Чумак Анатолій Андрійович

Чумак Анатолій Андрійович
Чумак Анатолій Андрійович
Народився	2 жовтня 1946 (78 років); Червоне, Кобеляцький район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Місце проживання	Україна, Київ
Країна	СРСР → Україна
Національність	українець
Діяльність	винахідник, лікар, професор, викладач університету, науковець
Alma mater	Київський медичний інститут
Галузь	клінічна імунологія, радіаційна медицина
Заклад	Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Феофіла Яновського НАМН України; Інститут громадського здоров'я імені О. М. Марзєєва НАМН України; КНУ імені Тараса Шевченка; Національний авіаційний університет; Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
Посада	Заступник генерального директора, директор Інституту клінічної радіології ДУ «Національний науковий центр радіаційно�� медицини НАМН України»
Вчене звання	професор і член-кореспондент Національної академії медичних наук Україниd
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Науковий керівник	К. Ф. Чернушенко
Нагороди	;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чумак.

Чумáк Анатолій Андрійович (нар. 1946)— український медик, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (2021)^[1]^[2], заступник генерального директора з наукової роботи, директор Інституту клінічної радіології ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», провідний науковий співробітник Інституту біохімії імені О. В. Палладіна^[3], заслужений діяч науки і техніки України (2006), лауреат державної премії України в галузі науки і техніки (2010).

Життєпис

Народився 2 жовтня 1946 року в селі Червоне Кобеляцького району Полтавської області. Спершу навчався в Чорбівській восьмирічній школі, згодом вступив до Кременчуцького медичного училища, яке у 1965 закінчив з відзнакою. У 1971 році закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту за спеціальністю «Лікувальна справа» із відзнакою, а в 1974 аспірантуру в Київському науково-дослідному інституті туберкульозу і грудної хірургії ім. Ф. Г. Яновського.

З 1965 по 1966 рік працював фельдшером на пункті невідкладної допомоги Печерської лікарні № 1 м. Києва.

У 1974 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю «Алергологія та імунологія», а в 1984 році отримав ступень доктора медичних наук.

З 1974 працював в Київському науково-дослідному інституті туберкульозу і грудної хірургії ім. Ф. Г. Яновського аспірантом, молодшим та старшим науковим співробітником відділу імунології, вченим секретарем інституту. З 1984 по 1987 — завідувач відділу перспективного планування і проблем управління медичною наукою в Київському науково-дослідному інституті загальної і комунальної гігієни ім. О. М. Марзеєва. З 1987 — в Національному Науковому Центрі Радіаційної Медицини НАМНУ: завідувач лабораторії, завідувач відділу координації, директор Інституту клінічної радіології. З 1984 по 1987 — заступник голови вченої медичної ради МОЗ України.

У 1994 році отримав звання професора за спеціальністю «Імунологія та алергологія». Паралельно з науковою роботою викладав в Університеті ім. Тараса Шевченка, Національному авіаційному університеті та Університеті «Україна».

16 вересня 2021 року за результатами таємного голосування на Загальних зборах Національної академії медичних наук України був обраний членом-кореспондентом НАМН України у відділення теоретичної та профілактичної медицини за спеціальністю радіаційна імунологія^[1]^[2].

Наукова робота та винаходи

Автор понад 500 наукових праць з імунології, радіаційної медицини, а також співавтор 37 монографій^[2]. Учасник понад 60 міжнародних та регіональних конференцій.

Запатентовано його винаходи — в складі авторських колективів:

