Українцев Омельян Гнатович

Українцев Омельян Гнатович
Украинцев Емельян Игнатьевич
Народився	вересень 1641
Помер	23 вересня (4 жовтня) 1708  Егер, Угорщина
Громадянство	Московське царство
Діяльність	Дипломат
Титул	Думний радник
Посада	Глава Посольського Приказу
Термін	1689 - 1699
Попередник	Голіцин Василь Васильович
Наступник	Наришкін Лев Кирилович
Медіафайли у Вікісховищі

Омельян Гнатович Українцев (1641–1708) — російський державний діяч, дипломат, посланець Московського царства в Шведській імперії, Данії-Норвегії, Республіці Об'єднаних провінцій, посол в Османській імперії, Речі Посполитій, глава Посольського приказу (1689–1699).

Народився в 1641 році в родині дрібнопомісних дворян.

З 1660 — піддячий Посольського приказу, проходив службу під керівництвом А. Л. Ордина-Нащокіна.

У 1675 — був підвищений у дяки і підписав, разом з боярином Матвєєвим, зобов'язання з австрійсько-цесарськими послами відносно титулу московських царів. Коли Матвєєв в 1676 році попав в опалу, Українцев узяв участь в управлінні справами Посольського приказу.

З 1672 по 1673 — виконував завдання із залучення Шведської імперії, Данії-Норвегії і Республіки Об'єднаних провінцій до війни з Османською імперією на стороні Московського царства.

У 1677 — був відправлений другим послом у Варшаву.

У 1679 і 1685 — вів таємні переговори з українським гетьманом Іваном Самойловичем для порозуміння відносно союзу з Річчю Посполитою і війни з Османською імперією. У 1680 році вів переговори у Варшаві.

У 1681 році отримав звання Думного дяка.

У 1682 — брав участь у складенні акту про знищення місництв��. Під час царювання Софії Олексіївни Українцев поступився посадою князю Голіцину в Посольськом приказі, але фактично керував справами. Брав участь у підготовці і укладанні Андрусівського миру і всіх наступних московсько-польських переговорів, які закінчилися підписанням «Вічного миру» 1686 року.

У 1687 — Українцев брав участь у Кримському поході.

У 1687 — брав участь у підписанні Коломацьких статей між Військом Запорозьким і Московським царством.

У 1689 — втік з Криму разом з Голіциним. Після опали Голіцина Українцев, був главою Посольського приказу протягом 10 років.

У 1699 — представляв інтереси Московського царства на переговорах з Османської імперією про укладання миру, який був необхідним для оголошення війни Шведській імперії. Укладанню мирного договору між Московським царством і Османською імперією активно перешкоджали посли Королівства Англія і Республіки Об'єднаних провінцій. Попри це досяг відмови Османської імперії на користь Московського царства від Азову і прилеглих до нього земель, а також від щорічної платні Московією грошових виплат кримському хану. Дипломатичне мистецтво О. Г. Українцева і укладений ним Константинопольський мирний договір (1700) отримав ранг Думного радника.

З 1701 по 1706 — керував Провіантським приказом.

У 1707—1708 — разом з князем В. Л. Долгоруким був посланцем Московського царства в Речі Посполитій.

У 1707 — був комісаром на Люблінському сеймі.

У 1708 — займався примиренням керівника угорського повстання князя Ракоці Ференц II з австрійським імператором Йосифом I.

12 вересня 1708 року помер в Угорському королівстві.

У Москві Українцев володів двома палатами, збереглися палати на Хохловському провулку (будинок 7).

• Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
• Белокуров С. А., О Посольском приказе, М., 1906
• Богоявленский С. К., Приказание судьи XVII в., М.—Л., 1946
• Богословский М. М., Петр I. Материалы для биографии, т. 5 — Посольство Е. И. Украинцева в Константинополь 1699—1700. М., 1948.

• Е. И. Украинцев в Боярском списке XVIII века [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Е. И. Украинцев на сайте История Культура и традиции рязанского края [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]