Перейти до вмісту

Шевчук Борис Іванович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шевчук Борис Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження3 січня 1963(1963-01-03)
Куражин
Смерть26 серпня 2014(2014-08-26) (51 рік)
Новосвітлівка
ГромадянствоУкраїна Україна
Псевдо«Електрик»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
 «Айдар»
Війни / битви

Війна на сході України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевчук.

Бори́с Іва́нович Шевчу́к (3 січня 1963 — 26 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1963 року в селі Куражин (Новоушицький район, Хмельницька область). Закінчив Новоушицьку ЗОШ № 1, професійно-технічне училище. Працював на різних посадах — на Новоушицькому консервному заводі та інших підприємствах. Був активним учасником Революції Гідності. Доброволець, солдат, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар», псевдо «Електрик».

26 серпня 2014-го Борис з айдарівцями їхав в УАЗі, яким Василь Пелиш вивозив важко пораненого в живіт побратима до найближчої лікарні у Хрящуватому. По дорозі на трасі в районі Новосвітлівка — Хрящувате терористи влучили у авто із танка. Усі, окрім Василя, хто був в УАЗі — Борис, сержант Іван Лучинський та солдати Василь Білітюк і Сергій Кононко, загинули від вибуху.[1]

Перебував у списках зниклих безвісти. 23 грудня 2014 року терористи передали українській стороні тіла 8 загиблих вояків. Упізнаний за експертизою ДНК.

24 лютого 2015-го похований в Новій Ушиці.[2]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 2, місце 22
  • Вшановується 26 серпня на щоденному ранковому церемоніалі в��анування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
  • на його честь в Новій Ушиці пойменовано вулицю.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Gazeta.ua (2 жовтня 2014). "Потягнув мене за руку, став на неї ногою й рубанув майже по саме плече". Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
  2. ↑ У Новоушицькому районі попрощалися із бійцем батальйону «Айдар»
  3. ↑ Дзвін Пам'яті пролунав тридцять один раз… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
  4. ↑ Вулиця Бориса Шевчука

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шевчук_Борис_Іванович&oldid=40759934