Шалаєв Степан Олексійович

Шалаєв Степан Олексійович
Народився	5 січня 1929(1929-01-05) село Мордовська Поляна Зубово-Полянського району Мордовської АРСР
Помер	18 січня 2022(2022-01-18) (93 роки) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик, лісознавець
Alma mater	Московський державний університет лісуd
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Степан Олексійович Шалаєв (5 січня 1929(19290105), село Мордовська Поляна Зубово-Полянського району Мордовської АРСР — 18 січня 2022, Москва, Росія) — радянський державний та профспілковий діяч, голова ВЦРПС (1982—1990). Член ЦК КПРС (1982—1990 рр.; кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1982). Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань (1980—1989). Член Президії Верховної Ради СРСР (1982—1989). Народний депутат СРСР (1989—1991).

• 1942—1943 — десятник Тепло-Станського механізованого лісопункту тресту «Мордовськбудліс».
• 1943—1946 — учень школи села Зубова Поляна Мордовської АРСР.
• У 1951 році закінчив Московський лісотехнічний інститут за спеціальністю інженер-лісотехнік.
• 1951—1953 — головний інженер Пастуховского ліспромгоспу комбінату «Удмуртліс» (станція Линга Якшур-Бодьїнського району Удмуртської АРСР).
• 1953—1955 — начальник виробничо-технічного відділу комбінату «Удмуртліс» (місто Іжевськ). Член КПРС з 1954 року.
• 1955—1957 — директор ліспромгоспу села Селти (Удмуртська АРСР).
• 1957—1958 — директор ліспромгоспу міста Крєстци (Новгородська область).
• 1958—1962 — директор ліспромгоспу селища Оленіно (Калінінська область РРФСР).
• 1962—1963 — головний спеціаліст Державного лісового комітету при Держплані СРСР.
• 1963—1968 — голова Центрального комітету профспілки робітників лісової, паперової та деревообробної промисловості СРСР.
• 1968—1980 — секретар ВЦРПС.
• 1980—1982 — міністр лісової, целюлозно-паперової і деревообробної промисловості СРСР.
• 1982—1990 — голова Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС).
• З квітня 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення.

• три ордени Трудового Червоного Прапора
• два ордени «Знак Пошани»

• Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. Историко-биографический справочник /Сост. В. И. Ивкин. — М., 1999. — ISBN 5-8243-0014-3