Чоловський-Сас Александер
Зовнішній вигляд
Чоловський-Сас Александер | |
---|---|
Народився | 27 лютого 1865[2] Коровники, Гміна Перемишль, Перемишльський повіт |
Помер | 7 липня 1944 (79 років) або 17 липня 1944[1] (79 років) Львів, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Личаківський цвинтар[3] |
Діяльність | історик |
Alma mater | Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
Членство | Польське наукове товариство у Львові і Історичне товариство у Львові |
Нагороди | |
Алекса́ндер Сас Чоло́вський (27 лютого 1865, Коровники, нині — частина Перемишля — 7 липня 1944, Львів) — польський галицький історик, архівіст.
Народився 1865 року в околицях Перемишля. Навчався в Станиславівській ц. к. гімназії. Випускник Львівського університету. З 1891 керівник архіву м. Львова. 1906—1939 — директор міських музеїв. Його «правою рукою» якийсь час був Франц Ковалишин.[4]
Дослідник історії Львова (видав Pomniki dziejowe Lwowa, 1—4 тт., 1891—1921), автор праць про пам'ятки архітектури міст Галицько-Волинського князівства, про історію воєн Польщі з Туреччиною й Молдавією (Bitwa pod Obertynem) тощо.
Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 1).
- Ruś czerwona («Bibl. Warsz.», 1887)
- Lwów za ruskich czasów (1887)
- Początki Mołdawji i wyprawa Kazimierza W. z r. 1359 (1890)
- Z przeszłości Jezupola i okolicy (1890)
- Lwów za ruskich czasów (1892)
- Dawne zamki i twerdze na Rusi Halickiej. — Teka konserwatorska (Lwów), 1892 («Давні замки і фортеці на Галицькій Русі» — вид. Львів, 1892)
- Wojna polsko-turecka r. 1675 (1895)
- Najazd Tatarów na Lwów w 1695 r.
- Obraz dziejowy Lwowa
- Pogląd na organizację i działalność dawnych władz miejskich do 1848 r.
- Pomniki dziejowe Lwowa (1891—1921)
- Bitwa pod Obertynem
- Przeszłość i zabytki wojewódstwa tarnopolskiego (Tarnopol, 1926; співавтор Богдан Януш), у ній стверджував, що прилучення Галичини до Королівства Польського та — водночас — звільнення від татарської зверхности було великим благом для Галицької Руси[5].
- Zamek w Jazlowcu (Wspomnienie w 250 rocznicк jego zdobycia przez Jana III, dn. 25.VIII.
- Львов во времена русского владычества (1915).
- ↑ а б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- ↑ RKDartists
- ↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 101. — ISBN 978-966-8955-00-6
- ↑ Ковалишин Франц Ксаверій. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 29 жовтня 2014. [Архівовано 2014-10-29 у Wayback Machine.]
- ↑ S. 20. (пол.)
- Ісаєвич Я. Чоловський-Сас Александер // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 554. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Сеньків М. Фундатори і меценати львівських музеїв кінці ХІХ — початку ХХ століть. — С. 245—248.
Це незавершена стаття про історика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про польського науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Категорії:
- Народились 27 лютого
- Народились 1865
- Уродженці Перемишльського повіту
- Померли 7 липня
- Померли 1944
- Померли 17 липня
- Померли у Львові
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Випускники філософського факультету Львівського університету
- Кавалери Лицарського хреста ордена Відродження Польщі
- Польські історики
- Випускники Станиславівської цісарсько-королівської гімназії
- Люди, на честь яких названо вулиці