Чімабуе

Чімабуе
італ. Giovanni Cenni di Pepo
Народження	1240[1][2][…] Флоренція, Флорентійська республіка[4]
Смерть	1302[1][2][…]
	Піза, Тоскана, Італія
Країна	Флорентійська республіка
Діяльність	художник
Напрямок	Треченто
Відомі учні	Джотто
Твори	Madonna and Child Enthroned with Angels and Prophets. ˋSanta Trinità Maestà´d, Maestà di Santa Maria dei Servid і Saint Francisd
Роботи в колекції	Міннеаполіський інститут мистецтваd, Колекція Фріка[5], Галерея Уффіці, Museo della Porziuncolad, Museum of Santa Verdianad, Museo dell'Opera di Santa Croced, Національна галерея, Національний музей образотворчого мистецтва[6], Музей фюрера і Courtauld Galleryd
Чімабуе у Вікісховищі

Чімабуе (італ. Cimabue; бл. 1240 — після 1302) — італійський художник, живописець, майстер мозаїки. Представник флорентійської школи пізніх двохсотих (duecento). Народився у Флоренції. Перебував під впливом візантійського живопису. Відійшов від традиційного італійсько-візантійського стилю і стилізації; малював реалістично, з використанням світлотіні. На думку Дж. Вазарі є одним із перших великих художників італійського прото-ренесансу. Помер у Пізі.

• Чімабуе (італ. Cimabue, МФА: [tʃimaˈbuːe];
• Ченні ді Пепо (італ. Cenni di Pepo / Pepi) — справжнє ім'я.

Чімабуе походив із шляхетного і заможного родового сімейства. Народився він, згідно зі свідченнями Джорджо Вазарі близько 1240 року.

Митець працював у Флоренції та в сусідніх Ассізі та Пізі, а також у Римі.

Помер Чімабуе, імовірно, відразу після 1302 року.

До початку творення Чімабуе живопис у Італії лишався здебільшого в канонах візантійського стилю, а італійські митці раз-у-раз відтворювали застиглі віддавна встановлені типи зображень, додержуючись одних і тих самих прийомів малювання, колористики, фактично нехтуючи спостереженням натури й можливостями вираження чуттєвості і/або власної індивідуальності.

У перших своїх роботах Чімабуе невідступно тримався вироблених традицією канонів — наприклад, ікона Божої Матері, написана для флорентійської церкви Санта-Триніта́. Однак згодом у творах митця старі, віджилі композиції та фігури почали прибирати більш живого й величавого вигляду, а кольори стали свіжішими та вишуканішими, відтак природнішими. Така переміна в творчості Чімабуе викликала загальне захоплення тодішньої публіки.

Наприкінці життя Чімабуе робив мозаїки в апсиді Пізанського собору.

Твори:

• «Мадонна з янголами», (бл. 1280), Лувр;
• «Мадонна на троні з немовлям і святими» (1280-85), Уффіці;
• фрески трансепта і апсиди верхньої церкви Сан-Франческо в Ассізі (бл. 1290);
• мозаїка «Святий Іоанн» в апсиді собору в Пізі (1301-02).

Значення Чімабуе — як передвісника розквіту мистецтва доби Відродження; учнем митця був великий італійський живописець Джотто.

• Петрова О. М. Чімабуе // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., стор. 329
• Strzygowski, Cimabue und Rom, Wien, 1888 (нім.)

• Чімабуе // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чімабуе