Перейти до вмісту

Формула-1 — Гран-прі Цезарс Палас 1981

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гран-прі Цезарс Палас 1981
США 1st Caesars Palace Grand Prix
15-й з 15 етапів сезону 1981/ Гонка №357
← 14.Канада • 1.Південна Африка →
Дата 17 жовтня 1981 року
Місце США Лас-Вегас, Невада
Траса Цезарс Палас
Довжина кола 3.637 км
Дистанція 272.775 км (75 кіл)
Погода Спекотно, сонячно[1]
Поул
1:17.821 Аргентина Карлос Ройтеманн Вільямс-Форд
Найшвидше коло
1:20.156
(49 коло)
Франція Дідьє Піроні Феррарі
Подіум
Переможець Австралія Алан Джонс Вільямс-Форд
2 місце Франція Ален Прост Рено
3 місце Італія Бруно Джакомеллі Альфа Ромео
не було ←  Гран-прі Цезарс Палас 1981  → 1982

Гран-прі Цезарс Палас 1981 року (англ. 1st Caesars Palace Grand Prix) — п'ятнадцятий етап чемпіонату світу 1981 року з автоперегонів у класі Формула-1, що відбувся 17 жовтня на автодромі Цезарс Палас у Лас-Вегасі. Дванадцята та остання в кар'єрі перемога австралійця Алана Джонса. Нельсон Піке, який фінішував п'ятим, здобув два очки й уперше став чемпіоном світу.

Останні перегони у Формулі-1 для Ектора Ребаке та Беппе Габ'яні.

Перегони

[ред. | ред. код]
Пілот Команда Кіл Час Старт Очок
1 Австралія Алан Джонс Вільямс-Форд 75 1:44:09.077 2 9
2 Франція Ален Прост Рено 75 + 20.048 5 6
3 Італія Бруно Джакомеллі Альфа Ромео 75 + 20.428 8 4
4 Велика Британія Найджел Менселл Лотус-Форд 75 + 47.473 9 3
5 Бразилія Нельсон Піке Бребгем-Форд 75 + 1:16.438 4 2
6 Франція Жак Лаффіт Ліж'є-Матра 75 + 1:18.175 12 1
7 Велика Британія Джон Вотсон Макларен-Форд 75 + 1:18.497 6
8 Аргентина Карлос Ройтеманн Вільямс-Форд 74 +1 коло 1
9 Франція Дідьє Піроні Феррарі 73 +2 кола 18
10 Фінляндія Кеке Росберг Фіттіпальді-Форд 73 +2 кола 20
11 Італія Рікардо Патрезе Ерроуз-Форд 71 +4 кола 11
12 Італія Андреа де Чезаріс Макларен-Форд 69 +6 кіл 14
13 Італія Мікеле Альборето Тіррелл-Форд 67 двигун 17
НКЛ Чилі Елісео Саласар Інсайн-Форд 61 +14 кіл 24
Схід Велика Британія Дерек Ворвік Тоулмен-Гарт 43 коробка передач 22
Схід США Маріо Андретті Альфа Ромео 29 задня підвіска 10
ДСК Канада Жиль Вільньов Феррарі 22 паливо[2] 3
Схід Мексика Ектор Ребаке Бребгем-Форд 20 дросель 16
Схід Швейцарія Марк Зурер Теодор-Форд 19 задня підвіска 23
Схід США Едді Чівер Тіррелл-Форд 10 двигун 19
Схід Франція Рене Арну Рено 10 електрика 13
Схід Франція Патрік Тамбе Ліж'є-Матра 2 аварія 7
Схід Італія Еліо де Анджеліс Лотус-Форд 2 витік води 15
Схід Франція Жан-П'єр Жар'є Озелла-Форд 0 трансмісія 21
НКВ Швеція Слім Борґудд АТС-Форд
НКВ Бразилія Чіко Серра Фіттіпальді-Форд
НКВ Ірландія Дерек Делі Марч-Форд
НКВ Канада Жак Вільньов Ерроуз-Форд
НКВ Велика Британія Браян Гентон Тоулмен-Гарт
НКВ Італія Беппе Габ'яні Озелла-Форд

Кола лідирування

[ред. | ред. код]

Положення в чемпіонаті після Гран-прі

[ред. | ред. код]
  • Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Енциклопедія Ф1 [1] (рос.)
  2. Згодом дискваліфікований через старт з невірної позиції.

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередня гонка:
Гран-прі Канади 1981 року
FIA Формула-1 Чемпіонат Світу
Сезон 1981
Наступна гонка:
Гран-прі Південної Африки 1982 року
Попередня гонка:
не було
Гран-прі Цезарс Палас Наступна гонка:
Гран-прі Цезарс Палас 1982 року