Ґуннар Нільссон
Ґуннар Нільссон  | |
|---|---|
 Ґ. Нільссон (праворуч) у фінальному бою проти Р. Іглесіаса (Лондон, 13.08.1948) | |
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | швед. Nils Gunnar Lorentz Nilsson |
| Прізвисько | Срібний Ґуннар (швед. Silver-Gunnar) |
| Громадянство |  Швеція |
| Народження | 3 березня 1923 Ґревіє, Бостад, Сконе, Швеція |
| Смерть | 12 травня 2005 (82 роки) Гетеборг, Гетеборг, Вестра-Йоталанд, Швеція |
| Вагова категорія | Важка вага |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 11 листопада 1949 |
| Останній бій | 28 грудня 1956 |
| Боїв | 18 |
| Перемог | 12 |
| Перемог нокаутом | 4 |
| Поразок | 4 |
| Нічиїх | 2 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник Швеція
| |||
| Олімпійські ігри | |||
| Срібло | 1948 Лондон | Важка вага | |
Нільс Ґуннар Лоренц Нільссон (швед. Nils Gunnar Lorentz Nilsson; нар. 3 березня 1923, Ґревіє, Бостад, Сконе, Швеція — пом. 12 травня 2005, Гетеборг, Гетеборг, Вестра-Йоталанд, Швеція) — шведський боксер-важковаговик, срібний призер Олімпійських ігор (1948).
Народився 3 березня 1923 року в сільському поселенні Ґревіє, комуна Бостад, лен Сконе, Швеція.
Брав участь в XIV Літніх Олімпійських іграх 1948 року у Лондоні (Велика Британія). У змаганнях важковаговиків почергово переміг Мохамеда Абаді (Іран), Адама Фаула (Канада) і Ганса Мюллера (Швейцарія). У фінальному двобої поступився аргентинцеві Рафаелю Іглесіасу.
Після закінчення Олімпійських ігор продовжив боксерську кар'єру у професійному боксі. Провів 18 поєдинків, у 12 з яких одержав перемогу.
- Профіль на «Sports-reference.com» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на «BoxRec». (англ.)
|
Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
