Перейти до вмісту

Трудові табори в Тибеті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Трудові табори в Тибеті, КНР — програма або схема переміщення робочої сили в Тибетському автономному районі Китайської Народної Республіки є частиною програм професійного навчання, які проводить китайський уряд під керівництвом Комуністичної партії Китаю (КПК), спрямованих на навчання навичкам, надання робочих місць, підвищення рівня життя і рятування тибетців від бідності[1][2]. У березні 2019 року регіональний уряд Тибету оприлюднив програмний документ під назвою «План дій щодо підготовки фермерів і скотарів і переведення робочої сили на 2019–2020 роки», який вимагає «військового… [професійного] навчання»[2].

Багато аспектів цієї схеми були названі примусовими, а для тибетців, які перебувають під надмірним впливом чужої релігії[3], також планується релігійне перевиховання та виправлення «відсталого мислення», в тому числі «навчання мисленню». Навчання охоплює вивчення китайської мови та розвиток «вдячності» до КПК[2][4]. У планах «боротьби з бідністю» йдеться про те, що держава повинна «припинити виховувати ледарів»[4].

Згідно з доповіддю німецького антрополога Адріана Зенца, опублікованою у вересні 2020 року за підтримки Джеймстаунської фундації, понад 500 000 тибетців, переважно фермерів і пастухів, пройшли підготовку за перші сім місяців 2020 року в навчальних центрах військового типу, які, за словами експертів, схожі на трудові табори[5][6]. У дослідженні додається, що навчальні програми призводять до того, що більшість працівників опиняються на низькооплачуваних роботах, таких як текстильне виробництво, будівництво та сільське господарство[7][8]. Разом з тим, у дослідженні Джеймстаунського фонду підкреслюється, що в Тибеті трудова схема є «потенційно менш примусовою», ніж у таборах для інтернованих у Сіньцзяні[7]. Висновки дослідження[2]:

Хоча деякі тибетці можуть добровільно брати участь у деяких або всіх аспектах цієї схеми, і хоча їхні доходи в результаті можуть дійсно зрости, системна наявність чітких ознак примусу та індоктринації у поєднанні з глибокими і потенційно постійними змінами у способах отримання засобів до існування є дуже проблематичною. У контексті все більш асиміляторської політики Пекіна щодо етнічних меншин, цілком ймовірно, що ця політика сприятиме довгостроковій втраті мовної, культурної та духовної спадщини.

Реакція уряду КНР

[ред. | ред. код]

Влада Тибету, що перебуває під китайським управлінням, виступила на захист «програми професійно-технічної підготовки», заявивши, що вона дозволяє місцевим жителям набувати нових трудових навичок і підвищувати рівень життя. Тибетців не примушують брати участь у програмі, а якщо вони погоджуються, то мають право вибору, за якими саме спеціальностями вони хочуть навчатися, наприклад, водінню чи зварюванню[1][3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Mai, Jun (15 жовтня 2020). Tibetans not obliged to join 'labour transfer scheme', leader says. South China Morning Post (англ.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
  2. а б в г Zenz, Adrian (22 вересня 2020). Xinjiang's System of Militarized Vocational Training Comes to Tibet. Jamestown Foundation (англ.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
  3. а б Manral, Kanar (15 жовтня 2020). China defends controversial Tibet labour program, urges Tibetans against 'overdoing religion'. Hindustan Times (англ.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
  4. а б Chaudhury, Dipanjan Roy (15 жовтня 2020). China introduces military style labour policy for Tibet replicating Xinjiang model. The Economic Times (англ.). Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
  5. Galloway, Anthony; Bagshaw, Eryk (22 вересня 2020). China forces 500,000 Tibetans into labour camps. The Sydney Morning Herald (англ.). Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
  6. Davidson, Helen; agencies (22 вересня 2020). Report charts China's expansion of mass labour programme in Tibet. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 23 вересня 2020.
  7. а б China 'coercing Tibetans into mass labour camps'. BBC News (англ.). 23 вересня 2020. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 23 вересня 2020.
  8. Cadell, Cate (22 вересня 2020). Exclusive: China sharply expands mass labor program in Tibet. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 23 вересня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]