Центр мистецтв Крайстчерча
Центр мистецтв Крайстчерча | |
---|---|
43°31′53″ пд. ш. 172°37′41″ сх. д. / 43.5315° пд. ш. 172.628° сх. д. | |
Країна | Нова Зеландія[1] |
Розташування | Крайстчерч Сітіd[1] |
Тип | споруда і артцентр |
Архітектор | Бенджамін Маунтфорт |
Медіафайли у Вікісховищі |
Центр мистецтв Крайстчерча (англ. Christchurch Arts Centre) — центр мистецтв, ремесел і розваг в Крайстчерчі, Нова Зеландія. Займає кілька будівель в стилі неоготики, що належали раніше Кентерберійському університету. Основні будівлі центру мистецтв були побудовані Бенджаміном Маунтфортом. Центр мистецтв Крайстчерча знаходиться у веденні Фонду з охорони історичних місць Нової Зеландії як об'єкт 1-ї категорії, з реєстраційним номером 7301. Унаслідок землетрусу 2011 року комплекс був закритий для відвідувачів. Відкриття комплексу буде здійснюватися поетапно, в процесі реконструкції, на яку буде витрачено близько 290 000 новозеландських доларів. Реконструкцію планувалося завершити в 2019 році.
У центрі мистецтв розміщені спеціалізовані магазини, бари, кафе, ресторани, картинні галереї, театри й кінотеатри[2]. На території центру діяла ярмарок вихідного дня[3], проводилися різноманітні фестивалі та заходи.
Театр «Court», професійний театр, заснований в 1971 році, розташовується на території центру мистецтв з 1978 року[4][5].
Неподалік від центру мистецтв на бульварі Вустер (англ. Worcester Boulevard) на честь дванадцяти знаменитих жителів Крайстчерча кінця XX століття встановлені бронзові бюсти, що утворюють композицію під назвою «Дванадцять місцевих героїв».[6]
У 1975 році, коли Кентерберійський університет остаточно переїхав у новий кампус в Іламі, був утворений довірчий фонд Arts Centre of Christchurch Trust. Права власності на деякі будівлі університету були передані Центру мистецтв у 1978 році.[7][8]
Центр мистецтв Крайстчерча управляється опікунською радою. Станом на кінець листопада 2013 року його членами були:[9]
- Джен Кроуфорд (англ. Jen Crawford), голова;
- Дін Сіммондс (англ. Deane Simmonds), заступник голови;
- Роб Голл (англ. Rob Hall), представник Фонду з охорони історичних місць Нової Зеландии;
- Маргарет Остін (англ. Margaret Austin), представник ЮНЕСКО;
- Джилліан Гілд (англ. Gillian Heald), представник Олімпійського комітету Нової Зеландии;
- Ерін Джексон (англ. Erin Jackson), представник Міської ради Крайстчерча;
- Паула Рігбі (англ. Paula Rigby), представник корінного населення Нової Зеландии;
- Скотт Маккрі (англ. Scott McCrea);
- Майкл Рондел (англ. Michael Rondel);
- Мартін Гедлі (англ. Martin Hadley), секретар, казначей.
У 2009 році виникла пропозиція про те, щоб віддати парковку на Герефорд-стріт під будівництво консерваторії для Кентерберійського університету. Ця пропозиція викликала серйозні суперечки. Прихильники цієї пропозиції говорили про те, що це пожвавить культурний район міста й підтримували відновлення Кентерберійського університету на його первісному місці. Опоненти, в свою чергу, вважали, що пропонована будівля порушить архітектурний стиль району і знизить цінність культурної спадщини. Висловлювалася також занепокоєння з приводу фінансування університетських потреб за рахунок міського бюджету.[10][11][12][13]
Була утворена громадська організація Save Our Arts Centre (SOAC; укр. «Збережемо наш мистецький центр»), в якості представника якої виступала Ен Геркус.[14][15] У підсумку пропозиція про будівництво консерваторії була відхилена.
