Перейти до вмісту

Шамрило Тимофій Власович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шамрило Тимофій Власович
Народився16 (29) грудня 1905 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ніжин, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померневідомо
Країна Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська РСР
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдержавний діяч Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

Шамри́ло Тимофі́й Вла́сович (16 [29] грудня 1905(19051229), Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія — зник безвісти у вересні 1941, Київська область, Українська РСР, СРСР) — український радянський політичний і державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Член Ревізійної комісії КП(б)У (1938—1941). Голова Ревізійної комісії КП(б)У (1940—1941).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 16 (29) грудня 1905(19051229) року в місті Ніжин Чернігівської губернії у родині столяра. Батько — Шамрило Влас Потапович, мати — Шамрило Уляна Логвинівна. Родина походила з села Безуглівки Ніжинського району.

У березні 1917 — вересні 1925 року — ремонтний робітник 8-ї дільниці служби шляхів станції Ніжин, у вересні 1925 — травні 1926 року — стрілочник станції Ніжин. У травні 1926 — серпні 1928 року — відповідальний секретар місцевого комітету профспілки залізничників станції Ніжин Московсько-Київсько-Воронезької залізниці.

Член ВКП(б) з вересня 1926 року.

У жовтні 1928 — грудні 1930 року — студент робітничого факультету Київського політехнічного інституту.

У лютому 1931 — липні 1936 року — студент і партійний організатор Київського індустріального інституту. Здобув спеціальність інженера-механіка.

У жовтні 1936 — липні 1937 року — інженер-механік моторного цеху Дарницького автобронетанкового ремонтного заводу міста Києва.

У серпні 1937 — лютому 1938 року — 2-й секретар Дарницького районного комітету КП(б)У міста Києва.

17 лютого — квітень 1938 року — 1-й секретар Дарницького районного комітету КП(б)У міста Києва.

27 квітня — 27 травня 1938 року — виконувач обов'язки 3-го секретаря Київського міського комітету КП(б)У. 27 травня 1938 — 19 травня 1939 року — 3-й секретар Київського міського комітету КП(б)У.

26 червня 1938 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Дарницької виборчої округи міста Києва.

З 1 жовтня 1938 року — член Комісії по попередньому розгляду скарг та клопотань про помилування при Президії Верховної Ради УРСР[1].

19 травня 1939 — серпень 1941 року — 2-й секретар Київського міського комітету КП(б)У. Член штабу оборони Києва 1941.

У 2011 році членами Археологічного патріотично-пошукового об'єднання «Дніпро-Україна» Олександром Васильком і Олексієм Білошенком під час польового пошуку на місці фортифікаційних укріплень було знайдено останки оборонця Києва, які були того ж року ідентифіковані як останки Тимофія Шамрила. Ці останки та останки ще 127-ми бійців і командирів Червоної армії були перепоховані на військовому меморіалі поблизу Свято-Покровського храму в с. Гатному Києво-Святошинського району[2]. Однак, у 2018 році були викриті масштабні фальсифікації АППО «Дніпро-Україна» при ідентифікації знайдених цим об'єднанням останків, в тому числі і останків Т. В. Шамрила.[3][4]

У 1975–2017 роках на честь Т. В. Шамрила було названо вулицю[5][6] в Шевченківському районі міста Києва.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ЦДАГО. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 538. Арк. 213.
  2. ↑ Тайна Тимофея Шамрыло: про оборону Киева и золотую кассу подполья [Архівовано 17 грудня 2011 у Wayback Machine.] // tov-sergeant.livejournal.com. — 2011. — 4 ноября. (рос.)
  3. ↑ Приоткрытая тайна «Тимофея Шамрыло»? [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Форум REIBERT.info (рос.)
  4. ↑ Сказка? Везение? Быль!!! (о фальсификациях «Днепр-Украина») // Форум REIBERT.info (рос.)
  5. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 31 березня 1975 року № 302 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва на честь міст-героїв та героїв Великої Вітчизняної війни» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1384. Арк. 406–408. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих. — 1975. — № 5. — С. 1–3.) [Архівовано з першоджерела 1 березня 2013.]
  6. ↑ Рішення Київської міської ради від 12 жовтня 2017 року № 186/3193 «Про перейменування вулиці у Шевченківському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2017. — № 114 (5027). — 3 листопада. — С. 7. [Архівовано з першоджерела 28 жовтня 2019.]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
  • Заборин Дмитрий. Приоткрытая тайна Тимофея Шамрыло [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.] // Книга памяти Украины 1941–1945 : электронная база данных. (рос.)
  • Филиппов С. Г. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2016. — 679 с. — ISBN 978-5-8243-2057-2. (рос.)
  • Шамрило Тимофій Власович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 280.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 80.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
  • ЦДАГО України, ф. 1, оп. 62, спр. 6, арк. 99.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шамрило_Тимофій_Власович&oldid=44201754