USS Gar (SS-206)

Історія
США
Назва:	USS Gar (SS-206)
Замовлений:	15 червня 1939
Будівник:	General Dynamics Electric Boat, Гротон, Коннектикут
Закладений:	27 грудня 1939
Спуск на воду:	27 листопада 1940
На службі:	14 квітня 1941
Доля:	проданий на злам 11 грудня 1959
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен типу Тамбор
Водотоннажність:	1499 над водою, 2410 при зануренні
Довжина:	93,62 м
Ширина:	8,31 м
Осадка:	4,46 м
Двигуни:	4 дизелі General Motors Model 16-248 V16 потужністю 4 МВт 4 електромотори General Electric потужністю 2 МВт
Швидкість:	20,4 вузла (над водою), 8,75 вузла (при зануренні)
Дальність плавання:	20000 км при швидкості 10 вузлів (над водою)
Автономність:	75 діб
Максимальна глибина:	76 м
Екіпаж:	6 офіцерів, 54 матроси
Озброєння:	10 × 533 мм торпедних апарата (6 носових, 4 кормових), 24 торпеди 1 × 76-мм палубна гармата / 50 калібрів зенітне озброєння 1 х 40 мм Бофорс та 1 х 20 мм Ерлікон

USS Gar (SS-206) — підводний човен військово-морських сил США типу «Тамбор», котрий взяв участь у бойових діях Другої світової війни.

Човен спорудила компанія General Dynamics Electric Boat на верфі у Гротоні, штат Конектикут.

Після завершення човен певний час використовували у дослідженнях впливу глибинних бомб на субмарину, яка перебуває на перископній глибині. 24 листопада 1941 року «Гар» вирушив з атлантичного узбережжя до Сан-Дієго (Каліфорнія), куди прибув вже через три дні після вступу США у Другу світову війну. Тут він пройшов певні дообладнання на верфі Mare Island Naval Shipyard у Вальєхо, а 15 січня 1942 попрямував до Перл-Гарбору.

Всього човен здійснив п'ятнадцять бойових походів.

Тривав з 2 лютого до 28 березня 1942-го та завершився поверненням до Перл-Гарбору. «Гар» діяв у районі на схід від Японського архіпелагу та в середині березня за десяток кілометрів на захід від острова Мукуредзіма (острови Ідзу) потопив вантажне судно.

19 квітня 1942-го човен вийшов для бойового патрулювання в районі Маршаллових островів. Тут він не зміг досягнути успіху та 8 червня прибув до Фрімантлу на західному узбережжі Австралії.

Тривав з 3 липня по 21 серпня 1942-го та завершився поверненням до Фрімантлу. «Гар» діяв у Південнокитайському морі та Сіамській затоці, проте не зміг збільшити свій бойовий рахунок.

Тривав з 17 вересня по 7 листопада 1942-го та завершився поверненням до Фрімантлу. Човен діяв у Південнокитайському морі та Сіамській затоці, де не зміг збільшити свій бойовий рахунок, проте виставив 32 міни на підходах до Бангкоку.

Тривав з 28 листопада 1942-го по 19 січня 1943-го та завершився поверненням до Фрімантлу. 8 грудня на виході з Макасарської протоки у море Сулавесі «Гар» потопив артилерійським вогнем невелике вантажне судно, а 9 січня у морі Сулавесі за дві з половиною сотні кілометрів на південний схід від острова Таракан торпедував та по��кодив танкер «Ноторо» (буде відбуксирований до Сінгапуру та відремонтований, а у листопаді 1944-го важко пошкоджений при авіанальоті та за два роки по завершенні війни зданий на злам).

Тривав з 9 лютого по 2 квітня 1943-го та завершився поверненням до Фрімантлу. «Гар» неодноразово виявляв ворожі судна, проте через дії авіації та протичовнових кораблів не зміг вийти в атаку.

23 квітня 1943-го човен вирушив для дій у районі Філіппін. 6 травня за чотири десятки кілометрів на схід від острова Таракан «Гар» потопив невелике судно «Котоку-Мару». У наступні дві доби він знищив артилерійським вогнем два сампани — перший у морі Сулавесі біля узбережжя Борнео, дещо південніше від протоки, котра веде до моря Сула, а другий уже за п'ять сотень кілометрів на північний схід у морі Сулу біля західного узбережжя острова Мінданао. 9 травня за кілька кілометрів від південно-західного узбережжя острова Негрос «Гар» потопив переобладнаний канонерський човен. Далі човен увійшов у внутрішню акваторію Філіппінського архіпелагу та 15 травня в протоці Таблас між островами Міндоро та Мариндуке потопив два вантажопасажирські судна. Вже на зворотному шляху 19 травня на північному вході до Макасарської протоки «Гар» знищив артилерією патрульний катер. Наступного дня так само артилерією човен потопив сампан, а 27 травня прибув до Фрімантлу.

