ХаБаД

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ХаБаД (івр. חב"ד) або ХаБаД Любавич (івр. חב״ד לובביץּ׳, їд. חב״ד ליובאוויטש), також відомий як ХаБаДський хасидизм (івр. חסידות חב"ד), Любавичівський (Любавицький) хасидизм — філософський і релігійний рух в хасидизмі, течії ортодоксального юдаїзму. На сьогоднішній день ХаБаД є одним із найвідоміших хасидських рухів у світі. Організаційно ХаБаД є найбільшою єврейською релігійною організацією у світі[1][2]. Послідовників руху також називають ХаБаДниками.[3]

ХаБаД було заснований у 1755 році рабі Шнеуром Залманом з Ляд. Слово «ХаБаД» — івр. חב"ד — є акронімом від слів «мудрість» (івр. חכמה, хохма), «розуміння» (івр. בינה, біна) і «знання» (івр. דעת, даат).[4][5] Протягом більше 100 років рух був головним чином сконцентрований у Любавичах — білоруському селі, яке нині знаходиться в Руднянському районі Смоленської області в РФ.

Лідери

[ред. | ред. код]

На чолі стояв Любавичівський (Любавицький) ребе, яких за всю історію ХаБаДу було 7:

  1. Шнеур Залман із Ляд (17451812);
  2. Довбер Шнеурі (17731827);
  3. Менахем Мендл Шнеєрсон (Цемах Цедек)[en] (17891866);
  4. Шмуель Шнеєрсон (18341882);
  5. Шалом Бер Шнеєрсон (18601920);
  6. Йосеф Іцхак Шнеєрсон (18801950);
  7. Менахем Мендел II Шнеєрсон (19021994).

Під фразою Любавичівський (Любавицький) Ребе часто мається на увазі саме 7-й.[6]

ХаБаД у світі

[ред. | ред. код]

Оцінки ХаБаДу та інших хасидських груп часто базуються на екстраполяції обмеженої інформації, доступної в даних перепису населення США для деяких територій, де проживають хасиди. Оцінка 2006 року була взята з дослідження спільноти Монреаль ХаБаД (визначення середнього розміру домогосподарства), у поєднанні з мовними та іншими вибраними показниками з даних перепису населення США, за оцінками, ХаБаД у Сполучених Штатах включає приблизно 4000 домогосподарств, які містять між 22'000 і 25'000 осіб. З точки зору зв'язку ХаБаДу з іншими хасидськими групами в межах Нью-Йоркської агломерації, ХаБаД у районі Нью-Йорка становить близько 15 % від загальної кількості хасидського населення Нью-Йорка. За оцінками, ХаБаД має щорічне зростання на 3,6 %.

Ізраїль

[ред. | ред. код]

Кфар-ХаБаД — приблизний розмір Кфар-ХаБаД становить 5100; Вважається, що всі жителі міста є прихильниками ХаБаДу. Ця оцінка базується на цифрах, опублікованих Ізраїльським бюро перепису населення. За іншими оцінками, населення громади становить близько 7000 осіб.

синагога «Золота роза» та Центр «Менора», Дніпро

Україна

[ред. | ред. код]

Після 1991 року рух ХаБаД розповсюдився у великих містах України, а його центром стало місто Дніпро, з котрим пов'язані дитячі і підліткові роки Сьомого любавицького рабе.

У 2012 році у центрі Дніпра відкрито один з найбільших у світі (площа 120 тис. м²) центр «Менора».

Членами опікунської ради єврейської ХаБаДської громади міста є українські олігархи Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Віктор Пінчук та інші.

Головним рабином Дніпра з 1994 року є Шмуель Камінецький, який розпочав свою діяльність у місті ще в 1990 році.

Зустріч Президента України Володимира Зеленського з любавицькими рабинами України 6 травня 2019 р.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Martin Barillas (23 червня 2008). Американський суд вважає, що ХаБаД може відсудити повернення цінних архивів, які утримуються в Росії (англ.). Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 1 червня 2015.
  2. Ronn Torossian (14 травня 2012). The First Jewish Start-Up Nation ? Chabad: Marketing Genius. Jewocity. Архів оригіналу за жовтень 16, 2014. Процитовано 13 січня 2015.
  3. Россия. Религиозная обрядовая жизнь // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
  4. Dara Horn, June 13, 2014 «Rebbe of Rebbe's» [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.] The Wall Street Journal
  5. About Chabad-Lubavitch on. Chabad.org. Архів оригіналу за 20 лютого 2002. Процитовано 12 травня 2010.
  6. Любавичский Ребе. ru.chabad.org. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 13 лютого 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]