Фергюс Едуард О'Коннор

В іншому мовному розділі є повніша стаття Feargus O'Connor(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської. Дивитись автоперекладену версію статті з мови «англійська». Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії! Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії. Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті. Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.

Фергюс Едуард О'Коннор
Народився	18 липня 1794(1794-07-18)[1][4][5]  Ірландія
Помер	30 серпня 1855(1855-08-30)[1][2] (61 рік) або 31 серпня 1855(1855-08-31)[3] (61 рік)  Лондон, Велика Британія
Поховання	Кенсал-Грін[4]
Країна	Ірландія
Діяльність	політик, адвокат
Alma mater	Триніті-коледж
Знання мов	англійська
Посада	Член 15-го парламенту Сполученого Королівства[d][6], Член 12-го парламенту Сполученого Королівства[d][7] і Член 11-го парламенту Сполученого Королівства[d][6]
Партія	Repeal Associationd
Батько	Roger O'Connord[3]
Мати	Wilhelmina Bowend[3]
Брати, сестри	Francis Burdett O'Connord і Roderic O'Connord
Медіафайли у Вікісховищі

Фергюс Едуард О'Коннор (англ. Feargus Edward O'Connor, 18 липня 1796 (?), Коннорвілл, Ірландія — 30 серпня 1855, Лондон) — один з лідерів чартизму у Великій Британії. Публіцист. У 1837 заснував чартистську газету «Нортерн стар» («Північна зоря») і став її головним редактором. Один з керівників чартистського Великого північного союзу заснованого у 1838. Обстоював революційні методи боротьби. В 1840 і 1843 ув'язнений. З 1843 — член Виконавчого комітету Національної чартистської асоціації. В 1847 став першим робітничим депутатом англійського парламенту. Після ірландського повстання 1848 перейшов на реформістські позиції.

Помер 1855 року. Похований на кладовищі Кенсал-Грін у Лондоні.

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.