Перейти до вмісту

Ще люблю, ще сподіваюся

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ще люблю, ще сподіваюся
рос. Ещё люблю, ещё надеюсь
Жанрмелодрама
Режисер Микола Лирчиков
Сценарист Микола Лирчиков
У головних
ролях
Євген Євстигнєєв
Тамара Сьоміна
В'ячеслав Невинний
ОператорАндрій Пашкевич
Микола Жолудєв
КомпозиторМарк Мінков
ХудожникВіктор Сафронов
КінокомпаніяКіностудія ім. М. Горького
Тривалість76 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1984
IMDbID 0266076

«Ще люблю, ще сподіваюся» (рос. «Ещё люблю, ещё надеюсь») — радянська мелодрама 1984 року.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Василь Васильович все своє життя без відповіді любить Агнессу. Любить, не дивлячись на те, що вона одружилася з іншим. Над ним жартують діти Агнесси, її онуки називають його «наречений бабусі». Навіть чоловік Агнесси по-своєму опікується над ним.

Агнесса вже мати й бабуся, і Василь Васильович вже також постарів, але все так само любить її. І щороку 6 січня він поспішає з роботи, щоб привітати її з днем народження…

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]