Перейти до вмісту

Церква святого архістратига Михаїла (Устя)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква святого архістратига Михаїла (Устя)

Типцерква
Країна Україна
РозташуванняУстя
КонфесіяУГКЦ

CMNS: Церква святого архістратига Михаїла у Вікісховищі

Церква святого архістратига Михаїла в Усті — парафія і храм греко-католицької громади Мельнице-Подільського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Устя Чортківського району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 402)[1].

Історія церкви

[ред. | ред. код]

У 60-х роках XVIII століття було збудовано кам’яну греко-католицьку церкву Святого Архистратига Михаїла, яку освятили в 1774 році за служіння о. Леона. У 1906 році в церкві провели реконструкцію. Є мурована дзвіниця, а також проборство, яке збудовано в 1924 році.

З 1947 парафія і храм належали до РПЦ.

У 1961 році церква зазнала руйнації внаслідок пожежі — згоріла давня велика церковна бібліотека, після чого було проведено ремонт храму. У 1990 році парафія і храм перейшли в лоно УГКЦ.

У жовтні — листопаді 2005 року на парафії відбулася Свята Місія з візитацією владики Бучацької єпархії Іринея Білика та за участі місіонерів-монахів ЧСВВ. На знак цього було встановлено місійний хрест коло церкви.

При парафії діють: братство «Апостольство молитви», спільнота «Матері в молитві», Марійська і Вівтарна дружини.

На території села є насипана могила пам'яті героїв УПА, на якій встановлено фігуру Матері Божої; фігури Божої Матері, одна з капличка—памятка стародавньої архітектури; хрести (1848); фігура з розп’яттям Ісуса Христа (1916).

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Леон,
  • о. Іларій Горбачевський (1820—1822),
  • о. Микола Дворянський (1823—1843),
  • о. Осип Чернявський (1844—1862)
  • о. Павло Марцінковський (1863—1869),
  • о. Ілларій Данкевич (1870—1892),
  • о. Ізидор Ганкевич (1892—1936),
  • о. Михаїл Ільницький (1936—1941),
  • о. Ярема Ляшкевич (1942—1944),
  • о. Тален Жигалович (1944—1946),
  • о. Омелян Чайковський (1947—1953),
  • о. Гордійчук,
  • о. Василь Ковальчук (до 1993),
  • о. Олег Шумелда (1993—1995),
  • о. Валерій Кандюк (1996—1998),
  • о. Ярослав Капулов (1998—2011),
  • о. Володимир Фурман (2011—2013),
  • о. Юрій Голуб (з 1 вересня 2013).

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]