Panthera tigris soloensis
| Panthera tigris soloensis Період існування: плейстоцен
| |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
| Родина: | Котові (Felidae) |
| Підродина: | Пантерові (Pantherinae) |
| Рід: | Пантера (Panthera) |
| Вид: | |
| Підвид: | †Panthera tigris soloensis (P. t. soloensis)
|
| Триноміальна назва | |
| Panthera tigris soloensis Koenigswald, 1933
| |
Panthera tigris soloensis, відомий як «тигр Нгандун»[1] — вимерлий підвид сучасних тигрів. Він населяв район Сандаленду в Індонезії в епоху плейстоцену[2].
Викопні рештки тигра Нгандун розкопували переважно поблизу села Нгандун, звідси загальна назва. Відомо лише сім скам'янілостей, що ускладнює вивчення тварини[1].
Кілька залишків тигра Нгандун дозволяють припустити, що він мав розмір приблизно сучасного бенгальського тигра. Однак, враховуючи розмір інших залишків, він міг бути більшим, ніж сучасний тигр. Хелллер і Волмер (2007) підрахували, що великий самець міг важити до 470 кг, у такому випадку він був би важчим за найбільший з сучасних підвидів тигрів[1][3][4] і за розмірами був би подібний до Smilodon populator і Panthera atrox.
На додаток до залишків тигра Нгандун: багато інших скам'янілостей з тієї ж епохи були виявлені в місті Нгандун, як-от хоботні: Stegodon trigonocephalus і Elephas hysudrindicus, бикові: Bubalus palaeokerabau і Bos paleosondaicus, дійшли до наших днів конеподібні: Tapirus Indicus і Rhinoceros sondaicus і велика різноманітність видів оленевих. З цього району відомі також скам'янілості Homo erectus[5].
- ↑ а б в Ronald Tilson, ред. (2009). Tigers of the World: The Science, Politics and Conservation of Panthera tigris. Academic Press. ISBN 978-0-0809-4751-8.
- ↑ Koenigswald, G. H. R. von (1933). Beitrag zur Kenntnis der fossilen Wirbeltiere Javas. Wetenschappelijke Mededeelingen Dienst Mijnbouw Nederlansch Oost-Indie 23: 1—127.
- ↑ Hertler, C.; Vollmer, R. (2008). Assessing prey competition in fossil carnivore communities — a scenario for prey competition and its evolutionary consequences for tigers in Pleistocene Java. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 257 (1−2): 67—80. doi:10.1016/j.palaeo.2007.09.004.
- ↑ Martin, P. S. (1984). Quaternary Extinctions. The University of Arizona Press. ISBN 978-0-8165-1100-6.
- ↑ Djubiantono, T. (2001). Paleogeography of the Solo area and the Search for Lower and Middle Pleistocene Prehistoric Sites. У Simanjuntak, T. (ред.). Sangiran: Man, Culture, and Environment in Pleistocene Times. Jakarta: The National Research Centre of Archaeology. с. 257—259.
- Sherani, Shaheer (3 серпня 2016). A new specimen-dependent method of estimating felid body mass (англ.). № e2327v2. doi:10.7287/peerj.preprints.2327v2. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)