Перейти до вмісту

Шарль Ніколь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шарль Жуль Анрі Ніколь
фр. Charles-Jules-Henri Nicolle
Ім'я при народженніфр. Charles Jules Henri Nicolle Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився21 вересня 1866(1866-09-21)
Руан, Франція
Помер28 лютого 1936(1936-02-28) (69 років)
Туніс
Місце проживанняФранція, Туніс
КраїнаФранція Франція
Національністьфранцуз
Діяльністьбіолог, лікар, професор, бактеріолог, мікробіолог, ботанік Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materРуанський університет
Галузьбактеріологія, паразитологія
ЗакладПастерівський інститут
Посадапрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медицини
ЧленствоФранцузька академія наук
Шведська королівська академія наук
Паризька медична академія
Société des écrivains normandsd
Académie des sciences d'outre-merd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:дослідження епідеміології епідемічного висипного тифу
БатькоEugène Nicolled Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриMaurice Nicolled
Marcel Nicolled Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1928)

Шарль Жуль Анрі Ніколь (фр. Charles-Jules-Henri Nicolle; 21 вересня 1866 — 28 лютого 1936) — французький лікар, бактеріолог і паразитолог, удостоєний у 1928 році Нобелівської премії з фізіології або медицини.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народився 21 вересня 1866 в Руані. Закінчив Руанський університет (1893). Працював у Пастерівському інституті в Парижі у І. І. Мечникова і Е. Ру, в 1893—1902 роках був професором мікробіології Руанського університету. У 1903 році заснував і очолив Пастерівський інститут у Тунісі. З 1933 року — професор Колеж де Франс. Основні роботи присвячені багатьом інфекційним хворобам: епідемічному висипному тифу, епідемічному поворотному тифу, бруцельозу, лейшманіозу, токсоплазмозу, марсельській гарячці, скарлатині тощо. У 1909 році показав можливість експериментального зараження збудником епідемічного висипного тифу морської свинки, що відкрило широкі можливості для вивчення і діагностики цієї інфекційної хвороби. У 1916 році разом з Блезо розробив спосіб лікування цієї хвороби. Створив вакцину проти м'якого шанкра, запропонував спосіб лікування кору за допомогою сироватки реконвалесцентів, довів можливість вакцинації тварин від бруцельозу.

У 1928 році був нагороджений Нобелівською премією з фізіології або медицини за встановлення того факту, що переносником епідемічного висипного тифу є платтяна воша. Однак у вітчизняній літературі зустрічаються описи того, що цей факт був встановлений ще за три десятиліття (у 1892 році) до дослідів Ніколя, професором Київського університету Григорієм Мінхом.

Помер Шарль Ніколь у Тунісі 28 лютого 1936 року.

Посилання

[ред. | ред. код]