Tchibo

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Tchibo
Типбізнес і мережа кав'ярньd
Правова формаGmbH
Галузьхарчова промисловість і роздрібна торгівля
Засновано15 березня 1949
Засновник(и)Max Herzd і Carl Tchilinghiryand
Штаб-квартираГамбург
Територія діяльностіАвстрія
Продукціякава
Виторг3 400 000 000 € (2015)
Співробітники12 000 осіб (2015)
tchibo.com​(нім.)
tchibo.de​(нім.)
CMNS: Tchibo у Вікісховищі

Tchibo — німецька компанія, відома завдяки виробництву однойменної розчинної кави, одягу, побутової техніки і предметів побуту. Також займається туристичною і страховою діяльністю. Щотижня компанія складає рейтинг найпопулярніших продуктів своєї марки.[1]

Гаслом компанії є вираз «Кожен тиждень — новий світ» (нім. Jede Woche eine neue Welt);[2]. Tchibo також володіє мережею кав'ярень і ресторанів (більш ніж тисяча закладів у Німеччині). Заснована в 1949 році, головний офіс компанії розташований у Гамбурзі. 

Кави марки «Tchibo» продається не тільки в Німеччині, але і в таких країнах, як США, Велика Британія, Росія, Україна, Польща, Угорщина, Туреччина, Румунія, Ізраїль та Йорданія.

Структура

[ред. | ред. код]

Холдинг-компанія «Tchibo» (з 2007 року має назву Maxingvest AG) належить родині Ґерц, найбагатшій династії бізнесменів Німеччини.[3] Сім'я володіє повним пакетом акцій Tchibo GmbH, сама холдинг-компанія є відомим продавцем продукції компанії Beiersdorf.[4][5] 2002 року «Tchibo» володіла 850 магазинами і 22 тисячами фірмових відділів у продуктових магазинах і супермаркетах, які називаються Frische-Depots і де продаються непродовольчі товари.[6]

Історія

[ред. | ред. код]
Магазин в Дармштадті

«Tchibo» була заснована в 1949 році в Гамбурзі Карлом Чиллінгіряном (нім. Tchilling)[7] і Максом Герцом. Основний офіс компанії розташовується з моменту її заснування на півночі міста. Назва «Tchibo» створено з прізвища Чиллінгірян (нім. Tchilling) і слова «Bohnen» (з нім. — «Боби»). Протягом перших років «Tchibo» концентрувалася на доставці кавових бобів. У 1977 році компанія уклала договір з іншою компанією «Beiersdorf», ставши розповсюджувачем сигарет марки Reemtsma. У 2002 році права розповсюдження були передані торгової організації Imperial Tobacco за €5,2 мільярда.[8] Після приєднання до «Tchibo» компанії-розповсюджувача «Eduscho» 1997 «Tchibo» став лідером у Німеччині з виробництва кави: близько 20 % продаваного кави були під маркою «Tchibo».[6] У 1990-х роках магазини «Tchibo» стали відкриватися в інших країнах (зараз вони є у Швейцарії, Австрії, Нідерландах, Польщі, Чехії і Туреччини). На початку 2000-х років планувалося відкрити мережу своїх магазинів в США, але ця ідея не знайшла підтримки.

«Tchibo» була власником марки сигарет Davidoff, права на які незабаром були продані британській компанії Imperial Tobacco за €540 мільйонів. У 2006 році права на бренд Davidoff cafe були передані «Tchibo».[8]

У серпні 2022 року, на фоні повномасштабного вторгнення РФ до України, компанія оголосила про продаж російської філії та припинення роботи в РФ[9].

Реорганізація ринку

[ред. | ред. код]

Програма переорієнтації компанії було надано співробітникам компанії «Tchibo» на зустрічі 7 грудня 2007. Під новим слоганом «Посилимо сили до 2010» (нім. Stärken stärken 2010) планувалося провести всі реформи, пов'язані з програмою, до 2010 року, щоб повернути втрачені позиції на ринку кави. У Великій Британії ж незабаром почали закриватися магазини «Tchibo», і незабаром їх число зменшилося в два рази, а кількість директорів-представників «Tchibo» у Великій Британії скоротилася з 11 до 4.

26 листопада 2008 представник компанії «Tchibo» заявив, що незабаром будуть розірвані концесії з компаніями Somerfield і Sainsbury через фінансову кризу в Британії. Підсумки роботи компанії були опубліковані у виданні Retail Week ще на початку того ж року (14 лютого). Було підтверджено, що компанія повинна буде покинути британський ринок як можна раніше, і всі її магазини були закриті до кінця жовтня 2009. «Tchibo» зараз просуває свій бренд Davidoff cafe в США.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lincoln, Keith (2007). Becoming a retail phenomenon. How to Succeed at Retail: Winning Case Studies and Strategies for Retailers and Brands. Kogan Page Series. Kogan Page Publishers. с. 121 ff. ISBN 9780749450168.
  2. ↑ Kroeger, Fritz (2008). More than coffee: the Tchibo system. Beating the Global Consolidation Endgame: Nine Strategies for Winning in Niches. McGraw-Hill Professional. с. 137–138. ISBN 9780071590761.
  3. ↑ Sarah Arnott (11 липня 2008). Tchibo coffee family 'to back' GfK's counterbid for TNS. The Independent on Sunday. London. Архів оригіналу за 23 серпня 2010. Процитовано 30 серпня 2009.
  4. ↑ R. A. I. Van Frederikslust (2007). Corporate governance and corporate finance: a European perspective. Routledge, 2007. с. 169. ISBN 9780415405324.
  5. ↑ Familien Herz ordnen ihre Unternehmensbeteiligungen neu (German) . 11 лютого 2009. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 30 серпня 2009.
  6. ↑ а б Freese, Gunhild (2002). Wenn Geschwister mit Milliarden spielen (German) . Die Zeit. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 30 серпня 2009.
  7. ↑ "Горячий как ад" - фрагменты статьи в журнале Der Spiegel. aniv.ru. Архів оригіналу за 14 січня 2017. Процитовано 11 липня 2016.
  8. ↑ а б Tchibo verkauft Davidoff (German) . manager magazin. 23 серпня 2006. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 30 серпня 2009.
  9. ↑ Один з найбільших виробників кави пішов з Росії. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 серпня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Tchibo