Перейти до вмісту

Церква Вознесіння Господнього (Щитівці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква Вознесіння Господнього (Щитівці)

Типцерква
Статус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна Україна
РозташуванняЩитівці[1]
КонфесіяПЦУ, УГКЦ
Будівництво1776

CMNS: Церква Вознесіння Господнього у Вікісховищі

Церква Вознесіння Господнього в Щитівцях — парафія і храм греко-католицької та православної громад у селі Щитівці Чортківського району Тернопільської области.

Церква та дзвіниця оголошені пам'ятками архітектури місцевого значення (охоронні номери 539/1, 539/2)[2].

Історія церкви

[ред. | ред. код]

У 1776 році за народні кошти вимурували кам'яний храм Вознесіння Господнього. За переказами жителів села відомо, що 1900 році храм зазнав великих змін. Спочатку він мав прямокутну форму, а після добудови набув форми перевернутої літери «Г», тобто до вівтаря зліва добудували бокову частину, такий вигляд він зберіг і донині. Біля храму є мурована каплиця.

У 1914 році виникла велика загроза для церковних дзвонів, серед яких — «Іван Злотоуст» і «Пророк Ілля». Люди зняли їх і закопали на цвинтарі біля храму, зверху поставили кам'яний хрест з написом «Тут спочиває Іван Злотоуст». У 1958 році дзвони встановили на місце. Дзвін святого пророка Іллі наділений особливою Божою силою. Коли виникає сильна злива і град, б'ють у нього, і темні хмари тихо розпливаються по небу. Кажуть, що завдяки силі цього дзвону в Щитівцях ніколи не буває граду.

Парафія в лоні УГКЦ знову утворено в грудні 1989 року.

Стару муровану церкву було реставровано у 2008—2009 роках громадами УГКЦ і ПЦУ. На території церкви є мурова��а дзвіниця і капличка.

На території парафії є статуя Матері Божої, а також хрести парафіяльного значення, зокрема, хрест на честь скасування панщини, хрест на честь скасування панщини, хрест на честь 1000-ліття хрещення Руси-України (1988).

Парохи

[ред. | ред. код]
УГКЦ
  • о. Коцик (1935),
  • о. Любович (1935—1939),
  • о. Косарчин (1939—1945),
  • о. Михайло Микула (1945—1958)[3],
  • о. Василь Погорецький (1990—1992),
  • о. Володимир Драбик (1992—2000),
  • о. Тарас Шмиглик (2000—2003),
  • о. Роман Бриндзей (2003—2010),
  • о. Юрій Голуб (2011—2012),
  • о. Андрій Стешин (з 2012).
ПЦУ
  • о. Миронів (1958—1977),
  • о. Михайло Велиган,
  • о. Йосип Смішко (1977—1987),
  • о. Михайло Венгерак (1987—1989),
  • о. Володимир П'єцух (1989—1944),
  • о. Григорій Бубель (з 1992).

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]