Вранці 4 вересня 2010 року сильний землетрус завдав значної шкоди регіону. Будинки Центру мистецтв також постраждали; димоходи, що обвалилися, пошкодили Великий зал, обсерваторію й годинну вежу. Директор Центру мистецтв, Кен Франклін (англ. Ken Franklin), зазначив, що заходи, вжиті раніше для посилення будівель, можливо, допомогли запобігти більшої шкоди[16].
В результаті землетрусу 22 лютого 2011 року Центр мистецтв отримав серйозні пошкодження. Всі історичні будівлі й комплекс в цілому були закриті для відвідувачів на невизначений час. На території Центру мистецтв під час землетрусу не загинув жоден чоловік.
Станом на кінець листопада 2013 року більшість будівель планувалося відновити й відремонтувати, можливо, за винятком вежі обсерваторії, яка зруйнувалася повністю. Вартість реконструкції оцінювалася в суму близько 100 мільйонів новозеландських доларів[17][18]. Реставраційні роботи планувалося завершити до 2019 року при загальній вартості проекту близько 290 мільйонів новозеландських доларів.[19]
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ John Wilson. (14 жовтня 2014). Canterbury places - Central Christchurch (англ.). Te Ara - the Encyclopedia of New Zealand. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 7 листопада 2014. [Архівовано 2014-11-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Christchurch Arts Centre (англ.). Christchurch.NZ.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 7 листопада 2014. [Архівовано 2014-11-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Mark Derby (21 жовтня 2014). Theatre companies and producers - The rise of professional companies (англ.). Te Ara - the Encyclopedia of New Zealand. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 7 листопада 2014.
- ↑ Christchurch Arts Centre (англ.). Christchurch.NZ.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 7 листопада 2014. [Архівовано 2014-11-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Canterbury Heroes (англ.). Christchurch City Libraries. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 7 листопада 2014.
- ↑ Kerryn Pollock. (16 листопада 2012). Tertiary education - Universities before 1990 (англ.). Te Ara - the Encyclopedia of New Zealand. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 7 листопада 2014.
- ↑ Heritage and history (англ.). The Arts Centre of Christchurch. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 7 листопада 2014. [Архівовано 2014-11-07 у Wayback Machine.]
- ↑ About us (англ.). The Arts Centre of Christchurch. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 24 листопада 2013.
- ↑ The UC National Conservatorium of Music (англ.). Университет Кентербери. Архів оригіналу за 05-05-2013. Процитовано 24 листопада 2013. [Архівовано 2013-05-05 у Wayback Machine.]
- ↑ National Conservatorium of Mucis, Plans (PDF) (англ.). Университет Кентербери. Архів оригіналу (PDF) за 5 травня 2013. Процитовано 24 листопада 2013. [Архівовано 2013-05-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Council To Fund National Conservatorium Of Music (англ.). Digital Advance Limited. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014. [Архівовано 2014-11-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Delay Music School consultation. Scoop Media (англ.). 2009-08-12. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 листопада 2014.
- ↑ Christchurch music school opponents welcome ruling (англ.). Radio New Zealand News. 23 грудня 2009. Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 8 листопада 2014.
- ↑ Matthews, Philip (20 лютого 2010). A return to the fray. Christchurch: The Press. с. 2—3.
{{cite news}}
:|access-date=
вимагає|url=
(довідка) - ↑ Van Beynen, Martin (05/09/2010). Quake devastates Christchurch's heritage. The Press (англ.). Архів оригіналу за 5 вересня 2010. Процитовано 24 ноября 2013.
- ↑ Gates, Charlie (15 березня 2011). Rebuilding Christchurch Arts Centre may take years, cost $100m. The Press (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 24 ноября 2013.
- ↑ Terrible blow, but it will be rebuilt. The Press (англ.). 15 березня 2011. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 24 ноября 2013.
- ↑ Dalley, Joelle (26 жовтня 2012). Arts Centre set to host summer market stalls. The Press (англ.). Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 24 ноября 2013.
- Hasko Starrenburg, Mark Whyte, Susan Mary Wakefield, Local Heroes Trust. {{{Заголовок}}}. — H. Starrenburg, 2009. — 120 p. — ISBN 0473148781, 9780473148782.