Черсак
Черсак | |
---|---|
Dipsacus sativus | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Черсакоцвіті (Dipsacales) |
Родина: | Жимолостеві (Caprifoliaceae) |
Підродина: | Dipsacoideae |
Рід: | Черсак (Dipsacus) L. |
Вікісховище: Dipsacus |
Черса́к (Dipsacus L.) — рід багаторічних трав'янистих рослин підродини черсакових. Відомо 15–20 видів поширених у Євразії та Північній Африці[1]. В Україні розповсюджені 6 видів[2].
Трави, дворічні або багаторічні. Стебла прямостоячі. Прикореневі листки довгочерешкові, цілі, 3-часточкові або 5-перисто-розділені зазвичай зубчасті або лопатеві. Стеблові листки супротивні, сидячі або черешкові, зазвичай 3-5-лопатеві, іноді перисто-розділені або цілі, обидві поверхні зазвичай жорстко-волосисті, але голі у деяких видів. Квіткові голови кінцеві, довгасті, круглясті або яйцеподібно-круглясті. Чашечка 4-дольна, біло запушена. Віночок трубчастий, 4-лопатевий; часточки неоднакові за розмірами. Тичинок 4, вставлені в трубу віночка, чергуються з часточками віночка[1]
У культуру запроваджено черсак посівний (Dipsacus sativus), поширений у Криму на промислових плантаціях; його супліддя (так звану ворсувальну шишку) використовують у текстильній промисловості для наведення ворси на вовняних та інших виробах. Колись їх використовували у чесальних машинах — для остаточного чесання льону, бавовни чи вовни.
Етимологія: назва походить від дієслова черсати — «шкребти», бо гострі суцвіття цієї рослини вживаються для наведення ворси на сукні (її черсанням)[3].
- Черсак Ґмеліна (Dipsacus gmelinii)
- Dipsacus fullonum
- Dipsacus laciniatus
- Dipsacus pilosus
- Dipsacus sativus
- Dipsacus strigosus
-
Dipsacus fullonum
-
Dipsacus fullonum
-
Dipsacus laciniatus
-
Dipsacus pilosus
-
Dipsacus strigosus
- ↑ а б Flora of China. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 16.10.2019. (англ.)
- ↑ Dipsacus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — С. 308, 309. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |