Франц Марія фон Дальвіг цу Ліхтенфельс

Франц Марія фон Дальвіг цу Ліхтенфельс
нім. Franz Maria Friedrich Clemens Freiherr von Dalwigk zu Lichtenfels
Народився	21 квітня 1876(1876-04-21)[1] Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	25 листопада 1947(1947-11-25)[1] (71 рік) Бад-Вільдунген
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1896
Військове звання	Генерал кавалерії
Батько	Franz Dalwigk von zu Lichtenfelsd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Барон Франц Марія Фрідріх Клеменс фон Дальвіґ цу Ліхтенфельс (нім. Franz Maria Friedrich Clemens Freiherr von Dalwigk zu Lichtenfels; 21 квітня 1876, Дюссельдорф — 25 листопада 1947, Бад-Вільдунген) — німецький офіцер, генерал кавалерії вермахту. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Молодший син депутата рейхстагу Франца Губертуса фон Дальвіґа цу Ліхтенфельса і його другої дружини Елізабет Ґейр фон Швеппенбурґ (12 лютого 1938 - 10 грудня 1905). У нього були 3 брати і 2 сестри, включаючи брата і сестру від першого шлюбу батька.

18 серпня 1896 року поступив на службу фанен-юнкером у 4-й гвардійський гренадерський полк «Королева Августа». Учасник Першої світової війни, ротмістр. Відзначений численними нагородами.

З 15 листопада до 23 грудня 1918 року командував «добровольчим батальйоном фон Дальвіґа». Після розпуску батальйону 24 грудня 1918 року служив у 3-му батальйоні 4-го нижньосілезького піхотного полку №51. З березня 1919 до квітня 1920 року — командир «12-го добровольчого гусарського полку», з якого згодом сформувався добровольчий корпус.

15 квітня 1920 року Дальвіґ поступив на службу в рейхсвер і був призначений командиром ескадрону 10-го (прусського) кінного полку. З 1 травня 1923 році служив у 18-му кінному полку в Штутгарті. З 1 лютого 1912 року — командир 15-го (прусського) кінного полку в Падерборні. З 1 жовтня 1931 до кінця березня 1937 року — командир Ганноверської кіноти. З 1 квітня 1937 року служив при командуванні 3-го армійського корпусу.

Під час загальної мобілізації перед Другою світовою війною 26 серпня 1939 року Дальвіґа призначили виконувачем обов'язків командира 3-го армійського корпусу і, одночасно, командиром 3-го військового округу. 1 березня 1943 року відправлений у резерв фюрера.

• Перша дружина - Марія Магдалена Бассель фон Ґимніх (7 грудня 1878 - 7 липня 1918). Одружились 3 вересня 1904 року. В шлюбі народились 4 сини і дочка.
• Друга дружина - Вера Ґроте (18 грудня 1889 - 28 вересня 1965). Ожружились 5 березня 1920 року. В шлюбі народились син і дочка.

• Фанен-юнкер (18 серпня 1896)
• Фенріх (4 серпня 1899)
• Лейтенант (22 березня 1900)
• Обер-лейтенант (4 серпня 1909)
• Ротмістр (4 жовтня 1913)
• Майор (1 квітня 1921)
• Оберст-лейтенант (1 березня 1927)
• Оберст (1 квітня 1930)
• Генерал-майор (1 лютого 1933)
• Генерал-лейтенант (1 жовтня 1934)
• Генерал кавалерії (1 грудня 1940)

• Орден Корони 4-го класу

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Лицарський хрест королівського ордена дому Гогенцоллернів з мечами
• Лицарський хрест 2-го класу ордена Білого Сокола з мечами
• Орден «За заслуги» (Вальдек) 4-го класу з мечами
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному

• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Німецький хрест в сріблі (31 травня 1943)

• Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921–1945, Teil IV, Band 3: Dahlmann–Fitzlaff, Biblio Verlag, Osnabrück 1994, ISBN 3-7648-2443-3, S. 7–8

1. ↑ ^{а б в} TracesOfWar
   d:Track:Q98839586