Ягуб Мамедов
| Ягуб Мамедов азерб. Yaqub Məmmədov | |
|---|---|
| азерб. Yaqub Cavad oğlu Məmmədov | |
 1 Голова Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки | |
| 5 березня 1992 — 18 травня 1992 | |
| Попередник | Посаду започатковано |
| Наступник | Іса Гамбар |
| Народився | 3 березня 1941 (83 роки) Алі-Ісмаілли, Кедабекський район, Азербайджанська РСР |
| Відомий як | політик, лікар |
| Країна | Азербайджан |
| Alma mater | Азербайджанський медичний університет |
| Нагороди |   |
Я́губ чи Я́куб Джава́д-огли́ Маме́дов (азерб. Yaqub Məmmədov; нар. 3 березня 1941 року, село Алі-Ісмаілли Кедабекського району, Азербайджанська РСР) — азербайджанський вчений і політичний діяч, виконувач обов'язків президента Азербайджану у 1992 році, нині в опозиції.
Якуб Мамедов закінчив факультет педіатрії Азербайджанського медичного університету (АМІ) з 1966 року й викладав патофізіологію у цьому ж університеті. За цей час він опублікував 370 наукових робіт, присвячених в основному проблемам лімфології.[1]
У розпал політичного хаосу в Азербайджані після відновлення незалежності, ускладненого воєнними діями в зоні вірмено-азербайджанського Карабаського конфлікту Ягуб Мамедов, що займав на цей момент посаду ректора Азербайджанського медичного університету, був обраний спікером Національних зборів Азербайджану 5 березня 1992 року за підсумками голосування на позачерговій сесії парламенту замість Ельміри Кафарової, яка подала у відставку.[2] Наступного дня президент Аяз Муталібов був змушений залишити свій пост. Відповідно до Конституції в.о. президента до наступних президентських виборів став спікер Ягуб Мамедов.[3][4] Перебуваючи на цій посаді, Мамедов 7 травня зустрівся у Тегерані з президентом Вірменії Левоном Тер-Петросяном для підписання угоди про припинення вогню й початок перемовин за посередництва Ірану. Однак угоду було порушено наступного ж дня, коли вірменські сили захопили Шушу.[5] У своїх інтерв'ю Мамедов завжди відмовлявся брати на себе відповідальність за втрату Шуші.[6]
14 травня 1992 року колишній президент Аяз Муталібов повернувся до влади після того, як парламент зняв з нього відповідальність за політичну недалекоглядність, що призвела до різні у Ходжали. Однак наступного ж дня його було скинуто в результаті підбуреного Народним фронтом Азербайджану заколоту. 18 травня Муталібов вдруге подав у відставку, а Якуб Мамедов поступився постом спікера обраному на його місце Ісі Гамбару.[7][8] Мамедов висунув свою кандидатуру на президентських виборах 1992 року, але не зміг набрати понад 5% голосів.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 травня 2012. Процитовано 6 травня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ягуб Мамедов візьме участь у виборах президента
- ↑ [1]
- ↑ Історія парламентаризму в Азербайджані [The history of parliamentarism in Azerbaijan]. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 6 травня 2011. [Архівовано 2011-07-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Conciliation resources. Chronology. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 6 травня 2011. [Архівовано 2013-09-29 у Wayback Machine.]
- ↑ [2]
- ↑ Azerbaijan: Heads of State: 1990-2010. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 6 травня 2011.
- ↑ [3]
|
|
Це незавершена стаття про особу Азербайджану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 3 березня
- Народились 1941
- Випускники Азербайджанського медичного університету
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Депутати Міллі Меджлісу Азербайджану
- Голови Національних зборів Азербайджану
- Азербайджанські медики
- Азербайджанські професори
- Уродженці Кедабекського району