Винаходи А. А. Чумака — в складі авторських колективів

«Спосіб лікування туберкульозу»,
«Спосіб активації цітотоксичних клітин»,
«Процес прогнозування ефективності терапії флударабіном хворих на B-клітинну хронічну лейкемію»,
«Спосіб визначення чутливості цитомегаловірусів до противірусних препаратів»,
«Препарат для пригнічення алергічних реакцій та неспецифічного запалення, спосіб його одержання і спосіб його використання»,
«Спосіб оцінки стану процесів ліпопероксидації в крові людини»,
«Спосіб визначення ризику розвитку цитомегаловірусної інфекції у хворих на B-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію при лікуванні флударабіном та/або моноклональними антитілами»,
«Реабілітаційний візок для інвалідів з порушеннями функції спинного мозку»,
«Спосіб прогнозу розвитку аутоімунних ускладнень у хворих на B-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію»,
«Спосіб диференційної діагностики демієлінізуючого та судинного ураження головного мозку»,
«Спосіб визначення ризику розвитку вторинних пухлин у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання»,
«Спосіб визначення генетичної схильності до розвитку хронічної лімфоцитарної лейкемії в осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання»,
«Спосіб визначення ризику трансформації Ріхтера у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію»,
«Спосіб визначення тривалості життя хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію»,
«Засіб з антинейрамінідазною та інтерфероніндукуючою дією для профілактики та лікування грипозної інфекції»,
«Застосування N-стеароїлетаноламіну як речовини з активною антигрипозною дією»,
«Застосування N-стероїлетаноламіну як радіомодифікуючого засобу»,
«Застосування N-стеароїлетаноламіну як речовини з активною антигрипозною, антивірусною, антинейрамінідазною, інтерфероніндукуючою та антигемаглютинуючою дією та засіб для профілактики та лікування грипозної інфекції»,
«Спосіб визначення ризику розвитку інфаркту міокарда у чоловіків, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання»,
«Спосіб оцінки ризику розвитку стеатогепатиту у хворих на неалкогольний стеатогепатоз»,
«Спосіб визначення мутацій гена NOTCH1»,
«Застосування N-стеароїлетаноламіну як лікарського засобу з комплексною дією для лікування термічних опіків шкіри III ступеня та профілактики й лікування опікової хвороби»,
«Спосіб контролю ризиків розвитку гормональних порушень у гіпоталамо-гіпофізарній системі нащадків опромінених батьків»,
«Спосіб визначення мутацій гена NOTCH1 у 3’UTR некодуючому регіоні гена»,
«Засіб для лікування гепатиту C людини»^[4]

Монографії:

Чумак, Анатолій Андрійович; Базика, Димитрій Анатолійович; Абраменко, Ірина Вікторівна; Бойченко, Павло Костянтинович (1996/2005). Цитомегаловирус, радиация, иммунитет (рос.). Київ. с. 134.^[5]

Особисте життя

Одружений, має трьох дітей. Володіє англійською та французькою мовами.

Нагроди

Медаль «За трудову відзнаку» (1981)
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва» (1982)
Медаль «За трудову доблесть» (1986)
Грамотою Президії Верховної Ради УРСР за участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1986)
Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2006)
Державна премія України у галузі науки і техніки (2010)

Почесні відзнаки

Почесний громадянин Кобеляцького району Полтавської області (2006)

Примітки

↑ ^а ^б Прес-служба. Загальні збори НАМН України та Загальні збори відділень НАМН України – НАМН України (укр.). Процитовано 26 травня 2022.
↑ ^а ^б ^в Астма та алергія-2021-4-зміст, НІФП, Київ. www.ifp.kiev.ua. Процитовано 26 травня 2022.
↑ Чумак Анатолій Андрійович. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2022.
↑ Відбувся фінал Всеукраїнського конкурсу «Винахід року 2020» (Відеозапис). www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2022.
↑ Иммунитет и радиация | «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія». kiai.com.ua (рос.). Процитовано 26 травня 2022.

Джерела

Біографічні відомості [Архівовано 13 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Патенти автора [Архівовано 1 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Експерти з питань радіаційної безпеки, соціального та медичного захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи
Указ Президента [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]

[:1-1] а ^б Прес-служба. Загальні збори НАМН України та Загальні збори відділень НАМН України – НАМН України (укр.). Процитовано 26 травня 2022.

[:0-2] а ^б ^в Астма та алергія-2021-4-зміст, НІФП, Київ. www.ifp.kiev.ua. Процитовано 26 травня 2022.

[3] Чумак Анатолій Андрійович. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2022.

[4] Відбувся фінал Всеукраїнського конкурсу «Винахід року 2020» (Відеозапис). www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2022.

[5] Иммунитет и радиация | «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія». kiai.com.ua (рос.). Процитовано 26 травня 2022.

[1]