StG 45(M)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з StG45(M))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
StG 45(M)
Штурмґевер-45
Типнімецька автоматична штурмова гвинтівка
ПоходженняТретій рейх
Історія використання
На озброєннітравень 1945 року
ОператориТретій Рейх Третій Рейх Вермахт
ВійниДруга світова війна
Історія виробництва
РозробникЛюдвіг Форгримлер (Ludwig Vorgrimler)
Розроблено1944 рік
ВиробникMauser Werke
Виготовлення1945 рік
Виготовлена
кількість
30
Характеристики
Вага3,71 кг
Довжина920 мм
Довжина ствола430 мм

НабійПатрон 7,92×33 мм
Калібр7,92 мм
Діянапіввільний затвор
Темп вогнюпострілів/хв: 350-450
Дульна швидкість640 м/с
Дальність вогню
Ефективна300 м
Максимальна800 м
Система живленнякоробчастий магазин на 10 або 30 патронів
Прицілвідкритий

StG 45(M) у Вікісховищі

StG 45(M)німецький дослідний автоматичний карабін (штурмова гвинтівка) останніх місяців Другої світової війни.

Історія розробки і виробництва

[ред. | ред. код]

Німецька збройова компанія Mauser Werke почала розробку нової штурмової гвинтівки ще в середині Другої світової війни. Керував розробкою інженер Людвіг Форгрімлер (Ludwig Vorgrimler), а сам проект отримав кодове позначення «Gerät 06» («Прилад 06»).

Спочатку в новому зразку автоматичної зброї використовувалася схема з газовідвідною автоматикою і жорстким замиканням ствола за допомогою пари роликів, по типу кулемета MG-42. Ця схема вже в післявоєнний період також використовувалася в декількох експериментальних автоматах в різних країнах, але в усіх випадках не прижилася через надмірну складність. В результаті співробітниками аналітичного відділу фірми Маузер була розроблена схема автоматики з напіввільним затвором, що використовують пару роликів для його гальмування в початковий період пострілу.

На початку 1945 року на фірмі Маузер були створені кілька прототипів автомата «Gerät 06Н» з напіввільним затвором. Останній отримав офіційне позначення Sturmgewehr 45 (Stg.45), і компанія Маузер отримала офіційне замовлення на її виробництво, але Німеччина капітулювала перш, аніж почати серійне виробництво цього автомата.

Потрібно відзначити, що порівняно з першим німецьким серійним автоматом Stg.44 новий автомат Stg.45 забезпечував майже 50% економію ресурсів при його виробництві, і був помітно легшим.

Повоєнна історія

[ред. | ред. код]

По закінченні другої світової війни один з творців Stg.45(M) Людвіг Форгрімлер втік до Франції, а потім, на початку 1950-х років він переїхав в Іспанію, де на іспанській державній компанії СЕТМЕ довів свою конструкцію до серійного виробництва. Однак, найвідомішим «нащадком» Маузерівського «Приладу 06» стало сімейство стрілецької зброї німецької фірми Хеклер-Кох, що включає в себе автоматичні (штурмові) гвинтівки HK G3, пістолети-кулемети HK MP5 і ще цілий ряд зразків, частина з яких випускається і понині.

Будова і улаштування

[ред. | ред. код]

StG 45(M) побудовано на основі автоматики з напіввільним затвором.

Уповільнення відкриття затвора здійснюється за допомогою пари роликів, розташованих між відносно легкою бойовою личинкою затвора і масивним тілом затвора. У момент пострілу тіло затвора під тиском поворотної пружини знаходиться в крайньому передньому положенні, і своєю скошеною передньою частиною витісняє ролики з затвора назовні, в пази в муфті ствола. У момент пострілу під тиском порохових газів на дно гільзи бойова личинка починає рухатися назад, тягнучи за собою встановлену в ній пару роликів. При цьому за рахунок конфігурації пазів в муфті ствола ролики як би вдавлюються в затвор, діючи на скошену передню частину тіла затвора і тим самим змушуючи її рухатися назад відносно бойової личинки. За рахунок більшої маси тіла затвора і відповідної конфігурації деталей в початковий момент пострілу бойова личинка рухається досить повільно, а основна частина роботи порохових газів йде на розгін масивного тіла затвора. Ролики повністю «прибираються» в затвор тільки до того моменту, коли тиск в стволі спаде до безпечних значень. Після цього моменту вся затворна група (личинка та тіло затвора) рухаються назад як єдине ціле, витягуючи стріляну гільзу і на зворотному шляху подаючи в ствол новий патрон.

  • Ствольна коробка Stg.45 виконана із штампованих сталевих деталей з широким використанням зварювання,
  • Розташований з лівого боку ствольної коробки перемикач режимів стрільби одночасно виконував і функції запобіжника.
  • З лівого боку перебувала і рукоятка затвора.

Прицільні пристосування забезпечували ведення стрільби на відстані до 600 м.

  • ударно-спусковий механізм курковий, забезпечує ведення вогню одиночними пострілами і чергами.
  • Приклад дерев'яний, виконаний за так званою лінійною схемою, при якій сили віддачі діють на плече стрільця лінійно, зменшуючи підкидання ствола.

При такій схемі доводиться піднімати прицільні пристосування над стволом, що в поєднанні з досить довгим магазином на 30 патронів істотно збільшує профіль стрільця під час стрільбі з положення лежачи. Тому спеціально для StG 45(M) крім штатних магазинів на 30 патронів були розроблені і укорочені магазини на 10 патронів.

При розбиранні приклад від'єднувався спеціальною шпилькою позаду пістолетної рукоятки і виймався назад разом із зворотньою пружиною.

В StG 45(M) відсутня кришка ствольної коробки (як в StG 44 чи АК); в момент стрільби на вповільнених кадрах чітко видно взаємодію елементів затвора при екстракції гільзи і досиланні чергового патрона.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]