Циппус

Циппус
Культура	Етруски і Стародавній Рим
Циппус у Вікісховищі

Ципп, циппус^[1] (лат. cippus — пірамідальний стовп) — етруська надгробна прикраса у вигляді конуса, даху або плити.

Як правило, мали кубічну, яйцеподібну, сферичну або циліндричну форму.

Так званий «Cippus Abellanus^[it]» (осканською мовою), як і «Cippus Peru Sinus» не мають могильного каменю. Останній містить текст із 46 рядків та ста слів — угода між двома сім'ями про земельний кордон.

Карфагенські циппи мають основу у формі єгипетських стел, які теж іноді називаються циппи (наприклад, «Cippi Metternich^[en]» у Британському музеї). Пунічні циппи можна знайти в Північній Африці, а також у Сардинії (Кальярі, Теті, Фаррос), у Сицилії (Моціа) та Іспанії (Уельва та Кастельдефельс, Барселона).

Важливе значення для науки має мальтійські ципі Мелькарта з фінікійськими та грецькими написами. Вони дозволили вперше розшифрувати фінікійський алфавіт.

• Стела
• Канопа

• Еллен Макнамара Етрускі. Побут, релігія, культура
• МИСТЕЦТВО ЕТРУСКІВ.

• Ципп // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Martin Blumhofer: Etruskische Cippi. Untersuchungen am Beispiel von Cerveteri. Böhlau, Köln 1993, ISBN 3-412-06993-0 (Arbeiten zur Archäologie) (нім.).