Тривав з 18 червня по 23 липня 1943-го та завершився поверненням до Фрімантлу. «Гар» патрулював у морі Флорес та претендував на знищення невеликого вантажного судна, яке після влучання торпеди викинулось на берег, проте за результатами післявоєнних досліджень цей успіх не був зарахований.

8 серпня 1943-го човен вирушив із Фрімантлу, а 20 серпня біля узбережжя Борнео на виході з Макасарської протоки в море Сулавесі торпедував і потопив вантажне судно. 13 вересня «Гар» прибув до Перл-Гарбору, звідки вирушив для ремонту на верфі Mare Island Navy Yard (Вальєхо, Каліфорнія).

16 грудня 1943 року човен вирушив із Перл-Гарбору до району бойового патрулювання поблизу Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів). У другій половині січня 1944 року «Гар» потопив тут два вантажні судна, а 9 лютого повернувся до Перл-Гарбору.

Тривав з 3 березня по 21 квітня 1944 року та завершився поверненням до Перл-Гарбору. «Гар» патрулював у районі Палау перебуваючи в готовності для проведення операцій з порятунку льотчиків, котрі могли бути збиті під час атаки авіаносного з'єднання 29—30 березня. Всього човен підібрав 8 авіаторів, одного лише за 3 км від берега.

Тривав з 20 травня по 5 липня 1944 та завершився поверненням до Перл-Гарбору. Човен патрулював в районі островів Бонін, де обстріляв артилерією групу невеликих суден, викликавши пожежу на одному з них.

14 серпня 1944 року «Гар» вийшов до Каролінських островів, маючи завдання перебувати в готовності для проведення операцій з порятунку льотчиків в районі острова Яп (готуючись до розпочатої в середині вересня операції проти Палау американська авіація почала завдавати ударів по західній частині Каролінського архіпелагу). З 6 по 8 вересня човен провадив обстріли Япу. 9 жовтня «Гар» прибув до Брисбену на східному узбережжі Австралії.

3 листопада 1944 року човен вийшов із Брисбену з завданням доправити вантажі на два острови Філіппінського архіпелагу. 30 листопада «Гар» прибув до острова Міос-Военді (північніше від узбережжя Нової Гвінеї біля острова Біак).

4 грудня «Гар» вийшов з Міос-Военді для доставки вантажу на острів Лусон, а 27 грудня прибув до Перл-Гарбору.^[1]

Після проходження ремонту на верфі Pearl Harbor Naval Shipyard човен 2 квітня 1945-го вирушив до Маріанських островів, де до початку серпня брав участь у тренуваннях протичовнових кораблів.

1 липня 1943-го човен висадив на південне узбережжя острова Тимор групу із диверсантів із 4 осіб.

Під час 9-го походу (серпень 1943-го) «Гар» провів рекогносцирування Тимору.

20 листопада 1944-го човен доправив 5 тонн вантажу на північне узбережжя острова Міндоро (Філіппінський архіпелаг).

23 листопада 1944-го «Гар» висадив 16 осіб та вивантажив 25 тонн вантажів на західному узбережжі острова Лусон. Тут же він прийняв на борт розвідувальні документи.

11 грудня 1944-го човен вивантажив 35 тонн вантажів на західному узбережжі Лусона та прийняв на борт офіцера і розвідувальні документи (карти розташування позицій артилерії, захисних споруд на узбережжі, місця розташування складів палива та боєприпасів).

У грудні 1945-го човен вивели в резерв.

У 1948-му «Гар» пройшов капітальний ремонт, після чого пройшов по Міссісіпі та Чиказькому каналу для використання як тренувальний підводний човен 4-го військово-морського округу в Клівленді (Огайо).

11 грудня 1959-го човен продали на злам.

Дата	Назва	Тип	Тоннаж	Місце
13.03.1942	Тітібу Мару	вантажне	1520	33°53'N 139°29'E
08.12.1942	Хейнан-Мару	вантажне	661	0°52'N 118°54'E
06.05.1943	Котоку Мару	вантажне	164	03°14'N, 117°58'E
09.05.1943	Асо Мару	переобладнаний канонерський човен	703	9°9'N 122°50'E
15.05.1943	Мейкай Мару	вантажопасажирське	3197	13°7'N 121°49'E
15.05.1943	Індус Мару	вантажопасажирське	4361	13°7'N 121°49'E
19.05.1943	Асука Мару	патрульний катер	37	01°02'N, 119°08'E
20.08.1943	Сейзан-Мару	вантажне	955	0°58'N 119°1'E
20.01.1944	Кою Мару	вантажне	5325	6°40'N 134°17'E
23.01.1944	Тайян-Мару	вантажне	3670	5°45'N 134°45'E

• Т. Роско. Боевые действия подводных лодок США во Второй Мировой войне. — Москва, 1957, Издательство иностранной литературы (сокращенный перевод с английского, Theodore Roscoe «United States submarine operations in World War II», Annapolis, 1950) (рос.)