Перейти до вмісту

Фу Лей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фу Лей
Народився7 квітня 1908(1908-04-07)[1]
Nanhui Districtd, Шанхай, Сунцзянd
Помер3 вересня 1966(1966-09-03)[1] (58 років)
Шанхай, КНР
·отруєння
ПохованняШанхай
Країна Династія Цін
 Республіка Китай (1912—1949)
 КНР
Діяльністьмовознавець, перекладач, літературний критик, художній критик
Галузьtranslation into Chinese languaged[2], переклади з французькоїd[2], літературна критика[2] і art criticismd[2]
Alma materПаризький університет і Nanyang Model High Schoold
Знання мовфранцузька і китайська[1]
ЧленствоJuelan Clubd
ПартіяChina Association for Promoting Democracyd
РодичіLily En-Teh Newd
У шлюбі зZhu Meifud
ДітиFou Ts'ongd

Фу Лей (спрощ.: 傅雷; піньїнь: Fou Lei; 7 квітня 1908, Наньхуей — 3 вересня 1966, Шанхай), також відомий під псевдонімом Нуань (спрощ.: 怒安; піньїнь: Nu'an) — китайський перекладач і критик. Він розробив теорію перекладу, яку назвали найвпливовішою у французько-китайському перекладі. Фу Лей відомий перекладами Оноре де Бальзака та Ромена Роллана.

Біографія

[ред. | ред. код]

Фу народився 7 квітня 1908 року в Наньхуеї (нині — район Шанхаю) і виховувався матір'ю. У 1928-1931 роках він вивчав літературу та історію мистецтва в Парижі, подружившись, зокрема, з Жаком Марітеном та Жаном Даніелу[3]. У 1932-1934 роках викладав історію мистецтва в Шанхайській академії мистецтв. Виступаючи час від часу як критик і куратор, більшу частину свого трудового життя Фу Лей займався перекладами[4].

У 1958 році Фу був зарахований до правих в Антиреволюційному русі та зазнав політичних переслідувань. У 1966 році, на початку Культурної революції, 3 вересня він і його дружина Чжу Мейфу покінчили життя самогубством. Його листи до сина, піаніста Фу Цонга, були опубліковані у 1981 році. Книга «Сімейні листи Фу Лея» є багаторічним бестселером.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. Mingyuan Hu: Fou Lei: An Insistence on Truth (Leiden: Brill, 2017), chapters 2-6, for Fu Lei's Parisian milieu and his intellectual formation in Europe.
  4. Claire Roberts, Friendship in Art: Fou Lei and Huang Binhong (Hong Kong: Hong Kong University Press, 2010), for Fu Lei as an art critic and curator, and his friendship with Huang Binhong. Mingyuan Hu: Fou Lei: An Insistence on Truth (Leiden: Brill, 2017), chapters 7-8, for Fu Lei as an art and literary critic, political commentator, translator, letter writer, and his friendship with Étiemble.