Betula dahurica
| Betula dahurica | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Березові (Betulaceae) |
| Рід: | Береза (Betula) |
| Підрід: | Betula subg. Neurobetula |
| Вид: | B. dahurica
|
| Біноміальна назва | |
| Betula dahurica Pall., 1776
| |
Betula dahurica — вид квіткових рослин з родини березових (Betulaceae). Росте на сході Азії[1].
Це дерево до 20 м заввишки[2]. Кора чорно-бура, тріщинувата. Гілки червоно-бурі чи темно-коричневі, блискучі, голі. Гілочки червоно-бурі, ворсинчасті, з щільними смолистими залозками. Листкова ніжка 5–15 мм. Листова яйцювата, широко-яйцювата, ромбічно-яйцювата чи еліптична, 4–8 × 3.5–5 см; абаксіально (низ) щільно смолиста, залозиста вздовж жилок, адаксіально гола, край нерівний і гострий, подвійно зазубрений, верхівка гостра чи загострена. Жіночі суцвіття прямовисні чи повислі, видовжено-циліндричні, 2–2.5 × ≈ 1 см. Горішок широко-еліптичний, голий, з перетинчастими крилами, ≈ 1/2 ширини горішка. 2n = 56[3].
Поширення: Китай (Ляонін, Цзілінь, Хейлунцзян, Хебей, Шаньсі, Шеньсі, Ней Монгол); Японія (Хонсю, Хоккайдо); Північна й Південна Корея; Республіка Корея; Монголія; Росія (Курили, Примор'я, Чита, Амур, Хабаровськ). Зростає на висотах від 400 до 1300 метрів. Зустрічається в змішаних або хвойних лісах, на сухих або вологих ґрунтах і відкритих кам'янистих місцях. У деяких ситуаціях він може бути панівним чи співпанівним видом у лісі[2].
Деревина тверда і щільна, використовується в будівництві будинків і для виготовлення сільськогосподарських знарядь і меблів[2].
- ↑ Betula dahurica. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 24.01.2023.
- ↑ а б в Shaw, K.; Roy, S.; Wilson, B. (2014). Betula dahurica. The IUCN. Процитовано 24.01.2023.
- ↑ Betula dahurica. Flora of China. efloras.org. Процитовано 24.01.2023.