Якоб Клемент
Якоб Клемент | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 1510[1][2][…] |
Місце народження | Мідделбург або Іпр, Arrondissement of Ypresd, Західна Фландрія, Бельгія |
Дата смерті | 1555[1][3][…] |
Місце смерті | Діксмейде, Arrondissement of Diksmuided, Західна Фландрія, Бельгія |
Роки активності | з 1549 |
Громадянство | Габсбурзькі Нідерланди |
Професії | композитор |
Файли у Вікісховищі |
Якоб Клемент (близько 1510, Мідделбург — близько 1556), Клеменс-не-Папа, Клемент-не-Папа (Jacques Clément, Jacob Clemens non Papa) — нідерландський композитор.
Про його ранні роки відомостей немає, відомості про його зрілі роки дуже уривчасті. Близько 1544 року Клеменс-не-Папа працював у кафедральному соборі Брюгге. Незабаром після цього він мав ділові стосунки з Тільманом Сузато, видавцем в Антверпені. З 1545 по 1549 роки він, ймовірно, служив капельмейстером у капелі Карла V. У 1550 році він був найнятий Братством Марії в Хертогенбосі. Серед інших міст, де він міг жити і працювати, можна назвати Іперн і Лейден.
Якоба Клемента прозвали жартома «не-Папою», щоб відрізнити від його сучасника папи Климента VII або від поета Клеменса Якобус Папи (який жив у Іперне в один час з Якобом Клементом).
Клеменс-не-Папа є представником нідерландської школи, хронологічно його творчість припадає на період між Жоскеном Депре і Орландо ді Лассо. Він написав:
- 10 мес, виконаних у техніці пародій (опубліковані в Льовені в 1555-1580 роках П'єром Фалеза),
- Близько 233 мотетів,
- 80 французьких і фламандських пісень,
- 159 Souterliedekens («пісеньок на псалми», опубліковані в Антверпені в 1556-1557 роках Тільман Сузато).
Найбільш відомі Souterliedekens — багатоголосні мотетні обробки хоральних піснеспівів народною голландською мовою. Вони були простими і підходили для співу у домах, в них використовувалися відомі світські мелодії (включаючи застільні і любовні пісні, балади та інші популярні пісні того часу). В основному вони триголосні. Для кожного голосу визначений текст, зазвичай один склад припадає на одну ноту.
Вплив Клеменса-не-Папи був особливо сильний в Німеччині. Орландо ді Лассо знав його музику і використав елементи його стилю.
- Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : [рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
- Atlas, Allan W. Renaissance Music: Music in Western Europe, 1400-1600. New York: W.W. Norton & Company, 1998. ISBN 978-0-393-97169-9
- Elders, Willem; Forney, Kristine; Planchart, Alejandro. L. Macy (ред.). Jacobus Clemens non Papa. Grove Music Online. Процитовано 28 October 2010.
- Brown, Howard M. and Louise K. Stein. Music in the Renaissance, 2nd ed. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall, 1999. ISBN 978-0-13-400045-9
- Knighton, Tess and David Fallows, eds. Companion to Medieval and Renaissance Music. Berkeley: University of California Press, 1992. ISBN 978-0-520-21081-3
- Perkins, Leeman L. Music in the Age of the Renaissance. New York: W.W. Norton & Co., 1999. ISBN 978-0-393-04608-3
- Raeburn, Michael and Alan Kendall, eds. Heritage of Music, Vol 1. Oxford: Oxford University Press, 1990. ISBN 978-0-19-520493-3
- Reese, Gustave. Music in the Renaissance. New York: W.W. Norton & Co., 1954. ISBN 0-393-09530-4
- Taruskin, Richard. The Oxford History of Western Music, Vol. 1: The Earliest Notations to the Sixteenth Century. Oxford: Oxford University Press, 2005. ISBN 978-0-19-516979-9
- Jas, Eric, ed. Beyond Contemporary Fame. Reassessing the Art of Clemens non Papa and Thomas Crecquillon. Turnhout: Brepols, 2005. ISBN 2-503-51884-2
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118666215 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції.