Heinkel HD 25
Heinkel HD 25 | |
---|---|
Призначення: | поплавковий гідролітак |
Перший політ: | 1926 |
Прийнятий на озброєння: | березень 1928 |
На озброєнні у: | Імперський флот Японії |
Розробник: | Heinkel і Aichi |
Всього збудовано: | 18 |
Конструктор: | Heinkel |
Екіпаж: | 2 особи |
Максимальна швидкість (МШ): | 205 км/год |
Дальність польоту: | 916 км |
Довжина: | 9,7 м |
Висота: | 4,27 м |
Розмах крила: | 14,88 м |
Двигуни: | 1 × Napier Lion |
Тяга (потужність): | 450 |
Підвісне озброєння: | 300 кг бомб. |
Кулеметне озброєння: | 1 x 7,7-мм кулемети |
Heinkel HD 25 у Вікісховищі |
Гейнкель HD 25 (нім. Heinkel HD 25) — двомісний розвідувальний гідролітак для запуску з борту кораблів Імперського флоту Японії розроблений компанією Heinkel, але здебільшого виготовлявся в Японії компанією Aichi.
В середині 1920-их років Німеччина ще не могла конструювати військові літаки, але більшість виробників створювали дизайни «гібридних» машин, створених для цивільного використання, але з можливістю пристосування до військових потреб. Heinkel був відомий своїми гідропланами, тому коли Японський флот почав шукати літаки, вони вирішили звернутись саме до них. Heinkel розробив три різні дизайни гідроплана — HD 25, HD 26 і HD 28 і палубний літак HD 23. HD 25 мав злітати з короткої рампи встановленої на борті великого військово корабля, оскільки катапульти ще були прийняті на флоті, і пізніше приземлятись на воду для підбирання за допомогою крану.[1]
Два прототипи були побудовані в Німеччині, де і відбувся перший політ в 1926 році в Варнемюнде з пілотом лейтенантом Бюкером за кермом. Для спостереження до Німеччини також прибули інженери японського флоту. Літак показав задовільні характеристики, зокрема ідеальний зліт з короткої рампи, яка мала імітувати реальну рампу встановлену на гарматній башті японського корабля. Коли прототипи дістались Японії, нові випробування провелись з борту лінкора Наґато. Літак показав кращі характеристики за японські розвідники Yokosuka E1Y і Nakajima E2N.[2]
Хоча виробництво японського гідроплана E1Y вже було запущене, флот все одно вирішив профінансувати виробництво HD 25. Неофіційно літак називався Корабельний розвідник Heinkel, а після офіційного прийняття на озброєння отримав позначення Двомісний розвідувальний гідроплан Тип 2 (яп. 二式複座水上偵察機, Ні-шікі Фукуза Суіджьо: Тейсацукі). Серійні літаки також отримали коротший корпус для більшого кліренсу при запуску, також були збільшені крила для зменшення мінімальної злітної швидкості. «Тип 2» мав дерев'яну структуру з фанерною обшивкою фюзеляжу і поплавків, і тканинною обшивкою крил і хвоста. Крила могли складатися для зберігання, а також мали пристосування для підйому літака краном. Відкрита кабіна пілота і спостерігача розміщалось за крилами.[1]
Виробництво літака було передано Aichi, випробування японського продукту проводились в порту Наґої. Після успішних випробувань «Тип 2» був переданий на борт важких крейсерів, але через появу палубних катапульт, потреба в таких літаках відпала і виробництво зупинилось після 16 літаків. Після списання з флоту, деякі «Типи 2» було продано цивільним операторам, чи використано для випробувань.[2] Зокрема в 1930 році один «Тип 2» був куплений газетою «Коучі Сімбун» для репортерської роботи, з доданим третім місцем для пасажира. Ще два були куплені дослідницькою організацією «Ніпон Коку Юсо Кенкюшо» де теж випробовувались різні конфігурації кабіни для збільшення пасажиромісткості.[3]
Дані з Japanese Aircraft 1910—1941[2]
- Екіпаж: 2 особи
- Довжина: 9,695 м
- Висота: 4,269 м
- Розмах крила: 14,878 м
- Маса пустого: 1700 кг
- Злітна маса:
- з борту корабля — 2350 кг
- з поверхні моря — 2565 кг
- Двигун: 12-ти циліндровийW-подібний двигун Napier Lion водяного охолодження
- Потужність: 450 к. с.
- Гвинт: дволопатевий дерев'яний гвинт
- Максимальна швидкість: 205 км/год (на рівні моря)
- Швидкість приземлення: 90 км/год
- Час набору висоти 3000 м: 15 хвилин 14 секунд
- Дальність польоту: 916 км
- Стрілецьке:
- 1 × 7,7-мм кулемет в турелі спостерігача
- Бомбове:
- 300 кг бомб.
- Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)
- ↑ а б Mikesh, 1967, с. 62.
- ↑ а б в Mikesh, 1967, с. 63.
- ↑ Mikesh, 1967, с. 67.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Heinkel HD 25