909—1978) — радянський російський кінодраматург. Лауреат двох Сталінських премій (1948, 1951). Заслужений працівник культури РРФСР (1970).

Народився 16 листопада 1909(19091116) р. у м. Одесі в родині кравця. Вчився на заочному відділенні юридичного факультету Середньо-Азіатського державного університету.

Учасник радянсько-німецької війни. До 1947 р. служив у лавах Радянської Армії.

Закінчив вищі літературні курси при Інституті літератури ім. М. Горького (1956).

У 1960—1972 рр. — директор Вищих сценарних курсів при Комітеті з кінематографії СРСР.

Автор сценаріїв українських кінокартин:

• «Подвиг розвідника» (1947, у співавт.);
• «Де 042?» (1969, у співавт. з А. Галієвим; реж. О. Ленціус);
• «Інспектор карного розшуку» (1971; у співавт. з К. Рапопортом; реж. С. Цибульник);
• «Будні карного розшуку» (1973; реж. С. Цибульник).

Був членом Спілок письменників і кінематографістів Росії.

Помер 2 червня 1978 р. в Москві.

• Ордени Вітчизняної війни І і II ст.
• два ордени Червоної Зірки
• медалямі

• Сценаристы советского художественного кино. М., 1972. — С.218— 219;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.249.

• Фільмографія (kino-teatr.ru) [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Маклярський Михайло Борисович (megabook.ru)(рос.)

Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ ^{а б} Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954 — Мемориал, 2010. — ISBN 966-95519-0-0
   d:Track:Q2061139d:Track:Q851563d:Track:Q28027554