Перейти до вмісту

Філін Федот Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Філін Федот Петрович
Народився23 лютого (7 березня) 1908 або 1908[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Selinod, Q23895174?, Дубенський район[d], Одоєвський повітd, Тульська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер5 травня 1982(1982-05-05)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКунцевський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдіалектолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМосковський педагогічний державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладInstitute for Linguistic Studiesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Науковий керівникМарр Микола Якович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія наук СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Війнанімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ленінська премія

Федо́т Петро́вич Фі́лін (Філін, 7 березня 1908(19080307), с. Селіно Одоєвського повіту Тульської губернії, тепер Дубенського району Тульської області — 5 травня 1982, Москва) — російський мовознавець-славіст у СРСР. Послідовник марризму, а по його забороні — чільна постать серед ортодоксальних «марксистів», противник структуралізму, генеративізму і взагалі західного мовознавства нового часу.

Від 1971 редактор офіційного журналу «Вопросы языкознания», директор Інституту російської мови АН СРСР, активний пропагандист політики русифікації народів СРСР.

Праці

[ред. | ред. код]

Серед праць, які так чи інакше стосуються української мови, можна назвати такі: «Лексика русского литературного языка древнекиевской эпохи» (1949), «Образование языка восточных славян» (1962), «Происхождение русского, украинского и белорусского языков» (1972) та збірки за редакцією Філіна «Вопросы исторической лексикологии и лексикографии восточнославянских языков» (1974) і «Актуальные проблемы исторической лексикологии восточнославянских языков» (Дніпропетровськ, 1975). У своїх історичних працях боронить теорію давньої східнослов'янської єдності, але підкреслює локальні відмінності як діалектні.

Зловісна роль Федота Філіна в історії радянського мовознавства ще чекає на свого літописця. В ньому було щось диявольське. Він і помер, як належить злому чаклунові, в день похорон Р. І. Аванесова, з яким він потай, але вперто боровся…

— Володимир Андрійович Успенський, математик, фахівець із математичної лінгвістики

Література

[ред. | ред. код]
  1. Чеська національна авторитетна база даних
  2. WorldCat EntitiesOCLC, Inc., 2022.