Холм (Новгородська область)
|
Холм
Координати 57°09′00″ пн. ш. 31°11′00″ сх. д. / 57.15° пн. ш. 31.183333333333° сх. д.
|
_(1781).png)
Холм — місто (з 1777[1]) в Росії, адміністративний центр Холмського муніципального району Новгородської області.
Розташоване на півдні області в місці впадання річки Кунья в Ловать (басейн озера Ільмень), за 201 км на південь від Великого Новгорода.
Етимологія назви — російська, походить від крутої височини на правому березі Ловаті, на якій було засновано місто.
У давнину по річці Ловать територією сучасного міста проходив водний торговий шлях З варяг у греки. У ті часи в цьому місці будували невеликі судна, торгували льоном, возами, прядками, посудом (дерев'яним та глиняним).
У XVI — XVII століттях неодноразово ставало місцем боїв за участі литовців, поляків, шведів,[2] реєстрових козаків. Зокрема, 25 грудня 1580 року було взяте королівським військом Стефана Баторія та реєстровцями, серед яких були Філон Кміта (вислав сюди військо з 1000 осіб), Гаврило Голубок.[3]
3 серпня 1777 при розгляді питання про перебудову адміністративно-територіального поділу Новгородської губернії було видано Указ про перейменування Холмського посаду в місто Холм і про причислення його до Псковської губернії. Так Холм став центром Холмського повіту.
Наприкінці XIX століття Холм був відомий кустарними промислами, в тому числі виготовленням річкових барок та інших човнів.
Місто дуже сильно постраждало в Другу Світову війну: в 1942 воно було місцем проведення Торопецько-Холмської операції, і велика частина історичних будівель міста була повністю зруйнована.
Історично місто складалося з чотирьох районів — Іллінського та Нікольського (правий берег Кун'ї та Ловаті), Татіловського (лівий берег Ловаті) та Клинського (клин між річками). Після війни відновлення клинської частини міста було визнано недоцільним.
З історією міста Холм пов'язана цікава помилка. У ряді книг і статей датою першої згадки міста в літописних джерелах названо 1144 (від якого й пропонувалося вести історію міста)[1]. при цьому мався на увазі Новгородський перший літопис; однак у ній під цим роком міститься запис про пожежу в Новгороді внаслідок якої згоріли Холм (частина міста) та церква пророка Іллі.
Підприємства лісової промисловості. В околицях міста родовища глини, піщано-гравійних сумішей. Особливу цінність представляють поклади торфу. Околиці міста займають великі болота з достатньо глибокими шарами торфу. Розробка торфовищ досі залишається одним із пріоритетів економіки району та міста.
У 2008—2011 роках були зведені транспортні трубопроводи нафти та газу.
Одним з улюблених місць відпочинку містян є «Блакитна лагуна». Це — природний поріг мезозойської геологічної плити на річці Великий Тудер. Місце є дивним, а вода там має цілющі властивості через залягання в даній місцевості блакитних глин. Багато охочих відновити свої сили відвідують це місце в літній час, коли «Блакитна лагуна» доступна для купання.
- ↑ а б СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 180.(рос.)
- ↑ Холм, уездный город Псковской губернии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Zdzisław Spieralski. Hołubek Hawryło (Gabriel) // Polski Słownik Biograficzny. — t. X. — S. 602. (пол.)
- Котов В. В. Сколько лет Холму на Ловати? // Псков. Науково-практичний, історико-краєзнавчий журнал. — 2008. — № 28. — С. 3-7.
- Котов В. В. Холмскàя крепость XVI века // Псков. Науково-практичний, історико-краєзнавчий журнал. — 2008. — № 29. — С. 3-15.
- Котов В. в. Экскурсия в город Холм XVI века // Псков. Науково-практичний, історико-краєзнавчий журнал. — 2013. — № 38. — С. 43-51.
