Філін Леонід Олексійович

Леонід Олексійович Філін
Народження	18 серпня 1915(1915-08-18) Горлівка, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть	20 лютого 1975(1975-02-20) (59 років) Житомир, Житомирська область, УРСР, СРСР
Поховання	Житомир
Національність	росіянин
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	авіація далекої дії
Роки служби	1941—1960
Партія	КПРС
Звання	Полковник авіації
Формування	10-й гвап адд
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди
Філін Леонід Олексійович у Вікісховищі

Леонід Олексійович Філін (18 серпня 1915 — 20 лютого 1975) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, полковник. Герой Радянського Союзу (1944).

Народився в селищі Горлівка Бахмутського повіту Катеринославської губернії Російської імперії (нині — місто Донецької області України) в шахтарській родині.

Після здобуття неповної середньої освіти навчався в Горлівському гірничому технікумі. На останньому курсі технікуму, за комсомольським направленням, направлений на навчання до Батайської авіаційної школи ЦПФ, яку закінчив у 1937 році. Деякий час працював льотчиком-інструктором при школі, згодом — пілот цивільного повітряного флоту. Член ВКП(б) з лютого 1941 року.

З початком німецько-радянської війни здійснював польоти у глибокий тил супротивника на літаку ПС-84, зокрема — доправляв боєприпаси в блокований Ленінград. У березні 1942 року розпочав перенавчання на бомбардувальнику Іл-4.

З квітня 1942 року — льотчик 752-го (з березня 1943 року — 10-го гвардійського) авіаційного полку далекої дії. У складі 3-ї гвардійської авіаційної дивізії 3-го гвардійського авіаційного корпусу далекої дії брав участь у Сталінградській битві, битві на Курській дузі, в бойових діях на території України, Білорусі, Молдови, країн Балтії.

До 19 квітня 1944 року заступник командира ескадрильї 10-го гвардійського авіаційного Червонопрапорного полку далекої дії гвардії капітан Л. О. Філін здійснив 344 бойових вильоти (56 — вдень, 288 — вночі), у тому числі 15 бойових вильотів — на бомбардування військово-промислових об'єктів у глибокому тилу ворога (Кенігсберг, Данциг, Берлін, Будапешт, Тільзит, Інстербург, Брест, Гельсінкі, Констанца, Галац).^[1]

З серпня 1944 по березень 1945 року — командир ескадрильї того ж полку. У квітні 1945 року, як найбільш підготовлений і досвідчений льотчик, висунутий на посаду льотчика-інструктора з техніки пілотування управління 2-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної Севастопольської дивізії (18-та повітряна армія). Всього за роки війни здійснив 379 бойових вильотів.

Після закінчення війни продовжив військову службу. У 1951 році закінчив Військово-повітряну академію. Командував авіаційним полком, дивізією. У серпні 1960 року полковник Л. О. Філін вийшов у запас. Мешкав у м. Житомир, працював майстром на заводі «Електровимірювач».

Указом Президії Верховної Ради СРСР^[2] від 19 серпня 1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм» капітану Філіну Леоніду Олексійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4373).

Також нагороджений ще двома орденами Леніна (25.03.1943, 22.02.1955), двома орденами Червоного Прапора (18.08.1942, 28.08.1945), орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (20.09.1945), Червоної Зірки (13.06.1952) і медалями, в тому числі «За відвагу» (10.07.1942) та «За бойові заслуги» (03.11.1944).

• Навечно в сердце народном: [справ. / гл. ред. И. П. Шамякин]. 3-е изд., доп. и испр. Минск: Белорус. Сов. энцикл., 1984. С. 538. (рос.)
• Герои пламенных лет: очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Донецкой области / А. А. Трокаев. Донецк: Донбас, 1985. С. 523—525. (рос.)
• Герои Советского Союза: крат. биогр. слов. : [в 2 т.] / М-во обороны; редкол. И. Н. Шкадов (председатель) и др. М. : Воен. изд-во, 1987. Т. 1. С. 652. (рос.)
• Питомцы Первой Батайской / авт.-сост. Г. Д. Костенко. Ростов н/Д. : Книга, 2010. С. 82-83. (рос.)