Quercus agrifolia
| Quercus agrifolia | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Quercus agrifolia Née, 1801 | ||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Quercus agrifolia — вид рослин з родини букових (Fagaceae); поширений у Каліфорнії, США й Нижній Каліфорнії, Мексика.
Дерево заввишки від 6 до 25 м, але частіше чагарник. Кора дерев гладка і з віком розвиває глибокі хребти, вона сірого або темно-коричневого кольору. Гілки часто досягають землі в місцях, де бракує випасу[1][2]. Листки 2.5–7 × 1.2–4 см, вічнозелені, товсті, еліптичні, овальні або довгасті, іноді майже округлі, найчастіше опуклі вгорі; верхівка тупа або слабо гостра; основа округла або віддалено серцеподібна; край з колючими зубами, рідко цілий; зверху темно блискуче-зелені та голі, знизу блідіші, з деякими пахвовими пучками зірчастих трихомів; ніжка листка злегка запушена, 0.5–1.5 см завдовжки. Сережки довжиною 3–6 см. Жолуді сидячі, витягнуті й загострені, парні або найчастіше поодинокі, завдовжки 2.5–3.5 см; чашечка охоплює 1/4 або 1/3 горіха; дозрівають за 1 рік[2]. 2n = 24[3].
Цвіте від ранньої весни до середини весни[3].
Ендемік узбережжя Каліфорнії, США й півночі Нижньої Каліфорнії, Мексика[4][5][1].
Зростає в дубових рідколіссях, у змішаних вічнозелених лісах і співпанує в горіхових рідколіссях Південної Каліфорнії; на висотах 0–1500 м. Росте в добре дренованих ґрунтах. Добре пристосований до вогню[1].
Забезпечуючи деякі з найважливіших середовищ існування для багатьох комах, птахів та ссавців у Каліфорнії, Quercus agrifolia також годує багатьох птахів та гризунів своїми жолудями, а своїм листям забезпечує важливе джерело їжі для чорнохвостого оленя. Quercus agrifolia допомагає контролювати ерозію, стабілізуючи ґрунт на схилах, і є важливим для використання в реабілітаційних проек��ах, як-от поліпшення водозбору та відновлення середовища існування дикої природи. Це також важливий елемент в озелененні[1].
Деревина не підходить як будівельний матеріал, але використовується для дров і деревного вугілля. Жолуді легко споживаються худобою[1].
Зрілі дерева дуже сприйнятливі до Phytophthora ramorum, яка може знищити здорове дерево за кілька тижнів чи років. У Каліфорнії хвороба набула "масштабів епідемії"[1].
Каліфорнійська програма збереження дубових лісів дозволяє власникам земель, природоохоронним організаціям, містам та округам отримати фінансування для проектів, спрямованих на збереження та відновлення лісових лісів Каліфорнії[1].
-
дерево -
листки й жолуді -
суцвіття -
жолуді
- ↑ а б в г д е ж Beckman E. (2016). Quercus agrifolia. The IUCN. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 27.09.2020. (англ.)
- ↑ а б Oaks of the World. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 27.09.2020. (англ.)
- ↑ а б Flora of North America. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 27.09.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 27.09.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 27.09.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
