Перейти до вмісту

Якимович Олесь Іванович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олесь (Олександр) Іванович Якимович
біл. Алесь (Аляксандр) Іванавіч Якімовіч
Народився17 січня 1904(1904-01-17)
с. Чурилово (нині — в Узденському районі, Мінська область, Білорусь)
Помер15 січня 1979(1979-01-15) (74 роки)
Мінськ
ПохованняСхідне кладовище
Громадянство Білоруська РСР
Національністьбілорус
Діяльністьпоет, прозаїк, перекладач
Alma materпедагогічний факультет Білоруського державного університетуd
ЗакладBielaruski pionerd, Q13028880? і Видавництво «Білорусь»
Мова творівбілоруська
Роки активності1923 - ...
Напрямоксоцреалізм
Жанрдитяча література, казка, нарис
ЧленствоСП СРСР і Маладняк (літературне об'єднання, Білорусь)
ПартіяКПРС
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Заслужений діяч культури Республіки Білорусь Державна премія БРСР

CMNS: Якимович Олесь Іванович у Вікісховищі

Оле́сь (Олекса́ндр) Іва́нович Якимо́вич (4 січня (17 січня за новим стилем) 1904, село Чурилово, нині Узденського району Мінської області Білорусі — 15 січня 1979, Мінськ) — білоруський письменник. У міжвоєнний час член літоб'єднання «Маладняк». Перекладач українських класиків, зокрема Павла Тичини та Івана Франка.

Біографічні дані

[ред. | ред. код]

Друкуватися почав 1923 року. Окремі твори перекладені українською мовою.

Заслужений діяч культури (1968).

Нагороджено двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Повісті:
    • «Перемога» (1932),
    • «Друзі» (1948),
    • «Говорить Москва» (1951),
    • «Сміливі люди» (1960),
    • «Звідки лихо на світі» (1963),
    • «Кастусь Калиновський» (1971),
    • «Тяжкий рік» (1976) та ін.
  • Збірки оповідань:
    • «Новий рік» (1958),
    • «Золоті руки» (1975) та ін.
  • Казки.

Оповідання «Салют у гаю» присвячене Україні.

У 1978—1980 роках у Мінську видано тритомне зібрання творів Якимовича.

Українські переклади

[ред. | ред. код]
  • Людей слухай, а свій розум май. — К., 1964.
  • Андрійко-мудрійко. — К., 1978.

Перекладацька діяльність

[ред. | ред. код]

Перекладав твори багатьох українських письменників білоруською мовою, зокрема Івана Франка, Павла Тичини, Максима Рильського, Наталі Забіли та ін.

Література

[ред. | ред. код]