Перейти до вмісту

Фрідріх VII (маркграф Баден-Дурлаху)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фрідріх VII
нім. Friedrich VII. Magnus von Baden-Durlach
Народився23 вересня 1647(1647-09-23)[1][2]
Уккермунде, Передня Померанія-Грайфсвальд, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Помер25 червня 1709(1709-06-25)[1][2] (61 рік)
Замок Карлсбург, Карлсруе
ПохованняSt. Michael Pforzheimd
КраїнаНімеччина
Діяльністьправитель
Знання мовнімецька
Титулмаркграф
Конфесіялютеранство
РідЦерінгени
БатькоФрідріх VI Баден-Дурлахський
МатиКрістіна Магдалена Пфальц-Цвайбрюкен-Клеєбурзька
Брати, сестриКарл Густав Баден-Дурласький, Йоганна Єлизавета Баден-Дурласька і Крістіна Баден-Дурласька
У шлюбі зАвґуста Марія Гольштейн-Готторпська
ДітиКарл III (маркграф Баден-Дурлаху), Альбертіна Фредеріка Баден-Дурласька, Йоганна Єлизавета Баден-Дурласька, Christopher of Baden-Durlachd і Katharina von Baden-Durlachd[3]
Нагороди
орден Андрія Первозванного Кавалер ордена Слона

Фрідріх VII Магнус (нім. Friedrich VII. Magnus; 23 вересня 1647 —25 червня 1709) — 8-й маркграф Баден-Дурлаху в 16771709 роках. Його держава повсякчас страждала через війни між Францією та Священною Римською імперією.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Церінгенів. Другий син Фрідріха VI, маркграфа Баден-Дурлаху, та Христини Магдалени Пфальц-Цвайбрюкен-Клеєбурзької. Народився 1647 року в Юкермюнде. З освітньою метою у 1664–66 та 1667—1668 роках здійснив подорож до Франції, 1668 року — до Італії, 1669 року — до Голландії та Англії. Здобув гарні знання з математики й архітектури, вивчив французьку та італійську мови, латину.

1670 року пошлюбив представницю династії Гольштейн-Готорпів. 1674 року опікувався захистом базельських укріплень від французьких військ під час Голландської війни. 1676 року через поганий стан здоров'я батька перебрав управління Баден-Дурлахом. після смерті Фрідріха VI стає новим маркграфом. 1678 року не зміг завадити вторгненню французьких військ. Також імперські загони завдали чималої шкоди Баден-Дурлаху, на шо Фрідріх VII не отримав компенсації.

Після завершення війни усі зусилля спрямував на відродження маркграфства. При цьому намагався зберігати нейтралітет, не втручаючись у військові конфлікти, насамперед війну Аугсбурзької ліги. Втім французькі війська 1688 року все таки вдерлися до Баден-Дурлаху, який став місцем протистояння з Австрією. Маркграф втік до Базелю, де перебував до 1698 року. 1689 року столицю Дурлах було сплюндровано французами.

1692 року висунув претензії на графство Гогенгерольдсек. Вступив у суперечку за це володіння з Карлом Каспаром фон дер Лейеном. 1697 року за рішенням Надвірної ради графство Гогенгерольдсек отримав фон дер Лейєн. 1700 року видав наказав про перехід на Григоріанський календар.

З початком війни за іспанську спадщину також намагався зберегти нейтралітет. Помер 1709 року в замку Карлсбург (м. Друлах). Йому спадкував син Карл III Вільгельм.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Августа Марія, донька Фрідріха III, герцога Гольштейн-Готторпу

Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]