Уно Орен

Уно Орен
Народження	6 серпня 1897(1897-08-06)[1][2][…] Стокгольм, Швеція[4][5]
Смерть	8 жовтня 1977(1977-10-08)[1][2][…] (80 років) Арвіка, лен Вермланд, Швеція[5]
Країна (підданство)	Швеція
Навчання	Королівський технологічний інститут
Діяльність	архітектор, викладач університету, містобудівник, ремісник, автор
Членство	Congrès International d'Architecture Moderned
Заклад	Королівський технологічний інститут
Батько	Emil Åhrénd
Діти	·Kaj Åhrénd
Уно Орен у Вікісховищі

Уно Орен (Uno Åhrén, 6 серпня 1897, Стокгольм — 8 жовтня 1977, Арвіка) — шведський архітектор і містобудівник. Займався також дизайном інтер'єрів та меблів. Провідний прибічник архітектури функціоналізму.

Навчався у Королівському технологічному інституті (1915 — 1919).

У 1921 — 1923 працював з Ґуннаром Асплундом, що сильно вплинув на нього.

На паризькій міжнародній виставці 1925 року Орен відповідав за оформлення «будуара» у шведському павільйоні, а також виготовив стіл та крісло.^[6]

Був одним із творців архітектурної частини Стокгольмської виставки 1930 року.

У 1931 був одним із шести співавторів маніфесту Acceptera!, що закликав до функціоналізму, стандартизації та масового виробництва.

З 1932 по 1943 був міським планувальником Гетеборга.

У 1947 — 1963 — професор Королівського технологічного інституту.

У 1947 заснував журнал PLAN.

• 
  Шпалери. 1917.
• 
  Кухня. 1917.
• 
  Террасовані будинки у Стокгольмі.
• 
  Будівля Форда. 1930.
• 
  Будинок 45. Стокгольмська виставка 1930 року.
• 
  Стокгольмська виставка 1930 року.