Перейти до вмісту

Club-Mate

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Club-Mate
Club-Mate
Країна походженняНімеччина
Початок виробництва1924
Club-Mate
Tschunk
хакерський алкогольний коктейль Tschunk
Тип Коктейль
Алкогольоносний за об'ємом
Стандартна форма склянки
Склянка для холодного чаю
Широко вживані інгредієнти
Приготування Лайми нарізати кубиками, покласти їх разом з коричневим цукром у високу склянку і пом'яти. Додати подрібнений лід, налити ром і club-mate. Подавати із соломинкою

Club-Mate (нім. вимова: [ˈklʊp ˈmaːtə]) — це кофеїновмісний газований напій з екстракту мате, виготовлений у 1924 році Loscher Brewery (Пивоварня Loscher) біля Мюнхштайнаха, Німеччина.[1] Club-Mate містить 20 мг кофеїну на 100 мл. Club-Mate має відносно низький вміст цукру 5 г на 100 мл і низьку калорійність (20 ккал на 100 мл напою) порівняно з іншими напоями, такими як кола або більшість енергетичних напоїв.

Також є Club-Mate IceT Kraftstoff, який є варіантом чаю з льодом з трохи більшим вмістом кофеїну (22 мг на 100 мл) і з більшою кількістю цукру, ніж оригінальний Club-Mate.

Club-Mate випускається в 0,33-літровій та 0,5-літровій пляшках.

Прикладами коктейлів на основі Club-Mate є: горілка-мате; Tschunk,[2] поєднання рому та Club-Mate; Jaeger-Mate, суміш Ягермейстера та Club-Mate; і Goon-Mate, суміш Box Wine (Goon) та Club-Mate у пропорції 1:1.

Історія

[ред. | ред. код]

Пивоварня Geola Beverages з Дітенхофен, Німеччина, спочатку випускала і продавала Club-Mate під назвою Sekt-Bronte з 1924 року.[3] Напій був відомий лише в регіон��, поки його не придбала пивоварня Loscher і почала продавати під назвою Club-Mate в 1994 році.[4]

У грудні 2007 року пивоварня Loscher випустила на ринок зимову версію Club-Mate. Лімітована версія Club-Mate являє собою оригінальну формулу, змішану з кардамоном, корицею, зірочкою анісу та екстрактом цитрусових . Вона продається регулярно протягом обмеженого часу взимку.

У 2009 році була представлена кола в стилі Club-Mate, яка включає мате-екстракт.

У 2013 році було представлено Club-Mate Granat з додатковим ароматом граната.

Станом на липень 2010 року компанія вийшла на ринок таких країн як Велика Британія,[5] Сполучені Штати,[6] Бельгія,[7] Болгарія[8] та Люксембург, щоб досягти дистриб'юторів у 40 країнах[9] головним чином у Європі, але також у Канаді,[10] Австралії, Ізраїлі, Туреччині та Південній Африці.

Хакерська культура

[ред. | ред. код]

Club-Mate набула популярності в комп'ютерній хакерській культурі та середовищі технологічних стартапів, особливо в Європі. Брюс Стерлінг писав у журналі Wired, що це улюблений напій німецького Chaos Computer Club[en].[11] Він також популярний у Noisebridge[en][12] та HOPE[en][13] у Сполучених Штатах, Electromagnetic Field[en] у Великій Британії та на заходах Hack-Tic[en] у Нідерландах. Club-Mate з'явився на численних провідних вебсайтах ЗМІ, таких як Аль-Джазіра,[14] TechCrunch[15] та Vice.[16]

Інгредієнти

[ред. | ред. код]

Tschunk

[ред. | ред. код]

Tschunk [ˈtʃʊnk] — німецький коктейль, що складається з Club-Mate та білого або коричневого рому. Його зазвичай подають з лаймом та тростинним або коричневим цукром.[17][18]

Як і Club-Mate, Tschunk є типовим напоєм у європейській хакерській культурі[19][20] і його часто можна зустріти на сценах типових подій або локацій, таких як Chaos Communication Congress.[18][21]

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Materva, кубинський газований напій на основі мате


Примітки та посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Club Mate Reviews, Photos, Information, Videos and TV Ads. dizzyfrinks.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 28 січня 2020. [Архівовано 2014-12-14 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Tschunk – Hacker's Cocktail with Club Mate. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 28 січня 2020.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Club-Mate UK. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 21 квітня 2022.
  6. ↑ Club-Mate USA. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 21 квітня 2022.
  7. ↑ Official Belgium Club-Mate distributor. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 21 квітня 2022.
  8. ↑ Club-Mate Bulgaria. Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 28 січня 2020.
  9. ↑ Manufacturer – Club-Mate / The Icetea. clubmate.de. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 28 січня 2020. [Архівовано 2013-05-14 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Club-Mate Canada.
  11. ↑ Брюс Стерлінг (1 квітня 2007). Club-Mate, favorite drink of the Chaos Computer Club. Wired. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 28 січня 2020.
  12. ↑ Club Mate - Noisebridge. noisebridge.net. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  13. ↑ Club-Mate. 2600 Magazine. Архів оригіналу за 15 серпня 2015. Процитовано 28 січня 2020. [Архівовано 2015-08-15 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Stupp, Catherine. German hackers' drink of choice. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 січня 2020.
  15. ↑ Flying high on Club Mate – TechCrunch. techcrunch.com. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 січня 2017. Процитовано 28 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2017-01-15 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Tschunk – Hacker's Cocktail with Club Mate. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 28 січня 2020.
  18. ↑ а б Silver, Vernon (27 червня 2017). The Chaos Computer Club Is Fighting to Save Democracy. Bloomberg L.P. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 14 липня 2017.
  19. ↑ Club-Mate: The Favorite Drink of German Hackers and Club Kids Is Here. Eater.com. Vox Media. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  20. ↑ Hacking Club-Mate. Make. 24 травня 2011. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  21. ↑ Judith Horchert (28 грудня 2013). Chaospatinnen: Betreuung für den ersten Besuch beim Hackerkongress. Spiegel Online (German) . Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 28 січня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Club-Mate&oldid=43989894