HD223640
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 23г 51х 21,34с |
Схилення | -18° 54′ 33,0″ |
Видима величина (V) | 5,17[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | B9 |
показник кольору U−B | -0,42 |
яскравість B | 5,021±0,004[2] |
показник кольору B−V | -0,122±0,005[2] |
яскравість V | 5,163±0,004[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | -0,08 |
індекс m1 | 0,15 |
індекс c1 | 0,56 |
індекс Hβ | 2,75[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 5,120[2] |
Мінімальна яскравість | 5,160[2] |
Період фотометричної змінності зорі |
3,74[2] доби |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 26,60± 0,97[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 10,16 ± 1,04[2] мас |
Відстань | 321,02 світлових років 98,43 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Обертання | Vsin(i)=28[3]км/сек |
Інші позначення | |
108 Aqr,
HD 223640, HIP 117629, HR 9031, BD-19 6522, GSC 6408-1356 | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD223640 |
HD223640 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,2.[1] Вона розташована на відстані близько 321,0 світлових років від Сонця.[2]
Зоря HD223640 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 28км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 3,74 доби в межах від Hmin= 5,16 до Hmax= 5,12.[2]
Зоряна атмосфера HD223640 має підвищений вміст Si .[1]
Спектр даної зорі вказує на ��аявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 643,0± 217,9 Гаус.[4]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (22h-24h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |