Перейти до вмісту

The Burns Cage

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Серія «Сімпсонів»
«Клітка Бернса»
англ. The Burns Cage
Смізерс освідчується Бернсу
Смізерс освідчується Бернсу
Смізерс освідчується Бернсу
Сезон №27
Серія №591
Перший показ3 квітня 2016
СценарійРоб Лазебник
Режисер(и)Роб Олівер
Виконавчий продюсерЕл Джін
Код виробникаVABF10
Запрошені зірки
Джордж Такеї в ролі самого себе
Особливості серії
Політ у заставціУчасник баскетбольної команди «Villanova Wildcats» стрибає через екран і забиває м'яч у літеру «O».
Напис на білборді«Великодні блискучі яйця: вони ніколи не псуються, бо ніколи не були такими хорошими» (англ. «Easter Peeps: They never go bad because they were never that good»)
Напис на дошці«Якщо „Villanova“ не виграє, ми програємо все» (англ. «If Villanova doesn’t win we lose everything»)
Сцена на диваніГомер надсилає повідомлення зі смарфону зі смайликами його, Мардж, Барта, Ліси, Меґґі та дивану, і отримує відповідь «ХЗ» (англ. «Meh»), «Нічого не зрозумів» (англ. «I don't get it»), «Потрібен хабар» (англ. «Needs a payoff»), які його обурюють. Далі приходять титри творців, перед якими Гомер вибачається, але не розуміє, хто це, і приймач знову отримує «ХЗ».
Хронологія
← Попередня Наступна →
The Marge-ian Chronicles How Lisa Got Her Marge Back
Сезон 27
Список серій

«The Burns Cage» (укр. «Клітка Бернса») — сімнадцята серія двадцять сьомого сезону мультсеріалу «Сімпсони», прем'єра якої відбулась 3 квітня 2016 року у США на телеканалі «Fox».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Смізерс майже заявляє про свою любов до містера Бернса після того, як рятує йому життя при аварії з парашутом. Однак, Бернс підтверджує свою байдужість і невдячність до нього.

Тим часом у Спрінґфілдській початковій школі діти роблять постановку за фільмом «Касабланка». Ліса отримує головну роль Ільзи. Мілгаус хоче чоловічу головну роль Ріка через його любов до Ліси, але йому кидає виклик новий хлопчик, Джек Дефорест, який виглядає і діє, як Гамфрі Боґарт.

Розлючений і розбитим серцем, Смізерс натомість жорстоко поводиться з Гомером, Ленні та Карлом, тому вони вирішують, якщо знайти Смізерсу хлопця, це пом'якшить його жорстокість. Вони запрошують потенційних партнерів зустрітися з Вейлоном на вечірці осамотніх чоловіків-геїв.

Мілгаус залучає хуліганів, щоб побити Джека, але Джек виграє бій. Директор Скіннер бачить це насильство і заявляє, що Мілгаус гратиме Ріка. Ліса розлючена, оскільки Мілхаус — поганий актор.

На вечірці Хуліо вириває Смітерса з його поганого настрою зробивши масаж. Обоє закохуються. Як наслідок, Смізерс залишає роботу на електростанції, а Гомер отримує відпустку за це.

Спроби Бернса знайти нового помічника виявляються катастрофічними, і його єдиним варіантом є залучення Смізерса. Смізерс турбується під час поїздки на батьківщину Хуліо на Кубу. Хуліо це помічає і запитує Вейлона, чи повністю той відданий їхнім стосункам, однак Смізерс визнає, що ні.

Тим часом Мардж говорить Лісі, що важливо заохочувати людей, які чогось не вміють; відчувши віру у них і натякнувши на недоліки (на прикладі Гомера) вони стають краще. Мілгаус справді чудово виступає, і постановка проходить успішно, але врешті-решт виявляється, що Джек маскувався під Мілгауса… Після вистави вони з Лісою йдуть на побачення.

По поверненні Смізерса, він зустрічається з Бернсом, який пропонуєгроші та іншими спокуси, щоб повернути його назад. Однак Вейлона цікавить саме думка Бернса. Тоді Монті розкриває таємницю: огляд результатів роботи Смізерса є «відмінним». Вони обіймаються і миряться.

У фінальній сцені Мілгаус їде в таверну Мо, де Смізерс вчить його, що кохання змушує людину почуватися краще, коли воно приходить. Мо розповідає парі, що шукає тільки золото, а не дівчат, і вирушає на пошуки скарбів разом з Джеком та завгоспом Віллі…

Виробництво

[ред. | ред. код]

Сценарист серії Роб Лазебник розповів в інтерв'ю «New York Post», що натхненням для цього епізоду стали стосунки з його сином-гомосексуалом, Джонні Лазебником, який здійснив камінг-аут у старшій школі.

Я хлопець із Середнього Заходу [США], тому я не схильний триати свої емоції на рукаві, але я подумав: «Який кращий спосіб сказати синові, що я його люблю, ніж написати про це серію?»[1]

Він додав, що підготував сюжет трьома роками раніше і отримав схвалення сценарію від сина. Камінг-аут Смізерса стриманий, як і Джонні. Серія вийшла за п'ять днів до 22-го дня народження злопця, і він сказав, що влаштує глядацьку вечірку, оскільки для нього цей епізод буде «особливо значущим»[1].

Старший Лазебник висловив свою думку, що пов'язане з ЛГБТ телебачення може мати «реальний вплив на мислення людей».

