Фес — Мекнес
| Фес — Мекнес | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| ||||||||||
 
| ||||||||||
| Адм. центр | Фес 
| |||||||||
| Країна |  Марокко
| |||||||||
| ||||||||||
| Населення | ||||||||||
| - повне | 4 467 911 осіб (2024)[1]
| |||||||||
| Площа | ||||||||||
| - повна | 40 075 км²
| |||||||||
| Часовий пояс | UTC+1
| |||||||||
| Дата заснування | 2015
| |||||||||
| Вебсайт | region-fes-meknes.ma
| |||||||||
| Код ISO 3166-2 | MA-03
| |||||||||
| ||||||||||
| ||||||||||
| ||||||||||
Фес — Мекнес (араб. فاس-مكناس; бербер. ⴼⴰⵙ-ⵎⴽⵏⴰⵙ) — один з дванадцяти регіонів Марокко. Був заснований у вересні 2015 року та має населення 4 236 892 осіб (за переписом 2014 року)[2]. Адміністративний центр — стародавнє місто Фес[3].
Регіон Фес — Мекнес був утворений у вересні 2015 року у зв'язку з новим адміністративним поділом королівства шляхом злиття декількох провінцій (зокрема в колишньому регіоні Таза — Ель-Хосейма — Таунат)[3].
Наразі до складу регіону входять сім провінцій та дві префектури[3].
У регіоні розташовано чимало історичних памяток, три з яких входять до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО:
- Фес — старовинне місто-мільйонник. Одне з чотирьох імперських міст Марокко. Медина Фесу містить найстаріший університет у світі. Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО.
- Мекнес — друге за чисельністю населення місто у регіоні. У минулому — одне з чотирьох імперських міст королівства. Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО.
- Волюбіліс — руїни стародавнього римського міста. Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО.
- Мулай-Ідріс-Зергун — старовинне місто, де похований перший правитель Марокко, Ідріс I.
- ↑ 2024 Moroccan census / за ред. High Commission for Planning — 7
- ↑ Population légale d'après les résultats du RGPH 2014 sur le Bulletin officiel N° 6354. Haut-Commissariat au Plan (араб.). Архів оригіналу (pdf) за 26 грудня 2018. Процитовано 11 липня 2015. [Архівовано 2017-10-22 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Décret fixant le nom des régions (PDF). Portail National des Collectivités Territoriales (фр.). 20 лютого 2015. Архів оригіналу (pdf) за 18 May 2015. Процитовано 11 грудня 2015. [Архівовано 2015-05-18 у Wayback Machine.]