Перейти до вмісту

Фрідріх Ґеткант

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фрідріх Ґеткант
Народився1600
Рейнська область, Німеччина
Помер1666[1]
Львів, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
КраїнаРіч Посполита
Діяльністькартограф, інженер, архітектор

Фрідріх Ґеткант (нім. Friedrich Getkant, лат. Fridericus Getkant, пол. Fryderyk Getkant) (бл. 1600, Рейнська область – 1666, Львів) — німецький військовий інженер, артилерист, картограф, полковник артилерії (з 1660 p.). Перебував на службі в королів Польщі.

Біографія

[ред. | ред. код]
План фортифікацій передмість Львова
План фортифікацій Вільнюса

Народився в Рейнській області (нім. Rheinland) Священної Римської імперії. 1621 p. навчався в Кеніґсберзькому університеті. Король Владислав IV Ваза найняв молодого інженера для спорудження фортифікацій у Пруссії через загрозу війни зі Швецією. Розробив 1625 р. проєкт укріплень Піллау (нім. Pillau) для захисту Віслинської коси, Віслинської затоки; укріплень Владиславово (нім. Großendorf) для захисту Гельської коси. При підготовці війни зі Швецією виконав 1634 р. план укріплень Пуцька, Тчева, мапи Пуцької затоки з прилеглими фортифікаціями (1637 р.), що була першою в історії країни.

Передміщани Львова зверталися до короля з проханням посилити фортифікаціями передмістя. Король Владислав IV Ваза вислав до міста Ф. Ґетканта для опрацювання плану обведення міста новою лінією оборони; 1635 р. розробив проєкт, який міщани не могли втілити в життя через значні обсяги земляних робіт, високу вартість і необхідність утримання багатотисячного гарнізону. На час розробки проєкту навколо міста тільки розпочалось закладення фортифікацій декількох монастирів (кляшторів).

Після Львова Ф. Ґеткант вирушив за наказом короля відновлювати знищені козаками укріплення Кодака — було збільшено втричі давнє укріплення, де заклали костел, церкву, монастир.

В час Визвольної війни Ф. Ґеткант брав участь у битві під Берестечком (1651 р.), в час «шведського потопу» під Краковом перейшов 1655 р. на сторону шведів, беручи участь в облозі Ясної Гори. При осаді Торуня командував підрозділом війська Речі Посполитої (1658 р.). Розробляв плани реконструкції фортифікацій Вільнюса, Таураге, Каунаса.

Близько 1660 р. оселився у Львові; через 2 роки під час пожежі загинув його рукопис праці з механіки, фортифікаторства. Був автором багатьох вдосконалень в артилерії, будівництві фортифікацій, атласу «Topographia practica conscripta et recognita per Fridericum Getkant, mechanicum», що зберігається у Krigsarkivet Стокгольму.

1663 р. король нагородив Ґетканта за заслуги прибутками з човнової переправи під Варшавою, 6-ма ланами землі біля Мальборка.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Wereszczyński J. Studia nad mapami morskimi Fryderyka Getkanta. «Zeszyty Naukowe Politechniki Łódzkiej» 1965, № 86 (пол.).

Посилання

[ред. | ред. код]