Нерозділене кохання Смізерса до містера Бернса — це довготривалий ґеґ у «Сімпсона»; одного разу продюсери пожартували, що Смізерс — не гей, а «Бернс-сексуаліст». Журнал «Rolling Stone» описав сексуальну орієнтацію персонажа як «найгірше збережену таємницю» шоу, зазначивши, що в одному епізоді він відпочивав на повністю чоловічому курорті, а в іншому він носив «короткі шорти в райдужних смугах у гей-районі Спрінґфілда»[2].

Цікаві факти і культурні відсилання

[ред. | ред. код]
  • Назва серії — відсилання до комедії «The Birdcage» (укр. «Клітка для пташок») 1996 року, в якій актор озучування Хуліо Генк Азарія грав роль Агадора, доглядача будинку у Гватемалі[3].
  • У написі на дошці (і польоті на початку) згадується команда «Villanova Wildcats», яка грала (і виграла) чемпіонат 2016 року з чоловічого баскетболу «NCAA Division I» проти команди «North Carolina Tar Heels» через день після виходу серії[4].
  • Перед стрибком Смізерса і Бернса з парашутом у хмарах з'являється логотип серіалу.
  • Смізерс порівнює Гомера, Карла і Ленні з «трьома підгравачами» (англ. «The Three Stooges»)[3].
  • Гомер вибирає потенційних партнерів Смітерса через додаток для гей-знайомств «Grindr»[3].
  • Ім'я Тома Коллінза (одного з геїв на вечірці) — це відсилання на однойменний коктейль[5].
  • Рекламний щит біля школи під час вистави «Касабланка» інформує, що наступного вечора дитячий садок влаштовує постановку на тему зоофілії «Equus» 1973 року Пітера Шеффнера[6].
  • Фінальна сцена з пошуками скарбів є даниною фільмам, в яких знімався Гамфрі Боґарт: «Скарби Сьєрра-Мадре» 1948 року й «Африканська королева» 1951 року[6].

Ставлення критиків і глядачів

[ред. | ред. код]

Під час прем'єри серію переглянули 2,32 млн осіб з рейтингом 1.0, що зробило її найпопулярнішим шоу на каналі «Fox» тієї ночі, однак найменш популярною серією загалом на той час[7].

Денніс Перкінс з «The A.V. Club» дав серії оцінку B+, сказавши, «випадкові глядачі вже могли припустити, що Смізерс робив камінг-аут і раніше». Він описав гру Гаррі Ширера та сценарій Лазебника як «зворушливі»[3].

Водночас Тоні Сокол з «Den of Geek» дав серії дві з половиною з п'яти зірок, сказавши, що камінг-аут Смізерса був хороший для суспільного визнання, але поклав кінець комедії навколо його сексуальності, заснованої на двозначності. В історії любові було «кілька підривних смішних реплік», але більше «втрачених можливостей». Він додав, що постановка «Касабланки» в школі розчарувала в порівнянні з попередніми адаптаціями «Трамваю „Бажання“» і «Планети мавп», і висловив свою думку, що данина поваги Боґарт зіпсувала можливість створювати кращі пародії на його фільми. Однак він зазначив, що в сезоні якість анімації було кращою[6].

Оглядачка британського прогресивного журналу «New Statesman» Анна Лешкевич відчула, що серія не була про «одкровення», оскільки натяки на сексуальність Смізерса тривали десятиліття. Вона відчувала, що це переосмислення серіалу, в якому, можливо, були гомофобні жарти навколо персонажа, з урахуванням сучасних почуттів… Лешкевич прийшла до висновку, що це прогрес — здебільшого для шоу, ніж для ЛГБТ-спільноти, — що гомосексуальність у «Сімпсонах» розглядався більш зрілим чином, але зміни слід було внести як мінімум десять років тому[8].

У лютому 2017 року серія була номінована на премію «Енні» у категорії «Найкраще написання сценарію»[9].

Згідно з голосуванням на сайті The NoHomers Club більшість фанатів оцінили серію на 3/5 із середньою оцінкою 2,93/5[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Hegedus, Eric (1 квітня 2016). ‘Simpsons’ Smithers gay reveal was inspired by the writer’s son. New York Post (англ.). Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  2. ↑ Kreps, Daniel; Kreps, Daniel (2 квітня 2016). 'Simpsons Smithers to Reveal He's Gay in New Episode. Rolling Stone (англ.). Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  3. ↑ а б в г The Simpsons handles Smithers’ coming out with surprising subtlety. The A.V. Club (англ.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  4. ↑ Allen, Scott. Villanova scores a shout-out from ‘The Simpsons’ before national title game. Washington Post (англ.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  5. ↑ @Rlazebnik (4 квітня 2016). A Tom Collins is made from gin, lemon juice, sugar, and carbonated water. #entertain/inform (Твіт) (англ.). Процитовано 11 січня 2021 — через Твіттер.
  6. ↑ а б в The Simpsons: The Burns Cage Review. Den of Geek (англ.). 4 квітня 2016. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  7. ↑ UPDATED: SHOWBUZZDAILY’s Top 150 Sunday Cable Originals & Network Finals: 4.3.2016 | Showbuzz Daily. www.showbuzzdaily.com. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 11 січня 2021. [Архівовано 2016-04-07 у Wayback Machine.]
  8. ↑ The Smithers question: why do we keep retrofitting progressive narratives in pop culture?. www.newstatesman.com (англ.). Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 11 січня 2021.
  9. ↑ Flores, Terry; Flores, Terry (28 листопада 2016). ‘Zootopia’ Tops Annie Awards Nominations, ‘Kubo and the Two Strings’ in Close Second. Variety (англ.). Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 11 січня 2021.
  10. ↑ Rate and Review: The Burns Cage. The No Homers Club (англ.). Процитовано 31 серпня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=The_Burns_Cage&oldid=44032036