Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (Монастирок)
| Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (Монастирок) | |
|---|---|
.jpg) | |
| Тип | церква і пам'ятка культури |
| Статус спадщини | пам’ятка архітектури і пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Монастирок |
| Конфесія | ПЦУ |
 Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього у Вікісховищі | |
Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього в Монастирку — парафія і храм Борщівського благочиння Тернопільської єпархії Православної церкви України в селі Монастирок Чортківського району Тернопільської области.
Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 1570)[1].
Легенди та перекази про Язичницьку печеру розповідають, що в IX столітті місцеві печери освітили християнські ченці. Влаштували там келії, а біля однієї стіни обрали місце для вівтаря. Намалювали Бога поверх іконоподібного рельєфу каменю. Проте фарба постійно зникала, скільки б її не поновлювали. Нині в печері відновлено на стіні ікону.
Поруч з невеличкими лабіринтами монастиря — величезний камінь-дольмен, поставлений на невеликі камінці, які слугують йому своєрідними «ніжками». Перед великими релігійними празниками в заглибину, вирубану в формі хреста, заливають воду. Через три дні вона і дно видовби набувають кольору крові.
Неподалік — споруди монастиря XVI століття. Ченці збудували невеликий дерев'яний храм, який в 1530 році згорів. Від храму залишився великий мармуровий куб, за допомогою якого в захристі здійснювали таїнства, та ікона Богоматері. На честь вцілілої ікони і назвали відбудовану в 1560 році церкву Успенською. Переповідають, близько трьохсот років тому, поруч, у печерному храмі невідомо звідки з'явився дерев'яний хрест. Монахи і священники вирішили перенести його до сусіднього села, однак через кілька днів хрест знову з'явився в Монастирку. Через це знамення храм названо на честь Воздвижения Хреста Господнього. Рештки хреста й дотепер зберігаються в храмі як цінна реліквія.
Навколо печер — дерев'яні хрести. Це кальварія, Хресна Дорога, але не звичайна. У тверду землю вкопано 12 хрестів, кожен з яких знаменує не етапи сходження Христа на Голгофу, а одну з сільських родин, яких колись було дванадцять. Раз на рік у село заїжджаються вихідці з Монастирка і прикрашають зеленню свій хрест.
У 2010 році придбали дзвони.
| Ім'я | Роки | Коротка довідка | Світлини |
|---|---|---|---|
| ігумен Феодосій | 2000 | (в миру: Глинський Ярослав Іванович) народився 4 березня 1981 року у місті Чорткові. Після закінчення чортківської ЗОШ №6 вступив до братії Свято-Успенського Кулівецького чоловічого монастиря в с. Кулівці Заставненського району Чернівецької області. 12 квітня 1998 року прийняв чернечий постриг з іменем Феодосій. У серпні 1998 року рукоположений на ієродиякона, у грудні того ж року — у сан ієромонаха. У 2000 році перейшов до УПЦ КП; призначений настоятелем парафії Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього с. Монастирок Борщівського району. У вересні 2011 року возведений у сан ігумена та нагороджений хрестом з прикрасами. Закінчив богословське відділення Київської православної богословської академії при філософсько-теологічному факультеті ЧНУ ім. Ю. Федьковича (2017). У травні 2018 року рішенням Священного Синоду УПЦ КП ігумена Феодосія призначено намісником чоловічого монастиря в с. Монастирок. 18 березня 2021 року трагічно загинув[2]/ | 
|
- ↑ Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.
- ↑ Трагічно загинув ігумен Феодосій (Глинський) [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Тернопільська єпархія ПЦУ, 18 березня 2021 р.
- с. Монастирок. Храм Воздвиження Чесного Хреста Господнього // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 63. : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.